Рішення

від 18.03.2019 по справі 0940/2460/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. справа № 0940/2460/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства "Долинська сільгоптехніка" про стягнення заборгованості на суму 38410,28 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Долинська сільгоптехніка" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості на суму 38410,28 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 26103,45 гривень, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 16.02.2017 року, та податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, який виник в результаті несплати зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2016 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В періоди: з 28.01.2019 року 02.02.2019 року, з 16.02.2019 року по 18.02.2019 року, 21.02.2019 року по 22.02.2019 року та з 04.03.2019 року по 06.03.2019 року головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у службових відрядженнях, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 7 календарних днів.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши відповідно до вимог статті 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство "Долинська сільгосптехніка" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків (а.с. 31-40).

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що Відкрите акціонерне товариство подало до контролюючого органу Державної фіскальної служби податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності за звітрий період з 15.09.2016 року по 31.12.2016 року, в якій самостійно задекларувало грошові зобов'язання з орендної плати за землю (а.с. 11-12).

Так, згідно декларації за період з 15.09.2016 року по 31.12.2016 року відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 26103,45 гривень.

Окрім того, згідно акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків за № 2410/120/03743658 від 30.11.2016 року Долинською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено перевірку за звітний податковий період за 2012-2014 роки по земельному податку з юридичних осіб. Перевіркою встановлено, порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку протягом строків, визначених Податковим кодексом України. Відповідно до даної перевірки складено акт у двох примірниках та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001811200 від 30.11.2016 року, які були надіслані платнику.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та підпункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач являється платником орендної плати та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 288.1.статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.4.статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Приписами пункту 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Долинська сільгосптехніка" подало до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19.10.2016 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2016 рік в загальному розмірі 26103,45 гривень (а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19.10.2016 року, є узгодженим з дня подання такої декларації.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 30.11.2016 року за № 2410/120/03743658, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 15), Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0001811200 від 30.11.2016 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 12361,94 гривень (а.с.16). Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося Відкритому акціонерному товариству "Долинська сільгосптехніка", однак було повернуте на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання", копія конверту якого міститься в матеріалах справи (а.с.14).

Суд приходить до висновку, що направлене відповідачу податкове повідомлення-рішення є врученим на підставі до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальному розмірі 26103,45 гривень є узгодженою.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 38409,83 гривень. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Долинська сільгосптехніка" податкового боргу в сумі 38409,83 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області - задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Долинська сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 03743658, вул. Полуванки, буд. 34, м. Долина, Долинський район, м. Івано-Франківськ, 77503, код ЄДРПОУ 03743658) в дохід бюджету заборгованість в сумі 38409 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'ять) гривень 83 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

Відкрите акціонерне товариство "Долинська сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 03743658, вул. Полуванки, буд. 34, м. Долина, Долинський район, м. Івано-Франківськ, 77503, код ЄДРПОУ 03743658).

Суддя Панікар І.В.