Рішення

від 07.03.2019 по справі 915/1289/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Справа № 915/1289/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

про: стягнення 1994,64 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бєлкін Л.М., адвокат за ордером;

від відповідача: Котенко О.О., адвокат за довіреністю,

Суть спору:

19.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з акціонерного товариства Миколаївобленерго суми, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою дивідендів, у розмірі 1994,64 грн, з яких: 1604,64 грн - інфляційні витрати, 390,00 грн - 3% річних.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на адвокатські послуги в сумі 6255,00 грн, які очкує понести.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: виконавчого напису нотаріуса від 04.07.2017; листа відповідача № 01/37-4895 від 30.08.2017; копії платіжного доручення № 61 від 31.07.2017 про перерахування дивідендів; розрахунку вартості адвокатських послуг; застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України, статті 126 Господарського процесуального кодексу України, статей 2 та 30 Закону України Про акціонерні товариства та мотивовані простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань, а саме - виплати дивідендів позивачу за 2013, 2014, 2015 роки, оскільки фактично сума боргів на вимогу державного виконавця перерахована 31.07.2017.

Ухвалою суду від 14.12.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1289/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.01.2019; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв о суті справи.

02.01.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат на адвокатські послуги у розмірі 6255,00 грн.

В своєму відзиві товариство, посилаючись на протоколи загальних зборів, статті 2 та 30 Закону України Про акціонерні товариства : визнає, що позивач, як акціонер акціонерного товариства Миколаївобленерго має право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства; визнає, що розмір дивідендів, нарахованих до виплати позивачу за період 2013 - 2014 рр. склав 4989,42 грн, за 2015рік - 5120,58 грн (дана інформація зазначена у листі товариства № 01/37-4895 від 30.08.2017, копія якого надана позивачем до позовної заяви). У зв'язку з фінансовими труднощами товариство не сплатило дивіденди за 2013, 2014, 2015 роки, у строки, що передбачені чинним законодавством України; частково визнає позовні вимоги стосовно стягнення індексу інфляції та 3% річних з суми несвоєчасно виплачених дивідендів у розмірі 1934,84 грн, надавши суду свій контррозрахунок зазначених сум.

09.01.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на більш пізній термін у зв'язку із неотриманням відзиву на позов.

За результатами судового засідання, проведеного 10.01.2019, підготовче засідання у справі було відкладено на 07.02.2019 об 11 год. 30 хв.

28.01.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 28.01.2019 (вх. № 1314/19) про ознайомлення з матеріалами справи.

31.01.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 26.01.2019 (вх. № 1525/19), в якій заявник, зокрема, просив провести підготовче засідання, призначене на 07.02.2019 за відсутності представника позивача, завершити підготовче провадження та призначити справу № 915/1289/18 до розгляду по суті.

За результатами судового засідання, проведеного 07.02.2019, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 915/1289/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.03.2019.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

07.03.2019 в судове засідання з'явилися повноважні представники обох сторін яких суд заслухав.

У судових дебатах позивач за правилами ч. 8 ст. 129 ГПК України, звернувся до суду з заявою, яка прийнята судом.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 07.03.2019 за результатами розгляду даної справи проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до даних Депозитарної установи - товариство з обмеженою відповідальністю УПР-ФІНАНС , а саме - Виписки про стан рахунку в цінних паперах(обмежена) на 03.12.2018, позивач - ОСОБА_1 є акціонером (депонентом) цінних паперів (акції) емітента ПАТ Миколаївобленерго , що не заперечно і не спростовано відповідачем.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою дивідендів.

Як стверджує позивач та вбачається з наданих суду доказів, відповідач своєчасно не сплатив позивачу дивіденди за 2013, 2014, 2015 роки. Через це позивач був змушений згідно ст. 30 Закону України Про акціонерні товариства звернутися за реалізацією примусового стягнення дивідендів до нотаріуса. Копія Виконавчого напису надана позивачем серед додатків до позовної заяви (а.с. 9). Термін виплати дивідендів за 2013, 2014 роки сплив 01.07.2015, а за 2015 рік - 27.01.2017.

З листа відповідача № 01/37-4895 від 30.08.2017 (а.с. 10) вбачається, що за 2013, 2014 нараховано до виплати 2655,81 + 2333,61 = 4989,42 грн, а за 2015 рік - 5120,58 грн.

Фактично сума заборгованості на вимогу державного виконавця була перерахована лише 31.07.2017, що підтверджується копією платіжного доручення № 61 від 31.07.2017 (а.с. 11).

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Частиною 1 статті 30 Закону України Про акціонерні товариства визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

В свою чергу, стаття 625 ЦК України розміщена в розділі Загальні положення про зобов'язання книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

При цьому, в силу ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство, у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому в разі порушення такого зобов'язання до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.

Так, приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач, як у відзиві, так і у виступах визнає, що позивач, як акціонер АТ Миколаївобленерго , у розумінні ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства , має право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Також відповідач визнає, що розмір дивідендів, нарахованих до виплати позивачу за період 2013 - 2014 рр. склав 4989,42 грн, за 2015рік - 5120,58 грн . У зв'язку з фінансовими труднощами товариство не сплатило дивіденди за 2013, 2014, 2015 роки, у строки, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідач також підтверджує проведену ним оплату дивідендів вищенаведеним платіжним дорученням (№ 61 від 31.07.2017).

Водночас відповідач надав суду свій контррозрахунок розміру інфляційних витрат та 3 % річних з сум несвоєчасно сплачених дивідендів.

Так, за наведеним відповідачем розрахунком розмір 3% річних склав 389,94 грн, а розмір інфляційних втрат - 1544,90 грн.

Позивач у відповіді на відзив наголосив, що не має наміру сперечатися навколо різниці в розрахунках, яка склала 59,80 грн.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував вимоги позивача, натомість визнав їх частково, запропонувавши суду контррозрахунок з яким погодився позивач.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності виплати позивачу дивідендів, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно застосував до відповідача наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, передбачені ст. 625 ЦК України, та звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Так, за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Судом, крім того, враховано, що у відзиві та у відповіді на відзив, сторони фактично дійшли згоди, щодо сум, які заявлені до стягнення, а саме: 3% річних у розмірі 389,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 1544,90 грн, а, отже вказані суми і підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат у розмірі 59,74 грн та 3% річних у розмірі 0,06 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 1709,14 грн ((1934,84 / 1994,64) * 100 %= 97 %; 97 % * 1762,00 = 1709,14) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) суми, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою дивідендів, у розмірі 1934,84 грн, з яких: 1544,90 грн - інфляційні втрати, 389,94 грн - 3% річних та 1709,14 грн судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення з акціонерного товариства Миколаївобленерго інфляційних втрат у розмірі 59,74 грн та 3% річних у розмірі 0,06 грн відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1);

Відповідач: Акціонерне товариство Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393).

Повне рішення складено та підписано 18.03.2019.

Суддя О.Г. Смородінова