Рішення

від 18.03.2019 по справі 910/382/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2019Справа № 910/382/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Київстар

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ейпі Інвестментс

про стягнення 205.928,73 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

11.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Київстар до Товариства з обмеженою відповідальністю Ейпі Інвестментс про стягнення 205.928,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено угоду про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку НОМЕР_3 від 15.11.2016, відповідно до умов якої абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче. Проте, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою, у останнього виникла заборгованість у розмірі 184.474,09 грн, що підтверджується рахунком-фактурою № 20-11701688 від 30.06.2018. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 205.928,73 грн, з яких 184.474,09 грн основного боргу, 13.757,22 грн пені, 5.362,43 грн інфляційних втрат та 2.334,99 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/382/19 від 16.01.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

23.01.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/382/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.01.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049539405 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 5, офіс 202, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 24.01.2019 (номер відправлення 0103049539405) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою поштового відділення зв'язку з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 24.01.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016 між Приватним акціонерним товариством Київстар (далі - оператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ейпі Інвестментс (далі - абонент, відповідач) була укладена Угода про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку НОМЕР_3 (надалі - Угода).

Відповідно до п. 2.1 Угоди за цією угодою оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку (далі - послуги зв'язку), а абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в Угоді.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманих послуг зв'язку повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Угода набуває сили після підписання уповноваженими представниками сторін з моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років. У випадку, якщо жодна із сторін за 5 днів до закінчення дії угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію угоди, угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. У разі наміру однієї із сторін припинити дію цієї угоди, ця сторона зобов'язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 (п'ять) днів до моменту припинення угоди. При припиненні дії цієї угоди абонент особисто подає до центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SlM-карту (п. 6.1. Угоди).

Згідно п. 1 Угоди Визначення термінів :

Авансові платежі - грошові кошти, які сплачує абонент в рахунок майбутнього надання послуг стільникового мобільного зв'язку оператором.

Тарифи/тарифні плани - додаток до угоди, що містить тарифи, які визначають вартість послуг стільникового мобільного зв'язку оператора, розмір авансових платежів, початкового платежу та щомісячної абонентської плати.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено, за неоплату наданих оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно п. 3.4.1 Угоди після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв'язку.

Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів в мережі оператора. За згодою сторін оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів. Роз'єднання, об'єднання особових рахунків, передача прав та обов'язків третій особі, зміна тарифного плану, а також перенесення коштів на інший особовий рахунок.

Відповідно до п. 3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.

15.11.2016 сторонами підписано і скріплено їх печатками замовлення, відповідно до якого було визначено телефонні номери за якими надаються послуги мобільного стільникового зв'язку, в тому числі на номер НОМЕР_1.

За зверненням абонента згідно умов послуги Зміна номера на довільний з 25.01.2018 телефонний номер НОМЕР_1 змінено на новий номер НОМЕР_2.

Згідно із п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (далі - Правила), розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 20-11701688 від 30.06.2018 про сплату послуг мобільного зв'язку за номер НОМЕР_2 (особовий рахунок абонента НОМЕР_3) на суму 184.474,09 грн.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про телекомунікації споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; 2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; 4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам; 5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до пп. 6 п. 36 Правил, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені Угодою телекомунікаційні послуги по особовому рахунку НОМЕР_3 на суму 184.474,09 грн., згідно виставленого на оплату рахунку-фактури № 20-11701688 від 30.06.2018.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та складає 184.474,09 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 184.474,09 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 72 Правил, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату наданих послуг в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто починаючи з 21 числа кожного наступного місяця за розрахунковим відбувається прострочення виконання грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Угоди у разі затримки оплати наданих оператором послуг зв'язку абонент, крім сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 ЦК України) за весь час прострочення, сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв'язку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором. Сплата клієнтом пені, індексу інфляції та процентів річних не звільняє останнього від обов'язку оплатити надані послуги зв'язку та нараховану оператором абонентську плату. При погашенні клієнтом заборгованості, грошові кошти зараховується оператором наступному порядку: 1) нарахована пеня; 2) індекс інфляції; 3) річні відсотки; 4) погашення боргу за послуги зв'язку; 5) передоплата за послуги зв'язку.

При укладанні Угоди сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги зв'язку.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг мобільного зв'язку відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 13.757,22 грн (розрахована на суму боргу 184.474,09 грн за період з 21.06.2018 по 21.11.2018).

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 13.757,22 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг мобільного зв'язку, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 5.362,43 грн інфляційних втрат та 2.334,99 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами Угоди не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5.362,43 грн інфляційних втрат та 2.334,99 грн - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Київстар є обґрунтованими та такими, що підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ейпі Інвестментс (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 5, офіс 202, код ЄДРПОУ 40749531) на користь Приватного акціонерного товариства Київстар (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832) 184.474 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн 09 коп. основного боргу, 13.757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 22 коп. пені, 5.362 (п'ять тисяч триста шістдесят дві) грн 43 коп. інфляційних втрат, 2.334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн 99 коп. - 3% річних, 3.088 (три тисячі вісімдесят вісім) грн 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова