Рішення

від 13.03.2019 по справі 914/2344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 Справа № 914/2344/18

місто Львів

За позовом: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради, до відповідача:приватного підприємства "Гарантбуд-2012", про:стягнення 229'033,81 грн. СуддяРим Т.Я. Секретар судового засіданняКушта А.М. Представники: позивача:Сегер О.Я. - керівник, відповідача:не з'явився. Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до приватного підприємства "Гарантбуд-2012" про стягнення 229'033,81 грн. Ухвалою від 26.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.01.2019.

Ухвалу про відкриття провадження у справі не було вручено відповідачу за юридичною адресою. Зокрема, відділення поштового зв'язку повернуло відповідне поштове відправлення на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 4б-4г). Необхідно звернути увагу, що з інформації, яка розміщена на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення (ідентифікатор 7901412199548) 29.12.2018 відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м. Трускавець, індекс - 82200). В таблицю відстеження поштового відправлення 02.01.2019 внесено запис про те, що відправлення вручено "особисто". Однак 03.01.2019 до таблиці відстеження внесено інформацію, що поштове відправлення не було вручено під час доставки з "інших причин". З цього приводу суд надіслав до Відділення поштового зв'язку Трускавець запит від 31.01.2019 з проханням надати інформацію щодо:

1) причини суперечності записів у таблиці відстеження поштового відправлення (запис від 02.01.2019 та запис від 03.01.2019);

2) конкретні причини невручення поштового відправлення № 7901412199548 за юридичною адресою приватного підприємства "Гарантбуд-2012": 82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Мазепи, 2.

У зв'язку з ненаданням відповіді на зазначений запит, суд ухвалою від 13.02.2019 витребував у Відділення поштового зв'язку Трускавець відповідну інформацію. На адресу суду 20.02.2019 надійшла відповідь на вищезазначений запит, у якій начальник Центру поштового зв'язку № 3 повідомив суд, що інформацію про вручення поштового відправлення № 7901412199548 оператор Відділення поштового зв'язку Трускавець вніс у систему відстеження помилково. За відповідною адресою приміщення було зачинене, вивіски про знаходження підприємства відповідача не було. Листоноша залишив повідомлення у дверях. Повторне повідомлення доставлено 04.01.2019.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на зазначене, оскільки відділення поштового зв'язку повідомило суд про відсутність відповідача за його юридичною адресою, суд констатує, що ухвала про відкриття провадження була вручена відповідачеві 03.01.2019.

В підготовче засідання 30.01.2019 представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Зважаючи на зазначене, суд відклав підготовче засідання на 13.02.2019.

Ухвалу-виклик в судове засідання відповідача суд надіслав на юридичну адресу відповідача та на адресу засновника та керівника відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 48-49). Засновник (керівник) відповідача отримав зазначену ухвалу 05.02.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55). За юридичною адресою відповідач не отримав ухвали і така повернулась до суду за закінченням строку зберігання (а.с. 55а-55г).

В підготовче засідання 13.02.2019 представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Позивач подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого зсідання. Ухвалою від 13.02.2019 суд задовольнив клопотання позивача, продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 27.02.2019.

Про час та місце підготовчого засідання 27.02.2019 суд повідомив відповідача ухвалою від 13.02.2019, надіславши її рекомендованими листами на адресу відповідача та на адресу засновника (керівника) відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 48-49). Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 76) 20.02.2019 керівник (засновник) відповідача отримав ухвалу від 13.02.2019. Рекомендований лист, надісланий на юридичну адресу відповідача повернувся до суду за закінченням встановленого строку зберігання та з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач був обізнаний про час та місце підготовчих засідань 13.02.2019 та 27.02.2019, адже засновник (керівник) відповідача отримав відповідні ухвали суду.

В підготовче засідання 27.02.2019 представник відповідача не з'явився. З огляду на виконання завдань підготовчого провадження та належного повідомлення відповідача про судове провадження у справі, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019.

Про час та місце судового засідання 13.03.2019 суд повідомив відповідача ухвалою від 27.02.2019, надіславши її рекомендованими листами на адресу відповідача та на адресу засновника (керівника) відповідача. Зазначені поштові відправлення повернулись до суду за закінченням встановленого строку зберігання та з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення договору оренди нерухомого майна, прострочив повернення об'єкта оренди та користувався таким об'єктом після припинення дії договору. У зв'язку із простроченням повернення об'єкта оренди, позивач нарахував відповідачу 299'033,81 грн. неустойки, в тому числі 52'881,55 грн. пені.

Позивач 11.02.2019 подав до суду заяву про зміну предмету позову, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача:

- 246'152,26 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням на підставі пункту 3.8 договору за період з 26.09.2016 по 22.06.2018,

- 52'881,55 грн. пені за порушення строків внесення такої плати.

Ухвалою від 13.02.2019 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста Трускавця № 36 від 25.10.2013 (далі - Договір) (а.с. 17-19). Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю - трьохповерхову будівлю з підвалом (надалі - майно) площею 660,5 м 2 , що розміщене за адресою: Львівська область, місто Трускавець, провулок Тихий, 1 і знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого згідно зі звітом про оцінку майна станом на 30.09.2013 становить 1'192'970, 00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 та 5.8 Договору річна орендна плата встановлюється в розмірі 5% від експертної оцінки вартості орендованого майна і становить за перший місяць оренди - жовтень 2013 року, 4'970,71 грн. в місяць без ПДВ з врахуванням індексу інфляції вересня 2013 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар зобов'язується щомісячно, до 25 числа наступного за звітним місяцем сплачувати орендодавцю орендну плату, встановлену цим Договором, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Пунктами 10.1 та 10.5 Договору встановлено, що Договір укладено на 2 роки 11 місяців і діє з 25.10.2013 по 25.09.2016. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. які були передбачені цим Договором.

Позивач передав майно відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передавання нерухомого майна, що здається в оренду від 25.10.2013 (а.с. 20).

Позивач надіслав відповідачу лист № 590 від 29.09.2016 (а.с. 40), яким повідомив про припинення дії Договору, про те, що Договір на новий термін не буде укладено, а також про необхідність підписання акта приймання-передавання нерухомого майна 05.10.2016.

Розпорядженням Управління комунальної власності Трускавецької міської ради № 50 від 29.09.2016 (а.с. 42) "Про створення комісії щодо передачі нежитлової будівлі у провулку Тихому, 1" було створено комісію з питань передачі майна (далі - Комісія). Комісія склала акт від 05.10.2016 (а.с. 43) про те, що вхідні двері в будівлю по провулку Тихому, 1 були зачинені, а представники орендаря не з'явився у встановлений час.

Позивач надіслав відповідачу лист № 611 від 05.10.2016 (а.с. 41) у якому повторно повідомив про небажання укласти Договір на новий строк та необхідність повернути майно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2017 у справі № 914/2932/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 та постановою Верховного Суду від 04.07.2018, серед іншого, зобов'язано відповідача повернути у комунальну власність майно.

22 червня 2018 року державним виконавцем, позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання-передачі нежитлової будівлі по провулку Тихому, 1 у місці Трускавці в межах виконавчого провадження АСВП № 55904214 (а.с. 44).

Позивач надіслав відповідачу лист № 483 від 28.09.2018 (а.с. 15), у якому просив до 20.10.2018 здійснити оплату за фактичне користування майном з 26.09.2016 по 22.06.2018 в сумі 299'033,81 грн. Факт відправлення зазначеного листа підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист та службовим чеком (а.с. 16).

Позивач надіслав відповідачу лист № 539 від 25.10.2018 (а.с. 13), у якому просив до 15.11.2018 здійснити оплату за фактичне користування майном з 26.09.2016 по 22.06.2018 в сумі 299'033,81 грн. Факт відправлення зазначеного листа підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком (а.с. 14).

Як убачається з розрахунку заборгованості за фактичне використання об'єкта оренди (а.с. 105) за період з 25.09.2016 по 22.06.2018 відповідачу нараховано 246'152,26 грн.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов'язання за договором найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктом 2.4 Договору встановлено, що об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Судом встановлено, що незважаючи на припинення Договору, об'єкт оренди був повернутий позивачу 22.06.2018.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положення статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 2.4 Договору у разі припинення цього договору, орендар повертає майно орендодавцю в тому ж порядку, що й при передачі майна орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Відповідно до пункту 3.8 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Зважаючи на зазначене, вимоги позивача про стягнення 246'152,26 грн. заборгованості з орендної плати за фактичне використання нежитлової будівлі є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати .

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки умовами Договору передбачено нарахування пені за кожен день прострочення, включаючи день оплати, суд робить висновок, що сторони продовжили строк нарахування пені.

Перевіривши розрахунки позивача, суд погодився з заявленими до стягнення сумами пені. Таким чином, до стягнення підлягає 52'881,55 грн. пені.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що створив відповідачу умови для реалізації свого права на захист, якими він не скористався. Відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Гарантбуд-2012" (адреса: 82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця І. Мазепи, будинок 2; ідентифікаційний код 38056699 ) на користь Управління комунальної власності Трускавецької міської ради (адреса: 82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Бориславська, будинок 1; ідентифікаційний код 38304934 ) 246'152 (двісті сорок шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 26 коп. заборгованості з орендної плати за фактичне використання нежитлової будівлі, 52'881 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 55 коп. пені та 4'485 (чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 51 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.03.2019.

Суддя Рим Т.Я.