Рішення

від 18.03.2019 по справі 235/305/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження№2/235/574/19

Справа №235/305/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 березня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Лебеденко В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області, Покровської райдержадміністрації про встановлення факту та визнання права на пай в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області, Покровської райдержадміністрації про встановлення факту та визнання права на пай в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_5, яка проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (пая) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.. Маршала Москаленка Покровського району Донецької площею 5,54 га без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), яке належало спадкодавці на підставі Сертифікату на право на земельну ділянку ( пай) серії НОМЕР_1, виданого згідно розпорядження Красноармійської райдержадміністрації № 245 від 23.06.1997 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку ( пай) КСП ім.. Маршала Москаленка під № 10922 від 22.10.1997 року. Згідно заповіту, посвідченого 06.12.2002 року за № 249 секретарем Гришинської сільської ради, його мати ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) заповіла йому ОСОБА_2 Оскільки він своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та через відсутність сертифіката на право на земельну частку (пай) по причині його втрати, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач просить встановити факт ТОГО, ЩО ОСОБА_2 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року на час відкриття спадщини за адресою: с. Гришине Покровського району Донецької області, провулок Нестерова, 6; визнати за ним право на земельну частку ( пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.. Маршала Москаленко Покровського району Донецької області розміром 5,54 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без його участі ( а. с. 17).

Представник відповідача Гришинської сільської ради в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 42).

Представник відповідача Покровської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без його участі ( а. с. 50).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_5, з якої проживав по сусідству. Її син ОСОБА_2 проживав разом зі своєю матір ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 на момент її смерті, доглядав її.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 є його рідною тіткою, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На момент її смерті разом з нею проживав її син ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_5 ( а. с. 9-10).

Згідно довідки Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області № 1327 від 29.11.2018 року ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була постійно зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 по день своєї смерті. Фактично без реєстрації разом з нею на момент смерті проживав син ОСОБА_2 ( а. с. 11).

Згідно заповіту, посвідченого 06.12.2002 року за № 249 секретарем Гришинської сільської ради, його ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), належне їй на підставі сертифікату НОМЕР_1 від 23.10.1997 року, заповіла ОСОБА_2 ( а. с. 16).

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Донецькій області МУ у Покровському районі та м. Мирнограді від 26.11.2018 року за № 397145-18 на ім. я ОСОБА_5 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 згідно розпорядження Красноармійської райдержадміністрації № 245 від 23.06.1997 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП ім.. Маршала Москаленко аід № 10922 від 22.10.1997 року. Станом на 01.01.2018 року нормативна грошова оцінка одиниці 1 га ріллі по Донецькій області складає 31167,6н6 грн. Земельна частка (пай) КСП ім.. Маршала Москаленка складає 5,54 га в умовних кадастрових гектарах (площа змінена згідно розпорядження райдержадміністрації № 500 від 27.11.2001 року). ( а. с. 12).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2018 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано сертифікату на право на земельну частку і спадкоємцем ОСОБА_2 пропущено шестимісячний строк, необхідний для прийняття спадщини ( а. с. 13).

Відповідно до листа Другої Покровської нотаріальної контори від 30.01.2019 року за № 109/01-16 спадщина після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не відкривалась, коло спадкоємців невідомо ( а. с. 29).

Відповідно до п.п. 16-17 Перехідних положень ЗК України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст.ст. 79,791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок ( паїв), основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) ,є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною ( міською) державною адміністрацією.

Власники сертифікатів мають право розпоряджатися своєю часткою, зокрема відповідно до абзацу першого розділу 1Х Перехідні положення Закону України Про оренду землі до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до ст.ст. 1,2,3 Закону України Про порядоквиділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Статтею 16 ЦК України встановлено,що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Як встановлено судом на ім'я ОСОБА_5Покровською райдержадміністрацією був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації № 245 від 23.06.1997 року, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП ім.. Маршала Москаленка за № 10922 від 22.10.1997 року.

Отже, факт належності спадкодавці земельної частки (паю), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Маршала Москаленко Покровського району Донецької області, розміром 5,54 га підтверджено листом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області МУ у Покровському районі та м. Мирнограді від 26.11.2018 року за № 397145-18; заповітом від 06.12.2002 року ( а. с. 12,16).

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на момент смерті останньої підтверджено матеріалами справи, показаннями представника позивача , свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначені норми права, а також обставини справи, зокрема той факт, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт сумісного проживання позивача ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на день смерті останньої, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв язку з чим виник спір про право, позивач скористався своїм правом, звернувшись до суду з відповідним позовом про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку ( пай), яка перебувала в колективній власності КСПім. Маршала Москаленко та на підтвердження втрати сертифікату та належності вказаної частки ( паю) спадкодавиці , надав вищезазначені докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності КСП ім. Маршала Москаленко Покровського району Донецької області, розміром 5,54 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1218,1268, 1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Маршала Москаленко Покровського району Донецької області, розміром 5,54 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 18.03.2019 року.

Суддя: