Ухвала

від 18.03.2019 по справі 168зп-19/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 березня 2019 р.Справа №168зп-19/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера-2003 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про забезпечення позову до подачі позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду, до пред'явлення позову надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера-2003 (далі - Товариство) про забезпечення позову, в якій заявник просить заборонити Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради вчиняти певні дії щодо проведення будь-яких реєстраційних дій направлених на майно, яке належить ТОВ ІН-ВЕСТ-МЕНТ (код ЄДРПОУ 32433935).

Вказану заяву обґрунтовано тим, що Товариство на підставі договору купівлі-продажу є власником нерухомого майна та співвласником горищного поверху у будівлі, 12 по вулиці Московській у місті Дніпро, яке намагається продати інший співвласник, а тому є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, якщо горищний поверх буде продано іншому набувачу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є визначені законом підстави для забезпечення позову, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - сукупність певних процесуально-правових заходів, які вживаються адміністративним судом з метою охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

При цьому, визначальною ознакою у можливості застосування адміністративним судом інституту забезпечення позову до подачі позову є подальше звернення заявника із відповідною позовною заявою саме до суду адміністративної юрисдикції.

Слід також відмітити, що для задоволення судом поданої заяви про забезпечення позову саме заявник (позивач) має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що відмова у її задоволенні призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява Товариства про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, горищний поверх, одним із власників якого є Товариства, буде продано іншому набувачу.

Водночас, позивачем не доведено чим саме невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Крім того, із заяви про забезпечення позову вбачається спір щодо захисту права власності, що не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві та виключає можливість застосування інституту забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера-2003 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1