Рішення

від 06.03.2019 по справі 160/7755/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Справа № 160/7755/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНеклеса О.М. за участі секретаря судового засіданняКолесника І.О. за участі: представника позивача предстаника відповідача представників відповідача Журікової І.В. Горобець Ю.В. Данильченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про визнання рішення, бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рекламне агентство "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - відповідач 1), Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради стосовно не розгляду заяви Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88;

- визнати протиправними дії Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради щодо відмови Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88;

- визнати протиправним та скасувати п. 7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325;

- зобов'язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради продовжити Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за місяць до закінчення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 звернувся до відповідача 2 із заявою про продовження строку дії зазначених дозволів, однак йому було відмовлено у продовженні строку дії дозволів з підстав невідповідності рекламних засобів вимогам до оформлення міського середовища. Зауважив, що Типові положення розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 29.12.2003 року №2067 містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, тоді як Порядок розміщення зовнішньої реклами в м.Дніпрі, затверджений виконавчим комітетом міської ради від 16.02.2004 року №325 містить додаткові підстави для відмови у продовженні строку дії дозволів, що суперечить Типовим положенням. Також вважає, що відповідачем 1 було порушені вимоги законодавства про регуляторну діяльність з приводу строків оприлюднення Порядку №325, як регуляторного акту. За наведених обставин, на думку позивача, підстави для відмови йому у продовженні строку дії дозволів відсутні, бездіяльність відповідача 1 в частині не продовження строку дії дозволів та дії відповідача 2 щодо відмови в продовженні строку дії дозволів, а також п.7 Порядку №325 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зауважив, що для повного захисту та відновлення порушених прав позивача є нагальна необхідність про зобов'язання відповідача 1 прийняти рішення про продовження позивачу строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.161 КАС України, тому ухвалою суду від 23.10.2018 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 06.11.2018 р. вх. №52635/18.

В зв'язку з перебуванням судді О.М. Неклеси у відпустці вказана заява отримана 12.11.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 04 грудня 2018 року о 10:40 год.

05.01.2019 року представник відповідач 1 у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем заявляючи позовну вимогу про визначення протиправно бездіяльність відповідача 1 стосовно не розгляду заяви про продовження строку дії дозволів, не обґрунтував в чому полягає бездіяльність відповідача 1, а також не надав доказів неодноразового звернення з відповідною заявою та того, що відповідач 1 жодним чином не реагував на цю заяву, тому допускав бездіяльність, а тому ця вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Зауважив, що рішення Виконкому міської ради від 31.08.2011 року №1148 оприлюднене у встановленому порядку. Вказує на те, що вичерпні підстави для відмови існують лише у випадках відмови у наданні дозволу, а не у випадках продовження строку дії дозволу. Вимогу про зобов'язання виконавчого комітету продовжити строк дії дозволів вважає також такою, що не підлягає задоволенню, оскільки продовження здійснює робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, а не Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, з огляду на норми чинного законодавства. Окрім того, акти органів місцевого самоврядування визнаються законними в судовому порядку у разі їх невідповідності Конституції України та Законами України, проте позивачем не зазначено норми Конституції та Законів України які були порушені позивачем 1. Також відповідач 1 зазначив, що клопотання про стягнення витрат на правову допомогу також не підлягає задоволенню, з огляду на зазначення занадто великих сум по відношенню до виконаної роботи та часу виконання робіт, а також не надання доказів здійснення витрат на правову допомогу.

15.01.2019 року представник відповідач 2 у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що питання продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами відноситься до виключної компетенції відповідача 2, а тому позовна вимога щодо визначення протиправною бездіяльності відповідача 1 стосовно не розгляду заяви позивача є безпідставною. Відповідно до Типових правил та Порядку №325, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами е пізніш ніж за один місяць до закінчення строку дозволу. При цьому, строк дії дозволу не підлягає продовженню у разі заборгованості з оплати чи у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами. Типові правила не встановлюють імперативного обов'язку продовжувати строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 вважає, що в межах наданих повноважень та з дотриманням чинного норм законодавства відмовив позивачу у продовженні строку дії дозволів. Щодо стягнення витрат на правову допомогу відповідач 2 зазначив, що оскільки в акті не деталізовано, яка саме робота була проведена адвокатом, сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг позивачу, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та підлягає значному зменшенню.

15.01.2019 року підготовче судове засідання було продовжено на 30 днів, у представників відповідачів витребувано додаткові докази по справі, в засіданні оголошено перерву до 24.01.2019 року на 13:30 год.

24.01.2019 року в судовому засіданні представник відповідача 2 надав суду доповнення до відзиву, в якому зазначив про порушення позивачем строку звернення до суду з вимогою щодо скасування п.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325, а також заяву про застосування строку позовної давності щодо цієї вимоги, з огляду на дату опублікування порядку - 31.08.2011 року. Щодо інших позовних вимог додатково зазначив, що ним було правомірно відмовлено в продовження строку дії дозволів, оскільки рекламні засоби позивача були розміщені майже два десятиріччя, тому місця розташування даних рекламних засобів на цей час не відповідають вимогам оформлення міського середовища. Окрім того, у відповідності до норм чинного законодавства, продовження строку дії дозволу належить до виключної компетенції Департаменту та за своєю природою є дискреційними повноваженнями, а отже суд не може зобов'язувати продовжити строк дії договорів, оскільки це буде порушенням принципу розподілу влади. З огляду на викладене відповідач 2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.01.2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.02.2019 року 10:30 год.

30.01.2019 року до суду були надані додаткові пояснення представника відповідача 1, в яких він просить позовну вимогу про скасування п.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325 залишити без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду з цією вимогою.

13.02.2019 року у судовому засіданні представник позивача надав суду відповідь на відзиви відповідачів, в якій не погоджується з доводами викладеними у відзивах з огляду на наступне. Про порушення свого права позивач дізнався тільки отримавши листа від відповідача 2 про відмову, тому звернення до суду відбулось в межах 6 місячного строку. При цьому, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, а також Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності органам місцевого самоврядування не надані повноваження застосовувати для продовження дозволів таких критеріїв, як вимоги до оформлення місцевого середовища засобами зовнішньої реклами . Виходячи з наведеного, норма оскаржуваного рішення, що суперечить правовим актам вищої юридичної сили, має бути визнана незаконною з моменту прийняття і скасованою судом. Зауважив, що наведеним НПА, підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу не наведені, а підстави для відмови у наданні дозволу дві та є вичерпними. Окрім того, з наданої до відзиву копії друкованого (газетного) листа неможливо проаналізувати текст повідомлення про оприлюднення регуляторного акту із-за неякісної копії, а тому не є належними доказами, що свідчить про відсутність доказів належного оприлюднення проекту регуляторного акту. Зауважив, що виконавчий орган ради повинен протягом одного робочого дня з дати отримання пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні, проте відповідач 1 так і не надав позивачу будь-якого рішення щодо звернення позивача. Щодо дискреційних повноважень зазначив, що у разі визнання відмови протиправною та за відсутності варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень, суд має право зобов'язати орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав та свобод позивача.

Також представник позивача 13.02.2018 року надав суду клопотання про стягнення судових витрат солідарно з відповідачів на користь позивача - судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 4500 грн., які були сплачені позивачем та на його думку є спів розмірними з виконаною адвокатом роботою.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 13.02.2019 року надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зауважив, що Виконавчим комітетом ДМР чітко дотримано процедуру прийняття регуляторного акта, при цьому п. Порядку не суперечить Конституції та законам України і не встановлює додаткові вимоги до рекламного засобу, а деталізує вимоги встановлені Типовими правилами. Вважає, що при прийнятті спірного рішення мав дискреційні повноваження та прийняв правомірне рішення, задля благоустрою міста в інтересах територіальної громади. Зауважив про належність та допустимість наданих ним доказів та зазначив, що питання продовження строку дії дозволу, Типові правила та Порядок відносять це питання до виключної компетенції робочого органу - відповідача 2.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року адміністративний позов Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач 1), Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (відповідач 2) в частині визнання протиправним та скасування п. 7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 р. №325 - залишено без розгляду.

13.02.2019 року підготовче провадження було закрито, призначено розгляд справи по суті на 28.02.2019 року о 15 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засідання просив позов задовольнити посилаючись на доводи викладені у адміністративному позові та відповіді на відзиви.

Представники відповідачів в судовому засідання проти задоволення позову заперечували посилаючись на доводи викладені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рекламне агентство "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є юридичною особою одним із видів діяльності якого є 73.11 Рекламні агентства.

На підставі рішення міської ради від 23.12.1998 року №37 позивачем було отримано дозволи на розміщення зовнішньої реклами від 04.09.2000 року №444/24, №444/26, від 09.10.2002 року №444/85, №444/86, №444/87, №444/88 строк дії яких неодноразово продовжувався.

03.09.2018 року позивач звернувся до директора Департаменту торгівлі та реклами Дніпропетровської міської ради із заявою вих.№17593 від 23.08.2018 року, в якій просив продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №444/24, №444/26, №444/85, №444/86, №444/87, №444/88 в м.Дніпро терміном на 5 років.

Листом Департаменту торгівлі та реклами Дніпропетровської міської ради від 24.09.2018 року №3/2-2722 позивача було повідомлено, що його заява розглянута та подальше розташування рекламних засобів за адресами визначеними у дозволах №444/24, №444/26, №444/85, №444/86, №444/87, №444/88 не відповідає вимогам до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами п.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325 (зі змінами), у зв'язку з чим продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами не є можливим. Повідомлено про необхідність протягом 5 днів після закінчення строку дії дозволів провести демонтаж рекламних засобів за актом демонтажу та відновити пошкоджені елементи благоустрою.

Не погоджуючись з такими діями відповідача 2, пунктом 7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 з приводу розгляду заяви про продовження строку дії дозволів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах та визначення порядку надання дозволів на розміщення такої реклами здійснюється на підставі Закону України Про рекламу від 03.07.1996 року №270/96-ВР (далі - Закон України Про рекламу ) та у відповідності до Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067.

Відповідно до ст.1 Закону України Про рекламу реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст.16 Закону України Про рекламу визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

При цьому, згідно з п.2 Типових правил, виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації.

Пунктом 5 Типових правил передбачено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Відповідно до п.6 Типових правил, до повноважень робочого органу, серед іншого, належить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Відносини пов'язані з розповсюдженням зовнішньої реклами у місті Дніпрі, зокрема відносини, пов'язані з отриманням, продовженням та припиненням дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами визначені Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпропетровську (далі - Порядок), який затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.02.2004 року №325, із подальшими змінами.

Пунктом 2.3 Порядку передбачено, що до повноважень робочого органу належить, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку дії.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №4/24, управління торгівлі Дніпровської міської ради було реорганізовано як юридичну особу шляхом приєднання до управління реклами Дніпровської міської ради, змінивши найменування на Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.

Відповідно до Положення про Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, яке затверджене рішенням міської ради від 21.02.2018 року №46/30, метою Департаменту є, зокрема, забезпечення організації виконання покладених на нього завдань у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, отже з 20.09.2017 року функції робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами виконує Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.

При цьому, Типові правила відносять питання щодо продовження строку дії дозволу до виключної компетенції робочого органу, в нашому випадку - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчим комітетом міської ради рішення про продовження строку дії дозволу не приймається.

Враховуючи те, що заява про продовження строку дії дозволів №444/24, №444/26, №444/85, №444/86, №444/87, №444/88 була подана до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, який в межах своїх повноважень її розглянув та дав відповідь, беручи до уваги те, що розгляд цієї заяви відноситься до виключної компетенції зазначеного робочого органу, суд не вбачає жодної протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Дніпровської міської ради стосовно не розгляду заяви Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88.

Окрім того, позивачем не було надано жодного доказу того, що він звертався безпосередньо до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради із заявою про продовження строку дії дозволів №444/24, №444/26, №444/85, №444/86, №444/87, №444/88 та ним не отримано відповіді на таку заяву.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Дніпровської міської ради стосовно не розгляду заяви Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 та щодо зобов'язання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради продовжити позивачу строк дії наведених дозволів, а тому ці вимоги задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325 були залишені ухвалою суду від 13.02.2018 року без розгляду, ці вимоги під час прийняття рішення по суті спору судом не розглядаються.

З приводу вимог про визнати протиправними дій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради щодо відмови Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 та зобов'язання Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради продовжити строк дії зазначених дозволів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок розміщення зовнішньої реклами в м.Дніпропетровську (далі - Порядок), який затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.02.2004 року №325, із внесеними змінами, є регуляторним актом який деталізує відносини у сфер зовнішньої реклами на території міста Дніпра задля захисту інтересів територіальної громади.

Зазначений порядок є чинним, не визнаний судом таким, що не відповідає Конституції чи законам України, а тому підлягає застосуванню та є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 4.3 Порядку встановлено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Строк дії дозволу не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншими місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами.

Пунктом 29 Типових правил (в редакції з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 року по справі №826/2002/16 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року по справі №826/2002/16, відповідно до яких зміни до Типових правил від 16.12.2015 року визнано незаконними з моменту прийняття) передбачено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Зі змісту наведених норм, можна дійти висновку, що дія дозволу на розміщення зовнішньої реклами обмежена у часі та поширюється на певну територію, будівлю, споруду, від власників яких або уповноважених ними органів одержано згоду.

При цьому, Типові правила не встановлюють імперативного обов'язку продовжувати строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також не визначають вичерпний перелік підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Проте, пунктом 4 Типових правил визначено, що на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Пунктом 22 Типових правил передбачено, що у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством.

Пункт 22 Типових правил визначає виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, а спірним є питання щодо відмови у продовженні строку дії такого дозволу.

Тоді як Порядком, який є чинним та обов'язковим до виконання, встановлено підстави для відмови у продовженні строку дії дозволів, у тому числі - невідповідність подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами.

Вимоги до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами передбачені пунктом 7 Порядку, в якому зазначено, що реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб'єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, розроблених КП "Адміністративно-технічне управління" та затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. До об'єктів, стосовно яких складаються схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, належать площі, проспекти, вулиці, провулки, бульвари, перехрестя та інші території/об'єкти міського середовища, які потребують систематизації розміщення зовнішньої реклами. Рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об'єкта. При впровадженні пооб'єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами ті існуючі рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами. У разі невиконання такого демонтажу КП "Адміністративно-технічне управління" має право демонтувати рекламний засіб у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради.

Розміщення зовнішньої реклами має ґрунтуватись на таких загальних принципах:

- урахування соціально-психологічних умов сприйняття рекламних засобів.

- збереження візуальної цілісності рекламного простору.

- пріоритету архітектури забудови, що оточує, та її естетичної цілісності.

- просторової взаємодії рекламних засобів і навколишнього міського середовища.

Відповідності змісту, форми, фізичних розмірів, стильових характеристик, матеріалів, кольорового рішення, освітлення рекламного засобу архітектурно-просторовим особливостям конкретного місця, його соціально-політичному, історико-культурному та містобудівному статусу.

Урахування особливостей зорового сприйняття об'єктів зовнішньої реклами пішоходами, а також пасажирами міського транспорту.

Зменшення розмірів та кількості рекламних засобів від периферії до центру міста.

Впровадження оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами повинно здійснюватися за єдиними принципами візуальної організації елементів рекламних засобів (кольорографічних, композиційно-пластичних, об'ємно-просторових, розмірно-модульних характеристик) та використання його для формування художньо-декоративного образу міського середовища.

Загальні естетичні вимоги до рекламних засобів:

- естетична гармонізація з візуальними характеристиками міського середовища.

- масштабність стосовно людини та елементів міського середовища.

- образна, стильова та декоративна виразність.

- цілісність композиційного та об'ємно-пластичного вирішення.

- кольорографічна підпорядкованість.

- функціональна та технологічна відповідність.

- об'ємно-просторова та композиційна обґрунтованість розташу вання.

- використання внутрішнього освітлення.

Соціальна реклама, а також інформація, яка висвітлює загальнодержавні та загальноміські події, заходи, свята та не має комерційного характеру, за зверненням КП "Адміністративно-технічне управління" розміщується розповсюджувачем зовнішньої реклами на умовах, зазначених у зверненні, які погоджено з розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Зі змісту листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпропетровської міської ради від 24.09.2018 року №3/2-2722 вбачається, що підставою для відмови з продовженні дії дозволів була їх невідповідність вимогам до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами п.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 року №325.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що Департаментом торгівлі та реклами Дніпровської міської ради у листі від 24.09.2018 року №3/2-2722 чітко не вказано яким саме вимогам до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, зазначеним в п.7 не відповідають рекламні засоби Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

В зв'язку із чим відмова у продовженні дії дозволу є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов'язання продовжити Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини , Фадєєва проти Росії , Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач, заявляючи вимоги про зобов'язання продовжити Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).

В зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України шляхом зобов'язання Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ц.е рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що Рекламним агентством "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 7048,00 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 3524,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

В матеріалах справи міститься клопотання про стягнення судових витрат адвокату Журіковій І.В. у розмірі 4500 грн.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.

Позивачем до позовної заяви надано договір про надання правової допомоги №29/11, додаткові угоди до нього.

Як вбачається з акту виконаних робіт від 13.02.2019 року адвокатом Журіковій І.В. надано наступні послуги: - участь у судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 04.12.2018, 15.01.2019, 24.01.2019, 13.02.2019 - по одній годині в кожному засіданні, ознайомлення з матеріалами справи, підготування,складання, направлення копій відповідачам та подання до суду заперечень на відгук відповідачів.

Позивачем надано платіжні доручення № 3085 від 05 грудня 2018 року та №3228 від 11 лютого 2019 року призначення платежу - оплата послуг правової допомоги відповідно до договору №29/11 в розмірі 4500 грн.

Вивчивши матеріали справи, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог суд вважає, що сума відшкодування витрат підлягає задоволенню в розмірі 2250 грн.

В матеріалах справи містяться клопотання про стягнення судових витрат адвокату Авраменко І.В. у розмірі 49000 грн.

На підтвердження понесених витрат до суду надано акт приймання - передачі наданих послуг від 20.11.2018р.

Суд зазначає, що акт виконаних робіт акт приймання - передачі наданих послуг від 20.11.2018р. не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги. Тобто вказаний документ не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі № 160/7755/18.

В зв'язку із чим клопотання про стягнення судових витрат адвокату Авраменко І.В. у розмірі 49000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджене належними та допустимими доказами.

Позивачем не надано доказів на підтвердження фактичної сплати понесених витрат на правничу допомогу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2019 по справі №716/155/17.

Крім того суд зазначає, що в акті сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг позивачу, часом витраченим адвокатом.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

В зв'язку із чим повний текст рішення складено 18.03.2019 року.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, 32 Г, прим.249, код ЄДРПОУ 24700423) до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,75), Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40970588) про визнання рішення, бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про продовження Рекламному агентству "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88.

Зобов'язати Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№444/24, 444/26, 444/85, 444/86, 444/87, 444/88 та прийняти відповідне рішення.

У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40970588) на користь Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 24700423) судовий збір в розмірі 3524,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40970588) на користь Рекламного агентства "Зірка ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 24700423) судові витрати за надання правничої допомоги адвоката І.В. Журікової у розмірі 2250 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18 березня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса