Рішення

від 12.03.2019 по справі 908/60/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/8/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2019 Справа № 908/60/19

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/60/19

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша риба - Бердянськ" (71154, с. Азовське Бердянського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 93)

до відповідача-2: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Качан О.С.- довіреність № 6735-К-О від 19.05.2017 р.;

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 11.10.1996р.;

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 16.11.2018 р.) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша риба - Бердянськ" (відповідача-1) та ОСОБА_1 (відповідача-2) заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.08.2017 р. у розмірі 52055,25 грн. (33333,36 грн. - заборгованість за кредитом; 5422,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7981,12 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 5318,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/60/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/60/19 за правилами спрощеного позовного провадження; справі присвоєно номер провадження 33/8/19; судове засідання призначено на 12.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 р. на підставі ч. 2 ст. 202 ГПК України розгляд справи відкладений на 12.03.2019 р.

У судове засідання 12.03.2019 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

У судове засідання 12.03.2019 р. з'явився відповідач-2 ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

У судовому засіданні 12.03.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст.ст. 549, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 231, 232 ГК України. Позов мотивований такими обставинами. 28.08.2017 р. ТОВ Наша риба - Бердянськ через систему інтернет-клієнту-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг КУБ . Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк http://privatbank.ua. Таким чином, між позивачем та відповідачем-1 був укладений кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з вказаних анкети-заяви та Умов. У пункті 3.2.8.1 Умов визначено, що істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. 30.08.2017 р. на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку. 28.08.2017 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № POR1503911639724, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з договору. Станом на 15.11.2018 р. заборгованість відповідача-1 за договором становить 52055,25 грн. та складається з 33333,36 грн. заборгованості за кредитом, 5422,22 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно п.п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов, 7981,12 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно п.п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.9, 5318,55 грн. заборгованості з пені, нарахованої п. 3.2.8.10.1.

11.02.2019 р. від позивача надійшло письмове пояснення щодо розрахунку заборгованості.

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Наша риба - Бердянськ у судові засідання не з'являвся. Про час та місце судових засідань повідомлений шляхом направлення ували суду від 14.01.2019 р. про відкриття провадження у справі та ухвали від 12.02.2019 р. про відкладення судового засідання на адресу відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 71154, с. Азовське Бердянського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 93.

Відповідач-1 проти позову не заперечив, письмовий відзив на позов до суду не надійшов.

На виконання приписів ч.ч. 1, 6 ст. 176 ГПК України, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача-2) господарський суд Запорізької області звернувся з відповідним запитом до відділу з питань реєстрації місяця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА.

У відповіді Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на запит суду зазначено, що ОСОБА_1, згідно з відомостями, які містяться в інформаційній системі Реєстр територіальної громади міста Києва , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач-2 проти позову не заперечив, письмовий відзив на позов до суду не надійшов.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1); повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Зважаючи на те, що неявка відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що 15.03.2019 р. є останнім днем строку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 28.08.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Наша риба - Бердянськ через систему інтернет-клієнту-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ . Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-еайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (http://privatbank.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві, Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2, та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2,, а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3,2.8.5.14., 3.2,8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., З.2.8.З., 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2% від початкової суми кредиту.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у її. 3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надасться на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Згідно з п. 3.2,8.9.1. Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2,8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48% річних від суми залишку непогашеного кредиту.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8,3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

28.08.2017 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (відповідачем-2) було укладено договір поруки № POR1503911639724 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача - 1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав в повному обсязі. 30.08.2017 року, на підставі укладеного Кредитного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

В порушення відповідних умов Кредитного договору, відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Кредитним договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Згідно наданих позивачем доказів (виписки по рахунках відповідача-1), боржником було погашено частково заборгованість у розмірі 66666,64 грн.

Станом на 15.11.2018р. заборгованість відповідача-1 перед ПАТ КБ "Приватбанк" за Кредитним договором становить суму 52055,25 грн., що складається з: 33333,36 грн. - заборгованість за кредитом; 5422,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7981,12 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 5318,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Позивачем на адресу відповідачів направлялось Повідомлення (вих. № 30.1.0.0/2 від 06.11.2018 р.) про наявність заборгованості та сплату боргу.

Вказане Повідомлення було залишено відповідачами без задоволення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Статтями 203-205, 207, 628, 629, 634, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати Форму правочину. якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній Формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній Формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Свої зобов'язання за договором Банк виконав в повному обсязі.

Так, 30.08.2017 року, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача -1 кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

В свою чергу, боржником 30.09.2017р. було погашено частково заборгованість у розмірі 8350,00 грн., 30.10. 2017р. у розмірі 8316,66 грн., 31.10. 2017р. у розмірі 16,88 грн., 30.11. 2017р. у розмірі 8316,45 грн., 04.01.2018р. у розмірі 8333,33 грн., 31.01.2018р. у розмірі 500,00 грн., 08.02.2018р. у розмірі 7833,33 грн., 06.03.2018р. у розмірі 8333,33 грн., 17.04.2018р. у розмірі 8333,33 грн., 30.04.2018р. у розмірі 1292,22 грн., 08.05.2018р. у розмірі 7041,11 грн. Всього на суму 66666,64 грн.

Таким чином, утворилася заборгованість відповідача-1 перед Банком за кредитним договором в сумі 33333,36 грн.

Доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 33333,36 грн., відповідачами суду не надано.

Згідно з п. 3.2,8.9.1. Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2,8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48% річних від суми залишку непогашеного кредиту.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

31.05.2018 р. сума заборгованості за кредитом в розмірі 8333,33 грн. вийшла на прострочку, що підтверджується випискою за рахунком та розрахунком (стовпчик „Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)") на яку почало нараховуватися відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 48 % річних.

31.08.2018 р. сума заборгованості за кредитом в розмірі 33333,36 грн. вийшла на прострочку, що підтверджується випискою за рахунком та розрахунком (стовпчик „Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)") на яку почало нараховуватися відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 48 % річних.

Предметом спору є заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 5422.22 грн., яка нарахована за період з 31.05.2018 р. по 15.11.2018 р.. що відображено у розрахунку заборгованості (стовпчик „Загальний залишок заборгованості за процентами").

З 31.05.2018р. по 15.11.2018р. за відсотковою ставкою 48% нараховано 5422,22 грн.

Статтями 527, 536, 1048, 1049, 1054 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Застосування позивачем базісу - 360 днів у році повністю узгоджується з нормативно-правовими актами НБУ, а саме: Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, які затверджені Постановою Правління НВУ від 18.06.2003 р. № 255. а саме: пунктом 1.18 глави 1 „Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат" розділу III „Бухгалтерський облік доходів і витрат банку".

Отже, формула для нарахування відсотків є наступною: Сальдо х відсоткова ставка х кількість днів у періоді / кількість днів у році х 100%.

Сальдо (поточне або прострочене) помножити на відсоткову ставку 48 помножити на кількість днів у періоді (це вказано у другому стовпчику розрахунку) поділити на кількість днів у році 360 (згідно п. 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг) помножити на 100 %.

Крім того, за змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в заяві та Тарифах, а саме 2% від початкової суми кредиту.

В даному випадку, з 30.08.2017 року по 15.11.2018 року було нараховано 24000,00 грн. комісії, з яких сплачено суму 16018,88 грн.

На даний час, заборгованість за комісією становить суму 7981,12 грн. (24000,00 грн. - 16081,88 грн.).

У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по простроченому кредиту в сумі 33333,36 грн., по відсоткам, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 5422,22 грн. та по сплаті комісії в сумі 7981,12 грн. підтверджується матеріалами справи, є доведеним, відповідачами не спростований, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8,3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки до нього, нарахування Банком пені здійснено відповідно до умов Договору, за період з 31.01.2018 р. по 15.11.2018 р. і заборгованість відповідача з пені дорівнює 5318,55 грн., що відображено у розрахунку заборгованості у стовпчику 15 "Загальний залишок пені за порушення строків розрахунків", а також у виписці.

Пеня розрахована за формулою:

Прострочена заборгованість х одноденну ставку пені х кількість днів у періоді поділити на 100.

Формула для розрахунку одноденної ставки пені: 2*облікова ставка НБУ/кількість днів у році.

Облікова ставка НБУ з 10.06.2013 р. складала 7,00 %, з 13.08.2013 р. - 6,5 %, з 15.04.2014 р. - 9,5 %, з 17.07.2014 р. - 12,5 %, з 13.11.2014 р. - 14 %.

2 помножити на 12,5 % поділити на 360 = 0.0694400 % - це одноденна ставка пені.

2 помножити на 9,5 % поділити на 360 = 0,052778 % чи 2 помножити на 6,5/360 = 0,03611 % - це одноденна ставка пені.

З 26.01.2018р. облікова ставка НБУ дорівнює 16,00 %.

2 помножити на 30,0 % поділити на 360 = 0,08889%

З 02.03.2018 облікова ставка НБУ дорівнює 17,00 %.

помножити на 30,0 % поділити на 360 = 0,09444 %

13.07.2018 облікова ставка НБУ дорівнює 17,5 %.

2 помножити на 30,0 % поділити на 360 = 0.09722%

З 07.09.2018 облікова ставка НБУ дорівнює 18.00 %.

2 помножити на 30,0 % поділити на 360 = 0,10000%

З огляду на викладене, суд вважає, що обумовлені сторонами в Кредитному договорі період нарахування пені та строк позовної давності щодо стягнення пені у повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з невиконанням у строк зобов'язань з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом, позивачем, на підставі п. 3.2.8.10.1 Кредитного договору нарахована пеня за період з 31.01.2018 р. по 15.11.2018 р. на суму 5318,55 грн.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час вирішення даного спору в суді, відповідачем-1 не надано доказів належного виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та пені.

Крім того, як зазначалось вище, 28.08.2017 року між АТ КБ "Приватбанк" (Кредитором, позивачем) та ОСОБА_1 (Поручителем, відповідачем-2) було укладено договір поруки № POR1503911639724, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством Наша риба - Бердянськ Товариство з обмеженою відповідальністю (Боржник) за угодами-приєднання до:

П. 1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ "Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2,0% від суми кредиту щомісяця;

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.8.5.3 "Угоди 1" - 4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшується, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

За умовами п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 4.1 Договору поруки сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1 " цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителями кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У справі заявлені однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього пору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні право чинів у господарській діяльності, крім право чинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо право чинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, п. 1 частини першої статті 20 ГПК України.

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно право чинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до статті 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором відповідачем-1 у повному обсязі не виконані, до теперішнього часу заборгованість не погашена, у зв'язку з чим Позичальник має прострочену заборгованість за Кредитом договором.

Таким чином, зобов'язання по Кредитному договору не припинилися, а оскільки Договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору, то не припинилася і дія Договору поруки.

Дослідивши обставини справи та оцвівши надані сторонами докази, судом встановлено, що відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами доводів позивача.

Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша риба - Бердянськ" (71154, с. Азовське Бердянського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 93, код ЄДРПОУ 37112516) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) за кредитним договором б/н від 28.08.2017 р. заборгованість за кредитом в сумі 33333 (тридцять три тисячі триста тридцять три) грн. 36 коп., суму 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 22 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; суму 7981 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 12 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; суму 5318 (п'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 55 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 18 березня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко