Рішення

від 13.03.2019 по справі 905/2270/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2019 Справа № 905/2270/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при помічнику судді (за дорученням судді) Асмановій Е.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект , м. Донецьк

про витребування з незаконного володіння майна, -

За участю представників сторін:

від позивача : Сандуляк С.А. довіреність №26-12/18-7 від 26.12.2018р;.

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект , м. Донецьк про витребування з незаконного володіння майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт припинення договору фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. внаслідок закінчення строку його дії, а також ухилення відповідача від повернення предмету лізингу.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 193, 316, 317, 319, 321, 387, 391, 400, 509, 806, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11 Закону України Про фінансовий лізинг , ст.ст. 1-5, 20, 29, 42, 47, 73-81, 91, 161-164, 171-173 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2270/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ залишено без руху.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 26.12.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2270/18.

08 лютого 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення від 05.02.2019р. щодо позовних вимог.

У підготовчому судовому засіданні 12.02.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2270/18 до розгляду по суті на 13.03.2019 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2019р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: Донецька обл., м. Донецьк, вул. 8 Марта, буд.34. Аналогічна адреса відповідача зазначена в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 10.02.2016 № 7-14-72 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Макіївки у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Отже, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будкомплект (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №L1110-09/07 (далі - Договір), згідно п.1.1. (в редакції угоди №LС1110-09/07 від 01.10.2009р.) якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до цього Договору) (далі - Предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Строк лізингу складається з Періодів лізингу у кількості 44 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього Договору та додатків до нього (п.1.7. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору вартість Предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 1 876 842,10 грн. і підлягає остаточному визначенню після передачі Предмета лізингу Лізингодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу. Остаточна вартість Предмета лізингу включає всі витрати Лізингодавця на придбання предмета лізингу та оформлення права власності (п.2.2).

Згідно з п.1.2. Загальних умов фінансового лізингу в редакції угоди №LС1110-09/07 від 01.10.2009р. (далі - Загальні умови) приймання та передача Предмета лізингу оформлюється Актом приймання-передачі. Передача Предмета лізингу Лізингоодержувачу здійснюється Лізингодавцем після поставки продавцем всіх одиниць Предмета лізингу згідно Специфікації. Часткова передача предмета лізингу не допускається. При цьому, Лізингоодержувач зобов'язаний підписати та передати Лізингодавцю Акт приймання-передачі предмета лізингу або письмово повідомити про претензії до Предмета лізингу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання такого Акту.

За приписами п.4.3. Договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісячно сплачує Лізингодавцю авансом поточні платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

За умовами п.5.4. Загальних умов Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 10 числа поточного місяця Лізиноодржувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі.

Розділом 8 Загальних умов визначено права та обов'язки Лізингоодержувача.

Так, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а також має право використовувати Предмет лізингу протягом строку лізингу (п.8.1.4., 8.2.1.Загальних умов).

Пунктом 8.1. визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Строк цього Договору є відмінним від строку лізингу та складається, зокрема, зі строку лізингу (період з дня настання першого періоду лізингу до дати викупу Предмета лізингу, а у разі його повернення або вилучення до першого числа місяця, який слідує за місяцем, в якому мало місце повернення (вилучення).

Договір та Загальні умови підписані сторонами у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі Специфікацією від 18.09.2007р., підписаної сторонами, предметом лізингу є: Гусеничний екскаватор Komatsu PC350LC-8, ціна я кого складає 1 857 089,53 грн.

Актом приймання-передачі предмету лізингу від 14.11.2007р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв, в якості предмету лізингу - екскаватор Гусеничний екскаватор Komatsu PC350LC-8 серійний №К50147, двигун №21775301.

Угодою про внесення змін від 01.04.2011р. до договору фінансового лізингу №LС1110-09/07 від 01.10.2009р. сторонами змінено Графік погашення заборгованості , згідно якого останнім періодом лізингу є травень 2013р.

28 лютого 2014 року між Сторонами укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №LC3420-10/09 від 14.10.2009р., за умовами якої встановлено кінцеву дату виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 30.09.2016 року.

Посилаючись на факт припинення договору фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. в редакції угоди №LC3420-10/09 від 14.10.2009р. внаслідок закінчення строку його дії, а також безпідставне користування відповідачем предмету лізингу, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому витребуванні майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України Про фінансовий лізинг відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від сплати лізингових платежів відповідно до у мов договору фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. в редакції угоди №LC3420-10/09 від 14.10.2009р.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договору фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. в редакції угоди №LC3420-10/09 від 14.10.2009р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1 191 484,04 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, наявної в матеріалах справи.

Будь-яких доказів у підтвердження відсутності заборгованості всупереч ст.ст. ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів до матеріалів справи відповідачем не надано.

При цьому, слід зазначити, що строк лізингу - це строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, договір фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. є припиненим з 30.09.2016р.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна норма міститься в п.7 ч.2 ст.11 Закону України Про фінансовий лізинг у відповідності до якої у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Проте, в порушення умов договору №L1110-09/07 від 18.09.2007р. в редакції угоди №LC3420-10/09 від 14.10.2009р. відповідач після закінчення строку лізингу предмет лізингу позивачу не повернув. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ст.325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Положеннями ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Так, способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

За змістом ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Даний спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли майно незаконно вибуває з володіння власника. При цьому незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку, заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Таким чином, оскільки договір фінансового лізингу №L1110-09/07 від 18.09.2007р. в редакції угоди №LC3420-10/09 від 14.10.2009р. є припиненим, однак відповідач продовжує користується переданим йому у користування предметом лізингу, а саме: Гусеничним екскаватор Komatsu PC350LC-8 2007 року випуску, двигун №21775301, кузов/серійний номер К50147, номерний знак Т4893КІ без належної правової підстави після припинення дії договору чим порушує законні права лізингодавця, вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект , м. Донецьк про витребування з незаконного володіння майна - задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект (83059, м. Донецьк, вул. 8 Марта, буд.34; код ЄДРПОУ 30585695) з незаконного володіння та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 6, офіс 6-201; код ЄДРПОУ 34480657) майно: Гусеничний екскаватор Komatsu PC350LC-8, 2007 року випуску, двигун №21775301, кузов/серійний номер К50147, номерний знак Т4893КІ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомплект (83059, м. Донецьк, вул. 8 Марта, буд.34; код ЄДРПОУ 30585695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 6, офіс 6-201; код ЄДРПОУ 34480657) судовий збір в сумі 21 020,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/