Постанова

від 18.03.2019 по справі 480/1637/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.03.19

33/812/99/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

прокурора Середи Є.В.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 лютого 2019 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Новоселівка Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є депутатом Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, відповідно до рішення №1 VIII сесії Михайлівської сільської ради восьмого скликання від 23.12.2016 р., а отже, є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".

27 вересня 2017 року під час проведення позачергової сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради, згідно з порядком денним, розглядалось питання Про надання згоди ТОВ Добробут на виконання робіт по очищенню ставка в селі Михайлівка, площею 5,0 га , в результаті чого прийнято рішення №14 від 27.09.2017 р. З копії поіменного голосування XIII позачергової сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради від 27.09.2017 р. вбачається, що за вказане питання з 14 депутатів - 2 утрималися , а ще 12 депутатів, у тому числі ОСОБА_1 голосували за . Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що засновником та керівником ТОВ Добробут (код ЄРДПОУ 30757808) є ОСОБА_1 За таких обставин, ОСОБА_1 прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що полягав у отриманні дозволу на виконання робіт по очищенню ставка в селі Михайлівка, площею 5,0 га її підприємством ТОВ Добробут .

Суддя визнав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП , а саме, прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення закінчився, суддя закрив провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що у відношенні неї було складено два протоколи про адміністративне правопорушення - за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.01.2019 р. провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що в процесі розгляду зазначеної справи встановлено, що протокол ХІІІ сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради від 27.09.2017 р. складений з порушенням законодавства, оскільки не був підписаний секретарем сільської ради, який на той час виконував повноваження голови. Вважає, що в такому разі, вказаний протокол сесії сільської ради є недопустимим доказом, та не може бути використаний як доказ її вини за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Стверджує, що про відсутність у неї реального конфлікту інтересів свідчить та обставина, що ні в протоколі №169, ні в протоколі №170 від 31.08.2018 р. не зазначено, в чому саме полягає конфлікт інтересів, як і не зазначено, що пропозиція та в подальшому прийняте на сесії рішення, полягало в наданні безоплатної допомоги в очищенні ставка в с. Михайлівка.

Апелянт вважає, що в неї не було приватного інтересу, оскільки ТОВ Добробут повинно було здійснювати очищення ставка на безоплатній основі та ніякої матеріальної вигоди вона не отримувала.

Вказує на те, що приймаючи рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності суддя, посилаючись на вимоги Закону України Про запобігання корупції зазначив, що приватний інтерес може бути і немайновий. Однак, апелянт зазначає, що суддя у постанові не вказав, у кого саме виник немайновий інтерес - у неї особисто, чи у ТОВ Добробут , яке вона очолює.

ОСОБА_1 не заперечує, що вона голосувала за на сесії сільської ради, але зазначає, що її голос не мав ніякого впливу на прийняття рішення сесії, оскільки за це рішення голосували майже всі депутати.

Також додає, що матеріали справи не містять даних про те, що у неї був наявний приватний інтерес. Вважає, що в даному випадку мав місце інтерес громади в цілому, а тому в її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -ОСОБА_1, на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив до наступне.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є правильними. Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, яким суддею надана вірна оцінка.

Встановлені суддею обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №170 від 31.08.2018 р., в якому викладені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що згідно рішенню 1 сесії 8 скликання Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 1 від 23.12.2016 р., розпочато повноваження депутата сільської ради - ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно з положеннями примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону є народні депутати України, депутати Верховної Ради, Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до положень п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону , зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Вказаних вимог закону ОСОБА_1 не дотрималась.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №170 від 31.08.2018 р., під час проведення позачергової сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради, згідно порядку денного, розглядалось питання Про надання згоди ТОВ Добробут на виконання робіт по очищенню ставка в с. Михайлівка, площею 5,0 га , в результаті чого прийнято рішення №14 від 27.09.2017 р.

Як слідує з копії поіменного голосування, по вказаному питанню з 14 депутатів сільської ради - 2 утрималися , а ще 12 депутатів, у тому числі ОСОБА_1, голосували за .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та згідно детальної інформації про юридичну особу - ТОВ Добробут встановлено, що ОСОБА_1 входить до переліку засновників підприємства, а також входить до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи (а.с. 38-44).

В судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_1 свою вину за складеним відносно неї протоколом не визнала та пояснила, що під час проведення позачергової сесії Михайлівської сільської ради вирішувалося питання про надання згоди ТОВ Добробут на виконання робіт по очищенню ставка в селі Михайлівка. Будучи засновником та керівником зазначеного підприємства, вона, як депутат сільської ради, проголосувала за з приводу вирішення вказаного питання.

Таким чином, ОСОБА_1 підтвердила вчинення нею правопорушення за викладених у протоколі обставин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що в неї не було приватного інтересу, оскільки ТОВ Добробут повинно було здійснювати очищення ставка на безоплатній основі та ніякої матеріальної вигоди вона не отримувала.

Проте, ці твердження не є прийнятними та не є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до вимог статті 59-1 Закону України Про місцеве самоврядування сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції , у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суддя дійшов вірного висновку, про те, що ОСОБА_1, як особа зазначена у п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , під час вирішення питання про надання згоди ТОВ Добробут на виконання робіт по очищенню ставка в селі Михайлівка, на позачерговій сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради, була зобов'язана у своїй діяльності керуватися положеннями ч. 1 ст. 28 та ст. 35 Закону України Про запобігання корупції та під час виникнення конфлікту інтересів не мала права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Твердження апелянта про те, що вона не могла вплинути на результат голосування, оскільки більшість депутатів сільської ради, все одно проголосували за , є безпідставними, оскільки, для настання відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП, важливим є факт вчинення саме нею дій, що заборонені Законом.

Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності у неї реального конфлікту інтересів та не зазначення про такі дані в протоколі про адміністративне правопорушення, а також у постанові судді, є необґрунтованими, оскільки і в протоколі, і в оскаржуваній постанові зазначено та місцевим судом визнано доведеним на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, наявність суперечності між представницькими повноваженнями ОСОБА_1 та її приватним інтересом, а саме: немайновим інтересом, що полягав у можливості впливати на отримання дозволу на виконання робіт її підприємством ТОВ Добробут по очищенню ставка в с. Михайлівка, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення по даному питанню.

З огляду на наведені докази, є правильними висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто у вчиненні дій та прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. ст. 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП , провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу .

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, і таке встановлено суддею, що правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, виявлено 31.08.2018 р., справа судом розглядалась 06.02.2019 р., тобто після сплину законодавчо встановленого строку, протягом якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. За вказаних обставин, суддя вірно застосував наслідки закінчення зазначеного строку та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Фаріонова