Рішення

від 11.03.2019 по справі 922/48/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/48/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ , 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 206; адреса для листування: 01024, м. Київ, б-р. Шевченка, 2, оф. 38, код ЄДРПОУ 40260053;

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК , 61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 3, код ЄДРПОУ 31440611;

про стягнення заборгованості за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016 у розмірі 438328, 80 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК" заборгованість за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016 у розмірі 438328,80 грн., з яких: 336647,02 грн. - основного боргу; 48419,72 грн. - пені; 39372,16 грн. - інфляційних; 13889,90 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016 щодо оплати поставленого товару. Здійснюючи правове обґрунтування позову, посилається на ст. 526, 625, 692 ЦК України, ст. 5, 20, 230 ГК України, ст. 5, 12, 161-164, 247, 252 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.02.2019. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2019 відмовлено в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. № 3019 від 04.02.2019).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. № 3462 від 07.02.2019) задоволено, засідання призначене на 18.02.2019 визначено проводити в режимі відеоконференції. Доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити участь представників позивача у судовому засіданні 18.02.2019 в режимі відеоконференції в залі № 13 Північного апеляційного господарського суду.

У зв'язку з хворобою судді Новикової Н.А., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016, помічником судді Петровою С.С. повідомлено про перенесення підготовчого засідання з 18.02.2019 на 25.02.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2019, на підставі ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 11.03.2019.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 21.01.2019 не надав, заяви з запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та будь-яких заяв та клопотань по справі до суду не надіслав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.01.2019, повідомлення про перенесення, ухвала повідомлення від 25.02.2019, були направлені на адресу відповідача - 61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 3, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулись до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання . Крім того, ухвала повідомлення від 25.02.2019 була направлена на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК ОСОБА_1, однак також повернулась до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання .

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі, повідомлення про перенесення, ухвала повідомлення від 25.02.2019) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів. Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 247-252 ГПК України, беручи до уваги те, що відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, у судове засідання не з'явився та відзив на позов до суду не надав, враховуючи відсутність клопотань будь-якої із сторін про інше, суд вирішив розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІК укладено договір поставки № ПТЛ-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (арк. справи 27-30).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товар покупцю здійснюється окремими партіями силами та за рахунок постачальника на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Відповідно до видаткової накладної № Ма000000182 від 08.06.2017 та товарно - транспортної накладної № 573/1 від 08.06.2017, видаткової накладної № Ин000000087 від 15.06.2017 та товарно - транспортної накладної № 581 від 15.06.2017, видаткової накладної № Ил000000054 від 17.07.2017 та товарно - транспортної накладної № 617/1 від 17.07.2017, видаткової накладної № Ав000000087 від 21.08.2017 та товарно - транспортної накладної № 659/2 від 21.08.2017, видаткової накладної № Ав000000164 від 30.08.2017, видаткової накладної № Сн000000017 від 07.09.2017 та товарно - транспортної накладної № 681/2 від 07.09.2017, видаткової накладної № Сн000000095 від 20.09.2017 , видаткової накладної № Сн000000099 від 20.09.2017 та товарно - транспортної накладної № 699/2 від 20.09.2017, видаткової накладної № Ок0000060 від 09.10.2017, видаткової накладної № Ок0000000123 від 13.10.2017 та товарно - транспортної накладної № 732/2 від 13.10.2017 вбачається, що позивач виконав умови договору № ПТЛ-1 від 01.06.2016 та здійснив поставку товару на загальну суму 336647, 02 грн. (акр. справи 31-47).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІК підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму 336647, 02 грн. (арк. справи 48).

Відповідно до п. 5.5 договору оплата поставленого товару здійснюється на підставі належним чином оформлених накладних (товарних, товарно - транспортних, видаткових, податкових).

Згідно з п. 5.6 договору загальна сума цього договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно - транспортній або видатковій накладній) на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього договору, з урахуванням коригувань вартості повернутих, неякісних, неналежних товарів згідно з вимогами цього договору.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України протягом (

---

) календарних днів за поставлений товар.

Позивач вказує, що сторони не дійшли згоди в договорі та не визначили строк оплати товару, тому оплата повинна бути здійснена за загальним правилом визначеним в ст. 692 ЦК України, а саме: на наступний день після прийняття товару. Однак, відповідачем оплата здійснена не була та заборгованість за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016 складає 336647, 02 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні у розмірі 39372,16 грн., 3% річних у розмірі 13889,90 грн. та на підставі п. 8.2 договору, ст. 230 ГК України нараховано пеню у розмірі 48419, 72 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою договір № ПТЛ-1 від 01.06.2016 є договором поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором № ПТЛ-1 від 01.06.2016 виконав та здійснив поставку товару на загальну суму 336647, 02 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи: видатковою накладною № Ма000000182 від 08.06.2017 та товарно - транспортною накладною № 573/1 від 08.06.2017, видатковою накладною № Ин000000087 від 15.06.2017 та товарно - транспортною накладною № 581 від 15.06.2017, видатковою накладною № Ил000000054 від 17.07.2017 та товарно - транспортною накладною № 617/1 від 17.07.2017, видатковою накладною № Ав000000087 від 21.08.2017 та товарно - транспортною накладною № 659/2 від 21.08.2017, видатковою накладною № Ав000000164 від 30.08.2017, видатковою накладною № Сн000000017 від 07.09.2017 та товарно - транспортною накладною № 681/2 від 07.09.2017, видатковою накладною № Сн000000095 від 20.09.2017 , видатковою накладною № Сн000000099 від 20.09.2017 та товарно - транспортною накладною № 699/2 від 20.09.2017, видатковою накладною № Ок0000060 від 09.10.2017, видатковою накладною № Ок0000000123 від 13.10.2017 та товарно - транспортною накладною № 732/2 від 13.10.2017 та актом звірки взаєморозрахунків на загальну суму 336647, 02 грн. (арк. справи 31-48).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач стверджує, що відповідач у строк встановлений ч. 1 ст. 692 ЦК України за товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 336647, 02 грн., дана обставина відповідачем не спростована

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 336647, 02 грн., керуючись приписами ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено позов про стягнення суми основного боргу з відповідача та позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 336647, 02 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних у розмірі 39372,16 грн. та 3% річних у розмірі 13889,90 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено наявність у відповідача заборгованості за договором № ПТЛ-1 від 01.06.2016 у розмірі 336647, 02 грн., дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних за видатковою накладною № Ма000000182 від 08.06.2017 за період з червня 2017 по вересень 2018 у розмірі 4249, 42 грн., видатковою накладною № Ин000000087 від 15.06.2017 за період з липня 2017 по вересень 2018 у розмірі 5436, 43 грн., видатковою накладною № Ил000000054 від 17.07.2017 за період з серпня 2017 по вересень 2018 у розмірі 6367, 12 грн., видатковою накладною № Ав000000087 від 21.08.2017 за період з вересня 2017 по вересень 2018 у розмірі 4990, 65 грн., видатковою накладною № Ав000000164 від 30.08.2017 за період з вересня 2017 по вересень 2018 у розмірі 2474, 04 грн., видатковою накладною № Сн000000017 від 07.09.2017 за період з вересня 2017 по вересень 2018 у розмірі 4818, 81 грн., видатковою накладною № Сн000000095 від 10.09.2017 за період з жовтня 2017 по вересень 2018 у розмірі 2620, 05 грн., видатковою накладною № Сн000000099 від 20.09.2017 за період з жовтня 2017 по вересень 2018 у розмірі 317, 81 грн., видатковою накладною № Ок0000060 від 09.10.2017 за період з жовтня 2017 по вересень 2018 у розмірі 3177, 27 грн., видатковою накладною № Ок0000000126 від 13.10.2017 за період з жовтня 2017 по вересень 2018 у розмірі 4920, 54 грн., на загальну суму 39372,16 грн. та 3% річних за видатковою накладною № Ма000000182 від 08.06.2017 за період з 09.06.2017 по 27.10.2017 у розмірі 1411, 77 грн., видатковою накладною № Ин000000087 від 15.06.2017 за період з 16.06.2017 по 17.12.2018 у розмірі 2049, 68 грн., видатковою накладною № Ил000000054 від 17.07.2017 за період з 18.07.2017 по 17.12.2018 у розмірі 2305, 12 грн., видатковою накладною № Ав000000087 від 21.08.2017 за період з 22.08.2017 по 17.12.2018 у розмірі 1667, 69 грн., видатковою накладною № Ав000000164 від 30.08.2017 за період з 31.08.2017 по 17.12.2018 у розмірі 811, 33 грн., видатковою накладною № Сн000000017 від 07.09.2017 за період з 10.09.2017 по 17.12.2018 у розмірі 1546, 93 грн., видатковою накладною № Сн000000095 від 10.09.2017 за період з 21.09.2017 по 17.12.2018 у розмірі 1007, 77 грн., видатковою накладною № Сн000000099 від 20.09.2017 за період з 21.09.2017 по 17.12.2018 у розмірі 122, 24 грн., видатковою накладною № Ок0000060 від 09.10.2017 за період з 10.10.2017 по 17.12.2018 у розмірі 1170, 84 грн., видатковою накладною № Ок0000000126 від 13.10.2017 за період з 14.10.2017 по 17.12.2018 у розмірі 1796, 53 грн., на загальну суму 13889,90 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 48419, 72 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення замовником оплати за поставлену партія продукції згідно умов даного договору та/або специфікації, замовник сплачує на користь постачальника пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за видатковою накладною № Ма000000182 від 08.06.2017 за період з 09.06.2017 по 09.12.2017 у розмірі 3960, 73 грн., видатковою накладною № Ин000000087 від 15.06.2017 за період з 16.06.2017 по 16.12.2018 у розмірі 5845, 94 грн., видатковою накладною № Ил000000054 від 17.07.2017 за період з 18.07.2017 по 18.01.2018 у розмірі 7213, 52 грн., видатковою накладною № Ав000000087 від 21.08.2017 за період з 22.08.2017 по 22.02.2018 у розмірі 5854, 77 грн., видатковою накладною № Ав000000164 від 30.08.2017 за період з 31.08.2017 по 03.03.2018 у розмірі 2940, 64 грн., видатковою накладною № Сн000000017 від 07.09.2017 за період з 10.09.2017 по 10.03.2018 у розмірі 5714, 30 грн., видатковою накладною № Сн000000095 від 10.09.2017 за період з 21.09.2017 по 21.03.2018 у розмірі 3886, 47 грн., видатковою накладною № Сн000000099 від 20.09.2017 за період з 21.09.2017 по 21.03.2018 у розмірі 471, 43 грн., видатковою накладною № Ок0000060 від 09.10.2017 за період з 10.10.2017 по 10.04.2018 у розмірі 4897, 37 грн., видатковою накладною № Ок0000000123 від 13.10.2017 за період з 14.10.2017 по 14.04.2018 у розмірі 7634, 55 грн., на загальну суму 48419, 72 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 48419, 72 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 6574, 94 грн. покладаються на відповідача.

Що стосується стягнення поштових витрат у розмірі 200, 00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивач у своєму попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат доданого до позовної заяви, просить стягнути поштові витрати у розмірі 200, 00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що плата за пересилання до суду позовної заяви становить 24, 00 грн. (арк. справи 56), вартість направлення клопотання про усунення недоліків становить 29, 00 грн. (арк. справи 63), вартість направлення клопотання про приєднання документів становить 30, 20 грн. (арк. справи 104), що разом складає 83, 20 грн., інших доказів до суду не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають поштові витрати у розмірі 83, 20 грн., в іншій частині суд відмовляє за недоведеністю.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40000, 00 грн. суд виходить з того, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як визначено у п. 6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги № 01/12/18 від 01.12.2018 укладеного між Адвокатським об'єднанням Едвайс (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ (клієнт), виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору (арк. справи 90-91).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору № 01/12/18 кінцевий фактичний розмір винагороди фіксується в актах передачі - приймання послуг, які оформлюються сторонами за результатами кожного місяця надання послуг. Оплата послуг виконавця може бути здійснена шляхом передоплати на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

На виконання договору про надання правової допомоги № 01/12/18 від 01.12.2018 між Адвокатським об'єднанням Едвайс та позивачем підписано:

- 28.12.2018 акт прийму - передачі послуг, предметом якого є аналіз договору поставки № ПТЛ - 1 від 01.06.2016 та первинних документів, аналіз та пошук судової практики Верховного суду, Європейського суду з прав людини щодо предмету спору, підготовка розрахунків заборгованості за кожним фактом поставки, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, формування, копіювання додатків до позовної заяви, направлення позову до суду та відповідачу вартістю 25000, 00 грн. та виставлено рахунок - фактуру № 5 від 28.12.2018 на оплату у розмірі 25000, 00 грн. (арк. справи 92-93);

- 31.01.2019 акт прийму - передачі послуг, предметом якого є моніторинг відкриття провадження у справі, підготовка клопотання про усунення недоліків у справі та надання її до суду, проведення переговорів щодо мирного врегулювання з опонентом у справі, пошук судової практики для підсилання правової позиції вартістю 5000, 00 грн. та виставлено рахунок - фактуру № 13 від 31.01.2019 на оплату у розмірі 5000, 00 грн. (арк. справи 97-98);

- 11.02.2019 акт прийму - передачі послуг, предметом якого є моніторинг відкриття провадження у справі, підготовка клопотання про участь у засіданні у режимі відео конференції, отримання інформації в телефонному режимі від судів щодо можливості проведення відео конференції, участь у судовому засіданні вартістю 10000, 00 грн. та виставлено рахунок - фактуру № 2 від 11.02.2019 на оплату у розмірі 10000, 00 грн. (арк. справи 100-101).

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 28.12.2018, квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 04.01.2019, квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 18.01.2019, квитанції до прибуткового касового ордеру № 6 від 31.01.2019 вбачається, що позивачем на підставі договору про надання правової допомоги № 01/12/18 від 01.12.2018 сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання Едвайс грошові кошти на загальну суму 30000, 00 грн. (арк. справи 94-96, 99).

Беручи до уваги вищезазначене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору з відповідачем у справі, крім того, суд вважає, що при складанні позовної заяви та оформлення додатків до позову адвокат здійснює аналіз судової практики, що підтверджується актом прийому - передачі послуг від 28.12.2018, однак Адвокатське об'єднання Едвайс повторно, а саме: в акті прийому - передачі послуг від 31.01.2019 вказує на те, що займалось пошуком судової практики, що не знаходить свого документального підтвердження, крім того, в акті прийому - передачі послуг від 31.01.2019 зазначено, що Адвокатське об'єднання Едвайс здійснювало моніторинг відкриття провадження у справі, однак вказані відомості вбачаються також і з акту прийому - передачі послуг від 11.02.2019, хоча провадження у справі відкрито ще 21.01.2019 про, що представник позивача був обізнаний, у зв'язку з чим дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем в розмірі 10000, 00 грн. є необґрунтованими та не доведеними.

З огляду на недоведеність частини витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 3, код ЄДРПОУ 31440611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 206, код ЄДРПОУ 40260053) заборгованість за договором поставки № ПТЛ-1 від 01.06.2016 у розмірі 438328, 80 грн., з яких: 336647, 02 грн. - основного боргу; 48419,72 грн. - пеня; 39372,16 грн. - інфляційні; 13889,90 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІК (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 3, код ЄДРПОУ 31440611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАСТА ТРЕЙДИНГ (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 206, код ЄДРПОУ 40260053) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6574, 94 грн., витрати пов'язані з оплатою поштових послуг у розмірі 83, 20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30000, 00 грн.

В частині стягнення витрат пов'язаних з оплатою поштових послуг у розмірі 116, 80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000, 00 грн. - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 18.03.2019.

Суддя ОСОБА_2