Постанова

від 12.03.2019 по справі 820/2532/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 р.Справа № 820/2532/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.07.18 року по справі № 820/2532/18

за позовом Приватного підприємства "Укрросконтрактбуд"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "УКРРОСКОНТРАКТБУД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) №598430/35598049 від 20 лютого 2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "УКРРОСКОНТРАКТ" №77 від 17 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 17 листопада 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) №598431/35598049 від 20 лютого 2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "УКРРОСКОНТРАКТ" №52 від 05 грудня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 05 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРРОСКОНТРАКТБУД здійснює господарську діяльність, пов'язану із оптовою торгівлею (в т.ч. будівельними матеріалами). Після здійснення поставки будівельних матеріалів на адресу ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ та керуючись вимогами чинного податкового законодавства 17 листопада 2017 року позивачем було складено податкову накладну №77 від 17.11.2017р. і 05.12.2017р. складено податкову накладну №52 від 05.12.2017р. та подано їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. 14.12.2017р. позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 17 листопада 2017 року з результатом обробки: документ прийнято, реєстрація зупинена, із зазначенням про виявлені помилки. Рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 20 лютого 2018 року за №598430/35598049 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства а та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Також, 28.12.2017р. позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 05 грудня 2017 року з результатом обробки: документ прийнято, реєстрація зупинена із зазначенням про виявлені помилки. Рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 20 лютого 2018 року за №598431/35598049 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає рішення відповідача №598430/35598049 від 20 лютого 2018 року та рішення №598431/35598049 від 20 лютого 2018 року незаконними і винесеними неправомірно, а тому такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року адміністративний позов Приватного підприємства "УКРРОСКОН ТРАКТБУД" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 36, кімн. 514, код ЄДРПОУ 35598049) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним, скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) від 20 лютого 2018 року №598430/35598049, №598431/35598049.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного підприємства "УКРРОСКОНТРАКТ" № 77 від 17 листопада 2017 року датою її фактичного подання - 17 листопада 2017 року; № 52 від 05 грудня 2017 року датою її фактичного подання - 05 грудня 2017 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27 липня 2017 року між позивачем та ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ укладено договір №2707/1 від 27.07.2017р. Предметом даного договору є поставка будівельних матеріалів.

На виконання договору №2707/1 від 27.07.2017р. позивачем здійснено поставку будівельних матеріалів на адресу ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , про що сторонами складено та підписано видаткову накладну №570 від 17.11.2017р. На підставі рахунку позивача №168 від 17.11.2017р. ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ здійснено 21.12.2017р. оплату вартості поставленого товару.

Також, на підставі того ж договору позивачем здійснено поставку будівельних матеріалів в адресу ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , про що сторонами складено та підписано видаткову накладну №622 від 05.12.2017р.

Після здійснення поставки будівельних матеріалів на адресу ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ 17 листопада 2017 року позивачем складено податкову накладну №77 від 17.11.2017р. і 05.12.2017р. складено податкову накладну №52 від 05.12.2017р. та подано їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

14.12.2017р. позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 17 листопада 2017 року з результатом обробки: документ прийнято, реєстрація зупинена. Зазначено виявлені помилки: відповідно до п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3925, 8536, 8538. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

16 лютого 2018 року позивачем направлено до комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН пояснення та додано до нього відповідні документи з приводу господарської операції, що стала підставою для складання та реєстрації податкової накладної №77 від 17.11.2017р., а саме: копію договору №2707/1 від 27.07.2017р., копію рахунку №168 від 17.11.2017р., копію видаткової накладної №570 від 17.11.2017р., копію платіжного доручення №1454 від 21.12.2017р., копію рахунку ПП ДОНРЕМСЕРВІС №160 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №520 від 16.11.2017р., копію платіжного доручення №4094 від 29.01.2018р., копію рахунку ФОП ОСОБА_1 №74 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №61 від 16.11.2017р., копію товарно-транспортної накладної №39 від 17.11.2017р., копію договору суборенди №03/01/17У від 03.01.2017р., копію договору про надання транспортних послуг №02-07/17 від 02.01.2017р.

Рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 20 лютого 2018 року за №598430/35598049 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства а та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з зазначеним рішенням, 28 лютого 2018 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

13 березня 2018 року на адресу позивача надійшло рішення комісії з розгляду скарг відповідача за №27412/35598049 від 13.03.2018р. про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

28.12.2017р. позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 05 грудня 2017 року з результатом обробки: документ прийнято, реєстрація зупинена. Зазначено виявлені помилки: відповідно до п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступеня ризиків). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3917, 3925, 7326. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

16 лютого 2018 року позивачем направлено до комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН пояснення та додано до нього відповідні документи з приводу господарської операції, що стала підставою для складання та реєстрації податкової накладної №52 від 05.12.2017р., а саме: копію договору №2707/1 від 27.07.2017р., копію рахунку №219 від 05.12.2017р., копію видаткової накладної №541 від 04.12.2017р., копію рахунку ПП ДОНРЕМСЕРВІС №178 від 04.12.2017р., копію платіжного доручення №4094 від 29.01.2018р., копію рахунку ФОП ОСОБА_1 №74 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №61 від 16.11.2017р., копію товарно-транспортної накладної №41 від 05.12.2017р.,

Рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 20 лютого 2018 року за №598431/35598049 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з зазначеним рішенням, 28 лютого 2018 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

13 березня 2018 року на адресу позивача надійшло рішення комісії з розгляду скарг відповідача за №27411/35598049 від 13.03.2018р. про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З наведеного вбачається, що обов'язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом першої події .

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації"' підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 1, пп.2 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

Судом встановлено, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач послався лише на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, отже в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (п.1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено до комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН пояснення та додано до нього відповідні документи з приводу господарської операції, що стала підставою для складання та реєстрації:

- податкової накладної №77 від 17.11.2017р., а саме: копію договору №2707/1 від 27.07.2017р., копію рахунку №168 від 17.11.2017р., копію видаткової накладної №570 від 17.11.2017р., копію платіжного доручення №1454 від 21.12.2017р., копію рахунку ПП ДОНРЕМСЕРВІС №160 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №520 від 16.11.2017р., копію платіжного доручення №4094 від 29.01.2018р., копію рахунку ФОП ОСОБА_1 №74 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №61 від 16.11.2017р., копію товарно-транспортної накладної №39 від 17.11.2017р., копію договору суборенди №03/01/17У від 03.01.2017р., копію договору про надання транспортних послуг №02-07/17 від 02.01.2017р.;

- податкової накладної №52 від 05.12.2017р., а саме: копію договору №2707/1 від 27.07.2017р., копію рахунку №219 від 05.12.2017р., копію видаткової накладної №541 від 04.12.2017р., копію рахунку ПП ДОНРЕМСЕРВІС №178 від 04.12.2017р., копію платіжного доручення №4094 від 29.01.2018р., копію рахунку ФОП ОСОБА_1 №74 від 16.11.2017р., копію видаткової накладної №61 від 16.11.2017р., копію товарно-транспортної накладної №41 від 05.12.2017р.,

Колегія суддів зауважує, що зупинивши реєстрацію податкової накладної відповідачем у квитанціях від 17.11.2017 та від 05.12.2017 по суті не зазначено конкретних причин зупинення реєстрації податкових накладних, критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, а міститься загальне посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. Оскаржувані рішення відповідача, у свою чергу, не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації - чи то подані документи складені з порушенням законодавства, чи то не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової (зазначено "та/або") накладної.

Водночас, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління: чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно - правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають наведеними вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків, виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Проте, в рішеннях комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в єдиному реєстрі податкових наладних від 20 лютого 2018 року №598430/35598049, №598431/35598049 не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, оскільки у квитанціях про реєстрацію податкової накладної від 17.11.2017р. та від 05.12.2017р., відповідач - Державна фіскальна служба України, послався лише на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, тобто, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року по справі № 820/2532/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року по справі № 820/2532/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 18.03.2019 року