Рішення

від 05.03.2019 по справі 204/9161/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №204/9161/18

Провадження №2/204/516/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

05 березня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий - суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Окунська М.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Релігійної організації Релігійна громада Святого Благовірного князя ОСОБА_4 парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Дніпрі до ОСОБА_5, треті особи Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації та визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовною заявою, в якій просив усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні квартирою №50, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Романа Шухевича, буд.8/12, з боку відповідача шляхом визнання її такою, що втратила право користування та зняти її з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником вищезазначеної квартири на підставі договору дарування. У квартирі зареєстровано двоє осіб ОСОБА_6 та відповідач. Проте, відповідач ніколи не проживала у зазначеній квартирі та її особисті речі у квартирі відсутні. Навесні 2016 року відповідач звернулася за допомогою до позивача, який у свою чергу прийняв її, організував для неї сприятливі умови для проживання та забезпечив іншими благами, які мав можливість надати. З огляду на проблеми здоров'я у відповідача постало питання в оформленні інвалідності, для чого їй необхідний був паспорт громадянина України, якого у неї не було у зв'язку із втратою. Позивач організаційно допоміг відповідачу отримати паспорт та водночас для цього зареєстрував її місце проживання у спірній квартирі, однак фактично проживала вона у храмі. Через деякий час відповідач залишила храм, жодних відомостей про місце її фактичного проживання або будь-якого зв'язку у позивача немає. Участі в утриманні квартири та сплаті комунальних платежів відповідач не приймає. У позивача виникають складнощі у реалізації права отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі викладеного позивач звернутвся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Пояснив, що відповідач просила допомоги біля храму та мала проблеми зі здоров'ям, тому вони допомогли їй поновити документи, для чого прописали у вказаній квартирі. Крім того, з їх допомогою відповідач оформила собі інвалідність та продовжувала проживати у храмі. Однак потім вона почала вживати алкоголь та зникла, приблизно з грудня-січня 2017 року її ніхто не бачив.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, а також відзив не подавала, у зв'язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Представник третьої особи Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що він є мешканцем сусідньої квартири. Вказав, що відповідач у спірній квартирі ніколи не проживала, її речей в квартирі немає.

Третя особа ОСОБА_3, яка також була допитана у судовому засіданні в якості свідка, підтримала позовні вимоги та пояснила, що вона є сусідкою позивача та проживає у сусідній квартирі з 1960 року. Зазначила, що в спірній квартирі проживав одинокий хлопець, жінок вона там не бачила та із відповідачем не знайома. Речей або інших предметів, які можуть належати відповідачу в квартирі позивача вона не бачила, а також про випадки перешкоджання відповідачу проживати в будинку позивача їй нічого не відомо.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, до початку судового засідання надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_3, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Позивач є власником квартири №50, розташованою за адресою м. Дніпро, вул. Романа Шухевича, буд.8/12 (а.с.6-8,30).

За вищевказаною адресою відповідач зареєстрована з 05 вересня 2016 року (а.с.17,40).

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона є прихожанкою храму. Знає, що близько року тому, приблизно у березні 2018 року, відповідач, яка проживала у храмі, пішла з церкви та більше її свідок не бачила. Речей відповідача в квартирі позивача вона також не бачила, про випадки перешкод у користуванні вказаним житлом відповідачу їй не відомо.

Актом від 24 листопада 2018 року, встановлено, що відповідач за адресою: м. Дніпро, вул. Романа Шухевича, буд.8/12, кв.50, не проживає з моменту реєстрації (а.с.18).

Дослідженими в судовому засіданні доказами поважні причини відсутності відповідача за місцем реєстрації не встановлені.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач не проживає в спірному домоволодінні понад один рік без поважних причин, спроб вселитися не робив і ніхто не перешкоджав її проживанню або вселенню до нього, а тому вимоги позивача щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є законними та обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням і є підставою для такого зняття відповідача з реєстраційного обліку, та те, що позивач позов до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не пред'явив, позовні вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Релігійної організації Релігійна громада Святого Благовірного князя ОСОБА_4 парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Дніпрі (місцезнаходження: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, буд.2а, ідентифікаційний код 33808844) до ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1/12, кв.50), треті особи Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Грушевського, буд.70, каб.109), ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1/12, кв.50), ОСОБА_7 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1/12, кв.51), ОСОБА_3 (місце проживання^ ІНФОРМАЦІЯ_1/12, кв.56), ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1/12, кв.59) про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації та визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування квартирою №50, розташованою за адресою м. Дніпро, вул. Романа Шухевича, буд.8/12.

В задоволенні решти позовних вимог Релігійної організації Релігійна громада Святого Благовірного князя ОСОБА_4 парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Дніпрі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Релігійної організації Релігійна громада Святого Благовірного князя ОСОБА_4 парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви в м. Дніпрі судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: