Рішення

від 18.03.2019 по справі 916/242/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/242/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я.О. розглянувши справу № 916/242/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАКАДО» (04208, м. Київ, пр-т. АДРЕСА_1, код - 39641773)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства „МАРКЕТ-ВЕЛЬЮ» (65011, АДРЕСА_2, код - 36044084)

про стягнення 159 956,53 грн.

з підстав неналежного виконання умов договору

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ПАКАДО (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства МАРКЕТ-ВЕЛЬЮ (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу продукції від 30.05.2017 № 10 у розмірі 159 956,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу продукції від 30.05.2017 № 10, щодо оплати.

06.02.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України та ч.1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали суд надіслав позивачу та відповідачу на юридичні адреси згідно витягу з ЄДР.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

30.05.2017 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу продукції № 10 (далі - Договір від 30.05.2017).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3.1 Договору від 30.05.2017 виконавець (Позивач) взяв на себе зобов'язання поставити замовнику (Відповідачу), а замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно оплатити та прийняти продукцію. Продукцією за цим договором є: пакувальний матеріал, пакети. У разі виготовлення продукції під замовлення з індивідуальними характеристиками умови поставки партії продукції, такі як: найменування продукції, кількість продукції, вартість продукції, нанесення малюнку, структура, матеріалу, упаковка, строки поставки, обумовлюються сторонами у Специфікаціях до договору, які складаються окремо на кожну партію продукції.

Згідно із пунктами 3.2.1, 3.2.2 Договору від 30.05.2017 при виготовленні виконавцем продукції під замовлення замовник сплачує 50 % від вартості партії продукції, що вказана у відповідному Рахунку-фактурі, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної Специфікації. Залишкову частину суми від вартості партії продукції вказаної у відповідному Рахунку-фактурі замовник сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту виготовлення продукції. Фактом виготовлення продукції є повідомлення в усній або письмовій формі про готовність продукції та виставлення кінцевого рахунку-фактури згідно фактичної кількості виготовленої продукції.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Специфікації № 1 до Договору № 10 від 30.05.2017 виконавець передає у власність замовника, а замовник оплачує та приймає пакувальний матеріал. Кількість, ціна та сума продукції: пакет ВП 238 Х 160 євро+перф.отв. BBQ Mate, кількістю (тис.шт) 100.00, загальною вартістю 194 001,00 грн. разом з ПДВ.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Специфікації № 1 до Договору № 10 від 30.05.2017 замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок виконавця у розмірі 50 % від вартості партії продукції, що вказана у даній специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної Специфікації. Залишкову частину суми, вказаної у Специфікації, замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту поставки продукції на склад виконавця. Виконавець зобов'язаний виготовити продукцію протягом 30 робочих днів з моменту підписання Специфікації та затвердження замовником переданого оригінал-макета та повної оплати продукції згідно п.п. 3.1 та 3.2 Специфікації.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору від 30.05.2017 та Специфікації № 1 до Договору від 30.05.2017 Позивачем поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 197 531,18 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.10.2017 № 226 (а.с. 13).

Відповідач частково здійснив оплату за Договором від 30.05.2017 у розмірі 68 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача наявній в матеріалах справи (а.с. 12).

Отже, сума боргу Відповідача за Договором від 30.05.2017 складає 129 531,18 грн. (197 531,18 - 68 000,00 = 129 531,18).

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 30.05.2017 за період з 21.10.2017 по 31.01.2019, становить суму у розмірі 858,15 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 129 531,18 21.10.2017 - 31.01.2019 468 3 % 4 982,51

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.11.2017 - 31.01.2019 129 531,18 1.130 16 828,01 146 359,19

Проте, оскільки позивач заявив позовну вимогу про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 15 995,93 грн., задоволенню підлягає сума в межах позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми пені в розмірі 9 446,91 грн. слід зазначити наступне.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, Договором від 30.05.2017 не передбачено такої штрафної санкції як пеня і не встановлено її розміру.

А відтак, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення суми пені в розмірі 9 446,91 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 129 531,18 грн. - суми основного боргу, 4 982,51 грн. - 3 % річних та 15 995,93 грн. - суми інфляційних втрат.

Згідно із частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

28.01.2018 між Адвокатським бюро ІРИНИ ПРИХОДЬКО та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАКАДО укладено Договір про надання правової допомоги. Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 вказаного договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань. Складання звернень (заяв скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань. Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

28.01.2019 між Адвокатським бюро ІРИНИ ПРИХОДЬКО та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАКАДО укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 28/01 від 28.01.2019 якою, зокрема, встановлено, що вартість послуг складає 835,00 грн. за 1 год. роботи.

Судом встановлено, що на підставі Акту надання правової допомоги від 01.02.2019, наявного в матеріалах справи, розмір винагороди адвокату становить 5100,00 грн. Проте, оскільки позов задоволено частково розмір винагороди адвокату підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „МАРКЕТ-ВЕЛЬЮ» (65011, АДРЕСА_2, код - 36044084) на Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАКАДО» (04208, м. Київ, пр-т. АДРЕСА_1, код - 39641773) 129 531 гривню 18 коп. боргу, 4982 гривні 51коп. сплати 3 % річних, 15 995 гривень 93коп. інфляційних, 4798 гривень 59коп. витрат на правничу допомогу та 2 257 гривень 55коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Суддя О.А. Демешин