Ухвала

від 08.02.2019 по справі 160/7348/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 160/7348/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВКФ САЛФИТ до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2018 позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВКФ САЛФИТ (далі по тексту - ТОВ САЛФИТ ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року адміністративний позов ТОВ ВКФ САЛФИТ до ДФС України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 04 лютого 2019 року відповідач ДФС України оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , у разі представництва інтересів у суді адвокатом.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись: довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ; копіями цих документів, засвідченими у встановленому законом порядку чи підписом судді.

Відповідно до п. 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.

За приписами п.п. 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), а також у випадках, передбачених цим пунктом.

У разі підготовки документів для надання органам судової влади під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).

Відмітка «Копія» проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа.

Порядок створення паперових копій електронних документів визначається Інструкцією з діловодства в електронній формі.

Напис про засвідчення оригіналу документа у паперовій формі передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням найменування її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів «Згідно з оригіналом» , а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії особистим підписом уповноваженої особи, яка засвідчує копію нижче реквізиту документа «Підпис» та печаткою установи.

Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

За приписами п. 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Отже, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом або копією засвідченою у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 804/5588/17, від 07.06.2018 року у справі № 808/2037/17.

Як вбачається із матеріалів справи, що апеляційна скарга підписана представником ДФС України ОСОБА_2

Водночас, долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності, видана ДФС України в особі директора Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 не засвідчена у встановленому законом порядку, а отже не є неналежним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії, через те, що суперечить вимогам п. 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 та п. 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, оскільки остання завірена ОСОБА_2, однак суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів наявності у особи, яка засвідчила вказану довіреність, а саме ОСОБА_2, відповідних повноважень саме на засвідчення копії виданої довіреності.

За таких обставин вважаємо, що апеляційна скарга ДФС України підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, у зв'язку з чим скаржнику слід визначитись, хто саме, з урахуванням зазначених осіб, які беруть участь у справі, є скаржником у даній справі з наведенням відповідного правового обґрунтування.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено .

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, в апеляційній скарзі ДФС України посадове становище ОСОБА_2 також не зазначено.

Оскільки, адміністративну процесуальну дієздатність представника ДФС України, яким підписано апеляційну скаргу не підтверджено, а також не зазначено посадове становище останнього, апеляційна скарга ДФС України підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВКФ САЛФИТ до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - повернути Державній фіскальній службі України.

Роз'яснити скаржнику, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай