Рішення

від 12.03.2019 по справі 922/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/222/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", м. Харків до Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Дворічна про стягнення коштів 267 979,11 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, адвокат;

відповідача: ОСОБА_3, нач. Відділу (посв. №B-073) від 08.04.15.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівайс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення 267 979,11 грн., з яких: пеня складає 234 806,96 грн., три проценти річних - 20541,87 грн та інфляційні втрати - 12 630,28 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача сплачений ним за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 4019,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманих послуг з теплопостачання за договором про про закупівлю послуг з "Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води" №9/Т18 від 31.01.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.02.2019 о (об) 10:00 год.

14.02.2019 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх№4069) в якому заперечує проти позову, вказуючи на те, що несвоєчасна оплата за теплопостачання виникла не з його вини, оскільки відповідач є бюджетною установою і фінансування здійснюється виключно з Державного бюджету України, відповідно до надходження бюджетних асигнувань з помісячним лімітом за межі якого неможливо здійснити оплату. Також, посилаючись на положення ст.222 ГК України зазначає, що позивачем не було здійснено жодних дій стосовно досудового врегулювання, жодної претензії від позивача не надходило.

25.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12:30 год. 05.03.2019.

28.02.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№5367).

05.03.2019 відповідач надав письмові заперечення (вх.№5723)

Протокольною ухвалою від 05.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2019 о 12:40год.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Дівайс (Теплопостачальна організація та позивач по справі) та Відділом освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації (Споживач та відповідач по справі) було укладено договір №9/T18 про закупівлю послуг з Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води від 31.01.2018.

Згідно умов вказаного Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати в 2018р. Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. (п.1.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив теплову енергію на об'єкти у повному обсязі та виконав свої обов'язки за договором, що підтверджується підписаними відповідачем актами виконаних робіт, а саме:

надання послуг з опалення за лютий 2018 р. на суму 1327648,96 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 59 від 28.02.2018р. на суму 1327648,96 грн.;

надання послуг з опалення за березень 2018р. на суму 1278455,55 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 157 від 31.03.2018р. на суму 1278455,55 грн.;

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 4.4 Договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 4.5 Договору Остаточний рахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався у повному обсязі, однак із порушенням передбачених сторонами у пункті 4.5 Договору строків, що підтверджується складеним позивачем розрахунком позовних вимог та відповідними платіжними дорученнями (а.с. 27-38).

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 234806,96 грн., 3 % річних у розмірі 20541,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12630,28 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд констатує доведеність позивачем факту належного виконання ним свого обовязку перед відповідачем щодо поставки у 2018 році теплової енергії на підставі договору №9/T18 про закупівлю послуг з Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води від 31.01.2018.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наявність в матеріалах справи складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів виконаних робіт №59 від 28.02.2018 та №157 від 31.03.2018

Одночасно матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлене опалення згідно договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо неможливості здійснення вчасної оплати теплопостачення через встановлений ліміт бюджетних асигнувань, оскільки згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, закладений ліміт бюджетних коштів, передбачений у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність відповідача та не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язання за договором №9/T18 про закупівлю послуг з Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води від 31.01.2018.

Суд при цьому встановив, що в матеріалах справи відсутні докази своєчасної оплати відповідачем отриманої теплової енергії.

Суд також зазначає, що згідно приписів ст.222 ГК України досудове врегулювання спору є правом позивача, а не його обов'язком.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожний день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобовязання (оплати вартості отриманої в 2018 році теплової енергії) є підставою для нарахування пені в порядку п. 7.2.3 договору у розмірі 234806,96 грн. та обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних у розмірі 20541,87 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12630,28 грн.

Судом враховано, що при дослідженні розрахунків позовних вимог позивачем не було допущено порушень щодо шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 ГК України, тобто, розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з наступного дня, від дня прострочення основного зобовязання.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2.3 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дівайс підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 4019,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області (62702, Харківська обл., Дворічанський район, селище міського типу Дворічна, провулок Спортивний, будинок 14, код ЄДРПОУ 02146417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, код ЄДРПОУ 30357952) пеню в сумі 234806 грн. 96 коп., 3% річних в сумі 20541 грн.87 коп.., інфляційні в сумі 12630 грн. 28 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4019 грн.69 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівайс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, код ЄДРПОУ 30357952).

Відповідач: Відділ освіти, молоді та спорту Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області (62702, Харківська обл., Дворічанський район, селище міського типу Дворічна, провулок Спортивний, будинок 14, код ЄДРПОУ 02146417).

Повне рішення складено 18.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_1