Рішення

від 13.03.2019 по справі 922/86/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/86/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест", м. Харків про стягнення коштів 324 508,83 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, адвокат;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений газ по договору купівлі-продажу природного газу №3-1173/15-БО-6 від 26.11.2014 у розмірі 324 508,83 грн., з яких: основний борг у розмірі 163 738,39 грн, пеня у розмірі 98 618,90 грн., 3% річних у розмірі 14 162,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47 988,79 грн. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/86/19 та підготовче засідання призначено на 11.02.2019 об 11:45.

11.02.2019 підготовче засідання було перенесено на 05.03.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019 об 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 09.01.2019, яка надсилалась на адресу відповідача була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, суд у відповідності до ч.6 ст.120 ГПК України намагався також здійснити виклик відповідача телефонограмою.(а.с.66), проте за номером, який вказаний у відомостях з реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань Міністерства Юстиції України станом на 05.03.2019 телефонограма не була прийнята, оскільки зазначений номер належить приватній особі, яка не представляючись повідомила, що жодних стосунків з ТОВ Пульсар-Інвест не має.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

26.11.2014 між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (Покупець за договором) було укладено Договір №3-1173/15-БО-6 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов п. 1.1. якого, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Як свідчать наявні у матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, на виконання умов вищевказаного Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1089 928,50 грн. (а.с.37-43).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобовязання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобовязання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору.

Так, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 163 738,39 грн., про що позивачем до матеріалів справи було подано детальний розрахунок заявленої до стягнення заборгованості (а.с. 15-18).

У зв'язку із вищенаведеним, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 163 738,39 грн.

Також, у зв'язку із порушенням умов пункту 6.1 Договору, відповідачу нарахована пеня у розмірі 98 618,90 грн. у відповідності до умов пункту 7.2 Договору згідно якого, у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Окрім того, за прострочення оплати основного боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 47988,79 грн. та 3 % річних у розмірі 14162,75 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зіст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно дост. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з наступного дня, від дня прострочення основного зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого сума пені складає 98 618,90 грн., 3 % річних у розмірі 14 162,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47 988,79 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України,вимоги ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення 163 738,39 грн. суми основного боргу, 98 618,90 грн. пені, 14162,75 грн. 3 % річних та 47 988,79 грн. інфляційних втрат суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача в розмірі 4867,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 63Д, код ЄДРПОУ 32965924) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 163 738 грн. 39 коп., пеню в сумі 98 618 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 14 162 грн. 75 коп., інфляційні втрати в розмірі 47 988 грн. 79 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 867 грн. 63 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 63Д, код ЄДРПОУ 32965924).

Повне рішення складено 18.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_1