Рішення

від 05.03.2019 по справі 260/1372/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/1372/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання Гулай М.В.,

представника позивача - Митровки Я.В.,

представника відповідача - Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" (надалі - позивач, ПП "ПРК "Делі", підприємство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (надалі - відповідач, управління), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 від 13.11.2018 року Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення на ПП ПРК "ДЕЛІ" штрафу, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України у розмірі 1563660,00 грн.; визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення порушень № ЗК 548/7/АВ/П від 29.10.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Управління Держпраці у Закарпатській області здійснено інспекційне відвідування позивача про що складено акт інспекційного відвідування № ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018 року. За наслідками інспекції встановлено, що директор підприємства ОСОБА_3 допустив до роботи на будівництві багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 найманих працівників, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, без укладення з кожним з них трудового договору та не повідомивши територіальний орган ДФС про прийняття працівників на роботу, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі акту інспекційного відвідування № ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018 року винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗК 548/7/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення та укласти трудові договори з працівниками: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16, ОСОБА_17

13.11.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування № ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018 року Першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області винесено Постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 про накладення на приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "Делі"" штрафу у розмірі 1 563 660 (один мільйон п'ятсот шістдесят три тисячі шістсот шістдесят) грн..

Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті інспекційного відвідування та прийнятими на підставі нього припису та постанови про накладення штрафу, вважає їх незаконними. Зокрема, мотивуючи свої позовні вимоги вказав на протиправність залишення без розгляду зауважень поданих позивачем на акт інспекційного відвідування, оскільки такі були подані у строк встановлений Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ №295 від 26.04.2017; окрім цього позивач зазначив, що з працівниками: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16, ОСОБА_17 було укладено цивільно-правові договори, які не мають ознак трудового договору, оскільки основним видом діяльності позивача є КВЕД 68.31 "Агенство нерухомості" та для підприємства є нераціональним прийняття рішення про зміну у організаційній структурі підприємства та залучати у постійний штат велику кількість працівників-будівельників.

Таким чином, позивач вважає протиправним винесений відповідачем припис про усунення порушень та постанову про накладення штрафу та з метою їх скасування звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10 січня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника управління Держпраці у Закарпатській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ПП "ПРК "Делі" ОСОБА_3 допустив до роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Климпуша, 14, чотирнадцять найманих працівників не уклавши з ними трудовий договір, та не повідомивши центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено ч.3 статті 24 Кодексу законів про працю України. Відповідач вказав, що вказані особи прийняті на приватне підприємство "ПРК "Делі" для виконання визначених робіт на будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Климпуша, 14, м.Ужгород, що відповідає виду діяльності вказаного підприємства, а саме КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Окрім цього, той факт, що директор ПП "ПРК "Делі" ОСОБА_3 використовував працю згаданих вище осіб без укладення у встановленому законом порядку трудового договору підтверджується також змістом цивільно-правових договір наданих позивачем під час проведення інспекційного відвідування, оскільки у таких наявні ознаки трудових.

Ухвалою суду від 15 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просила суд в їх задоволенні відмовити, з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 04.10.2018 року №191 про проведення інспекційного відвідування у ПП Прива тна ріелторська компанія ДЕЛІ за місцем здійснення діяльності в м.Ужгороді, мікрорайон Боздош на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року №649-р Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфе рі зайнятості населення , окремого доручення Голоди Держпраці від 28.09.2018 року №222/4.1-1.8, окремого доручення Голови Держпраці від 28.09.2018 року №221/4.1-18, Переліку суб'єктів господарювання для проведення спільних пере вірок на виконання Розпорядження КМУ від 05.09.2018 №649-р, затвердженого начальником головного Управління ДФС у Закарпатській області та начальни ком Управління Держпраці у Закарпатській області.

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відві дування від 16.10.2018р. №1930.

Інспекційним відвідуванням встановлено, що за адресою: м. Ужгород, вул. Климпуша, 14, здійснює господарську діяльність ПП "ПРК "Делі" на буді вництві багато квартирного житлового будинку. 17.10.2018 року за вказаною вище адресою, на будівництві багатоквартир ного будинку знаходилося 16 працівників. У кількох з них отримано письмові пояснення, стосовно їхньої роботи на цьому будівельному об'єкті, зокрема:

- ОСОБА_18, пояснив, що на у фірмі ПП "ПРК "Делі" пра цює приблизно півтора неділі, різноробочим. Заяву на прийняття на роботу не писав, але підписувався у якомусь бланкові.

- Трудову книжку нікому не давав, тільки давав паспорт громадянина Украї ни та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 до 18.00 год. За півтора неділі йому виплатили 280 грн.

- ОСОБА_20, пояснив, що працює різноробочим пів тора неділі, з ним фірма ПП "ПРК "Делі" уклала цивільно-правову угоду, яку він підписав. Трудову книжку останній нікому не надавав, тільки надав копію пас порта та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 до 18.00 год., виконує роботу різноробочого. За дану роботу отримав аванс в сумі 280 грн.

- ОСОБА_6, у фірмі ПП "ПРК "Делі" працює п'ять днів. Заяву про прийняття на роботу писав особисто і з ним було укладено договір цивільно - правового характеру, який він підписав. Трудову книжку не надавав, тільки ко пію паспорта та ідентифікаційний код. Працює з 11.00 по 18.00 год. 11.10.2018 року отримав аванс у сумі 180 грн.

- ОСОБА_21, у своєму поясненні вказав, що працює в ПП "ПРК "Делі" різноробочим, трудовий договір з ним укладався, так, як він здавав паспорт та ідентифікаційний номер в адміністрацію ПП "ПРК "Делі".

- ОСОБА_8, пояснив, що в ПП "ПРК "Делі" працює різноробочим з 16.10.2018 року, трудовий договір з ним укладався.

Судом встановлено та зафіксовано актом інспекційного відвідування, що під час інспекційного відвідування директором ПП "ПРК "Делі" ОСОБА_3 надано 14 договорів на підтвердження того, що працівники працюють на об'єкті що перевірявся за цивільно-правовими договорами, окрім трьох фахівців, які працюють в ПП "ПРК "Делі" на постійній основі, тобто є штатними працівниками, а саме: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.

За наслідками проведеної відповідачем перевірки складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018

На підставі вказаного акту винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗК548/7/АВ/П, яким встановлено порушення вимог ч. 3 ст.24 КЗпП України , а саме: директор ПП "ПРК "Делі" ОСОБА_3, допустив до роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Ужгород., вул.Климпуша, 14 найманих працівників (ОСОБА_4, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, не уклавши з ними трудовий договір. Вказаним приписом надано позивачу строк до 06.11.2018 року для усунення вказаних порушень.

Акт інспекційного відвідування №ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018 підписаний ОСОБА_3 із зауваженнями та 25.10.2018 року до управління Держпраці у Закарпатській області подано заперечення (зауваження) на акт інспекційного відвідування з відповідними роз'ясненнями щодо виявлених порушень. У межах строку визначеного Порядком інспектором праці надано відповідь на зауваження, згідно яких відповідачем встановлено, що зауваження на акт інспекційного відвідування подано поза межами строку встановлено п.21 Порядку та вказані зауваження не підлягають розгляду.

13.11.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК 548/7/АВ від 22.10.2018 Першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено Постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 про накладення на ПП "ПРК "Делі" штрафу у розмірі 1 563 660,00 грн..

Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті інспекційного відвідування та прийнятими на підставі нього постанови про накладення штрафів та припису про усунення порушень з метою їх скасування, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Закарпатській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до ч. 4, 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону № 877-V ).

Відповідно до п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Судом встановлено, що на підставі окремого доручення Голови Держпраці №221/4.1-18 від 28.09.2018 року за розпорядженням Кабінету Міністрів України №649-р від 05.09.2018 року "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення" управлінням Держпраці у Закарпатській області 04.10.2018 року видано наказ №191. Відповідно до якого згідно направлення від 16.10.2018 №1930 направлено на проведення інспекційного відвідування ПП "Приватна ріелторська компанія "Делі" посадових осіб: головного державного інспектора Берник З.П., за участю головних державних інспекторів Севча В.Є. та Хланти І.Ю.

Відповідно до п. п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Згідно п. 21 Порядку №295 Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України .

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України , трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу ); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України ).

На підтвердження наявності цивільно-правових відносин з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16, ОСОБА_17 позивачем надано під час перевірки та до суду договори цивільно-правового характеру та додаткові угоди якими внесено зміни до договорів, а також складені акти прийому наданих послуг:

- договір від 08.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_29 та додаткова угода від 17.10.2018, акт №6 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 08 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.58-60);

- договір від 08.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_20, додаткова угода від 17.10.2018, акт №2 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 08 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.62-65);

- договір від 08.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_4, додаткова угода від 17.10.2018, акт №4 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 08 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.67-70);

- договір від 09.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_6, додаткова угода від 17.10.2018, акт №5 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 09 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.72-75);

- договір від 10.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_17, додаткова угода від 17.10.2018, акт №1 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 10 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.72-75);

- договір від 16.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_30, додаткова угода від 17.10.2018, акт №3 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 16 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.82-85);

- договір від 08.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_12, додаткова угода від 17.10.2018, акт №3 від 23.10.2018 прийняття виконаних робіт за договором від 16 жовтня 2018 року (т.1 а.а.с.87-90);

- договір від 01.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_14, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.91-93);

- договір від 01.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_15, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.94-96);

- договір від 01.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_16, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.97-99);

- договір від 12.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_26, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.100-102);

- договір від 17.09.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_9, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.101-105);

- договір від 01.10.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_13, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.106-108);

- договір від 16.09.2018 б/н укладений з фізичною особою ОСОБА_11, додаткова угода від 17.10.2018 (т.1 а.а.с.109-111).

На підтвердження виконання послуг саме за цивільно-правовими договорами позивачем надано також акти здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що журнал обліку договорів та актів виконаних робіт/послуг ПП "ПРК Делі" не ведеться.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України . Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів, укладених позивачем з фізичними особами Замовник (ПП ПРК "Делі") доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги передбачені п. 1.1 вказаних договорів. Даними договорами для кожної особи визначено індивідуально характер будівельних робіт на будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Климпуша, 14, м.Ужгород.

Згідно додаткових угод від 17.10.2018 внесено зміни до укладених сторонами договорів, за якими: пунктом 8.1 договору визначено строки виконання робіт; згідно пункту 4.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом одного дня з моменту підписання Акту виконаних робіт. Робота може бути частково оплачена замовником при укладенні договору шляхом видачі авансу; Пунктом 3.7 визначено, що виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку та режиму роботи підприємства замовника".

Як слідує зі змісту додаткових угод, що укладались до кожного з договорів укладених позивачем з фізичними особами, пунктом 1.5 доповнено договір пунктом 1.5, за яким чітко визначений обсяг роботи яку Виконавець зобов'язується виконати та п.1.9 внесено зміни до п.8.1 договору та визначено строк виконання робіт. (влаштування бетонної підлоги на будівництві житлового будинку по вул. Климпуша,14, м.Ужгород загальною площею 100 м.кв. та товщиною 10 см згідно плану проектної документації", в'язання арматурних каркасів та ін..)

Отже, вказані договори укладалися на здійснення конкретно визначених робіт одноразового характеру, кожен із виконавців згідно договору мав чітко визначені обсяги робіт, конкретизовані в одиницях виміру та із вказівкою конкретного місця виконання на будівництві, даними договорами не визначався процес організації праці на певній посаді безстроково, а строк виконання роботи чітко визначений. Таким чином з огляду на характер виконаних робіт та поняття договору про надання послуг передбаченого ст. 901 ЦК України , суд оцінює дані договори як цивільно-правові з виконанням його сторонами певного визначеного обсягу робіт.

Окрім цього, у судовому засіданні представник позивача наголосив, що потреби у виконанні робіт визначених вказаними договорами підприємство немає, оскільки такі були виконані у визначені строки та здані залученими підрядниками, а відтак, є недоцільним укладення трудових договорів та включення до штату як працівників підприємства фізичних осіб з якими укладено договори цивільно-правового характеру.

Відповідачем, у ході розгляду справи, не надано достовірних доказів того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 на постійній основі працювали у ПП "ПРК Делі" підлягали внутрішньому трудовому розпорядку та отримували за виконану роботу заробітну плату, що б свідчило про наявність між ними трудових відносин.

Отже, порушень трудового законодавства щодо зазначених осіб, як найманих працівників, позивачем не здійснено, а тому притягнення останнього до відповідальності на підставі вказаної норми за неоформлення трудового договору (контракту) з такими громадянами є незаконним.

Перевіряючи доводи позивача щодо укладання цивільно-правового договору, суд встановив, що між ПП "ПРК Делі" як замовником та вищезазначеними особами укладено договори про виконання робіт. Про виконання договору між його сторонами, за яким строк виконання робіт до 24.10.2018, складено акти виконаних робіт (т.1 а.а.с.60, 65, 70, 75, 80, 85, 90,), та видатковий касовий ордер від 23.10.2018 на підтвердження виплати згідно акту виконаних робіт (т.2 а.а.с.23,27,31,35,39,43), що свідчить про реальність зазначених договорів та їх виконання сторонами у встановленому законом та передбаченому договором порядку.

Суд зазначає, що у відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України . Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності ознак трудових відносин з огляду на проведений інструктаж з охорони праці на робочому місці осіб з якими укладено вищевказані договори, оскільки, зважаючи на характер роботи на об'єкті Замовника таким правомірно у п.2.2 договорів визначено, що перед початком виконання робіт провести інструктаж працівника з правилами техніки безпеки на будівництві з урахуванням особливостей об'єкта. Відповідно на підставі вказаного пункту договору осіб, які залучалися до роботи на підставі договору, ознайомлено з охороною праці на робочому місці. Разом з тим, виконання вимог статті 18 Закону України "Про охорону праці" не може свідчити про трудовий характер відносин позивача з цими особами.

Відтак, з урахуванням зазначених обставини, суд дійшов висновку, що предметом зазначених цивільно - правових договорів на виконання робіт, є виконання працівниками певного визначеного обсягу робіт, за наслідками виконання якої ПП "ПРК "Делі" зобов'язувалося оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цих договорів є отримання певного матеріального результату. За цими договорами працівники не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, вони самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик, трудові функції виконували разово, так як після закінчення виконання визначеного їм завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітників з ПП "ПРК "Делі" припинялася.

Безпідставним та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства є позиція відповідача про те, що так як підприємство здійснює діяльність згідно КВЕД 41.20 Будівництво житлових та нежитлових будинків , то відповідно усі особи, які залучені до виконання певних робіт чи послуг на будівництві багатоповерхового будинку, що будується підприємством як підрядником, не можуть залучатись як виконавці за цивільно-правовими договорами, а мають залучатись виключно як працівники.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України (далі ГКУ) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно ч. 2 ст. 67 ГКУ підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Підприємство не має основним видом діяльності КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є КВЕД 68.31 Агентства нерухомості . Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГКУ підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, а також згідно із положенням абз. 3 ст. 44 ГКУ встановлено такий принцип підприємницької діяльності як самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом. Відповідно до визначених положень ГКУ підприємством правомірно самостійно визначено раціональний спосіб залучення до роботи фізичних осіб, зокрема, з урахуванням характеру та обсягу роботи, залучено вказаних осіб на підставі договору цивільно-правового характеру.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, зокрема, позивач та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 виконували роботи з влаштування бетонної підлоги, приготування бетонної суміші, мурування стін, в'язання арматурних каркасів тощо, підписавши цивільно-правові договори про надання послуг, дійшли згоди щодо всіх істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у даних договорах.

Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів про надання послуг.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів наявності у досліджених судом цивільно-правових договорів про надання послуг ознак нікчемного правочину відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних договорів недійсними.

Пунктом 11 Порядку №295 визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Суд встановив, що на момент інспекційного відвідування правовідносини між ПП "ПКТ Делі" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 по виконанню роботи з будівництва були оформлені договорами цивільно-правового характеру і вимоги трудового законодавства на них не поширювалися.

Відтак, суд вважає, що спірні припис про усунення порушень № ЗК 548/7/АВ/П від 29.10.2018 та постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 від 13.11.2018 року про накладення на ПП ПРК "ДЕЛІ" штрафу у розмірі 1563660,00 грн. прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо та непропорційно, а тому позов про визнання їх протиправними та скасування слід задовольнити.

Окрім цього, судом було встановлено, що на акт інспекційного відвідування, який складено інспекторами праці та підписано 22.10.2018 позивачем подано до Управління Держпраці у Закарпатській області зауваження 25.10.2018, проте такі управлінням не розглядалися по суті з огляду на пропущення строку подання вказаного зауваження. Вказані дії відповідача щодо не розгляду та не надання письмової мотивованої відповіді з приводу зауважень позивача суд розцінює як порушення пункту 27 Порядку № 295. Оскільки зауваження на акт інспекційного відвідування від 22.10.2018 №ЗК548/7/АВ позивачем подано 25.10.2018, тобто у межах триденного строку визначеного п.21 Порядку №295.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь ПП "ПРК Делі" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 25216,91 грн.

Керуючись ст. 73 , 74 , 75 , 76 , 77 , 90 , 94 , 139 , 241 , 245 , 246 , 250 , 255 , 295 КАС України , суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Петефі, 7/4, код ЄДРПОУ 30015257) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Минайська, буд.16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування постанови і припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК548/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-244 від 13.11.2018 року Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення на Приватне підприємство "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" штрафу у розмірі 1 563 660,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення порушень № ЗК 548/7/АВ/П від 29.10.2018.

Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Приватна ріелторська компанія "ДЕЛІ" (код ЄДРПОУ 30015257) судові витрати у розмірі 25 216,91 (двадцять п'ять тисяч двісті шістнадцять гривень 91 копійку) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 18.03.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору