Рішення

від 06.03.2019 по справі 915/1526/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Справа № 915/1526/18

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 -ордер серія МК№132068 від 11.01.2019;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»

(54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161, код ЄДРПОУ 31448144),

до відповідача: Житлово-комунального підприємства Галицинівської сільської ради «Дельфін» (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36896247),

про: стягнення заборгованості у розмірі 37382,85 грн, -

в с т а н о в и в:

07.12.2018 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1103/юр. від 06.12.2018, в якій просить стягнути з Житлово-комунального підприємства Галицинівської сільської ради «Дельфін» 37382,85 грн заборгованості, з яких: 6658,24 грн заборгованості за надані послуги у період з січня 2018 року по вересень 2018 року (включно) за Договором №А/5205 на постачання питної води та приймання стічних вод від 01.02.2012; 572,77 грн пені; 49,55 грн - 3% річних; 26597,98 грн заборгованості за Договором №ВОЮО/Р-5205 про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2018, 3186,22 грн пені та 318,09 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договорів та приписам чинного законодавства своєчасно не розрахувався за надані йому позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, погашення заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена. Неналежне виконання з боку відповідача умов договорів стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою суду від 12.12.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.01.2019.

14.01.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 01.02.2019.

23.01.2019 відповідач направив до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області клопотання №22/01-19 від 22.01.2019, в якому він повідомляє, що директор ЖКП «Дельфін» ОСОБА_2 з 09.01.2019 знаходиться на лікарняному в стаціонарному відділенні кардіології та зазначає, що інтереси підприємства відповідача, окрім директора не має кому представляти. Просить перенести судове засідання по справі №915/1526/18 на березень 2019 року.

Ухвалою суду від 01.02.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.03.2019.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить відмітка про отримання на рекомендованих повідомленнях про вручення (а.с.81, 103, 108).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Судом у судовому засіданні 06.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.01.2012 між Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» (далі - виробник, позивач у справі) та Житлово-комунальним підприємством Галицинівської сільської ради «Дельфін» (далі - споживач, відповідач у справі) було укладено Договір №А/5205 на постачання питної води та приймання стічних вод (далі - Договір), у відповідності до умов, якого виробник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за №190 від 27.06.2008, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №3936/1562 (далі - за текстом Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (далі за текстом Правила приймання), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №70 від 23.01.2003 (далі за текстом Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (абз.1 п.2.1. Договору).

У відповідності до п.2.3. Договору, обсяг води, що підлягає постачанню в точку передачі та обсяг стоків, що підлягає прийняттю в систему каналізації в точці приймання, надається споживачем у вигляді нормативного (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг) розрахунку (Додаток 3 до даного Договору), який узгоджується з виробником і є невід'ємною частиною даного Договору. Обсяг постачання води підлягає узгодженню з виробником кожного наступного року з моменту укладання договору в строк до 01 числа грудня місяця поточного року шляхом підписання додаткової угоди. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію кубічних метрів стічних вод. Якщо місячний обсяг водоспоживання збільшується, споживач готує та направляє до виробника підписану ним додаткову угоду про внесення змін в Додаток №3 до цього Договору та одночасно надає виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у Договір.

Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у виробника, окрім випадків, передбачених Правилами користування.

Відповідно до п.3.1.2. Договору, зняття показань з лічильника (-ків) (як споживача, так і субспоживача) здійснюється споживачем щомісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо, направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водопостачання та водовідведення споживача для обстеження та контролю, при цьому споживач повинен забезпечити присутність повноважного представника. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника при здійсненні обстеження систем водопостачання та водовідведення, контролю за показаннями засобів обліку та відбору проб стічних вод, документи, складені представником виробника, є дійсними, і дані, зафіксовані представником виробника в таких документах, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно п.3.1.4. Договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання.

У відповідності до п.3.2.1. Договору сторони погодили порядок розрахунків, та визначили, що для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок в паперовому вигляді або споживач самостійно сплачує за послуги. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього Договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до п.3.2.3. Договору, оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим Договором, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.

Згідно п.10.1. Договору, цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного Договору.

Позивач в позовній заяві зазначає, що Додатковою угодою №1 від 28.12.2012 (далі - Додаткова угода №1) термін дії Договору №А/5205 від 01.01.2012 пролонговано на 2013 календарний рік на тих же умовах.

У відповідності до п.2 Додаткової угоди №1, п.10.1. Договору викладено в наступній редакції: «Цей Договір укладається до 31.12.2013 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду« .

Позивач вимоги Договору виконав повністю, надав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення на суму 13608,40 грн за період з 20.12.2017 по 20.09.2018 (включно) (з січня по вересень 2018 року), що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами приймання-передачі наданих послуг: за січень 2018 року (а.с.31), за лютий 2018 року (а.с.33), за березень 2018 року (а.с.35), за квітень 2018 року (а.с.37), за травень 2018 року (а.с.40), за червень 2018 року (а.с.42), за липень 2018 року (а.с.44), за серпень 2018 року (а.с.46), за вересень 2018 року (а.с.48) та рахунками: №Ц-В-8001/0097-1.2018/19 від 19.01.2018 за січень 2018 року на суму 1504,51 грн (а.с.30), №Ц-В-8001/0097-2.2018/19 від 19.02.2018 за лютий 2018 року на суму 1501,27 грн (а.с.32), №Ц-В-8001/0097-3.2018/19 від 19.03.2018 за березень 2018 року на суму 1501,27 грн (а.с.34), №Ц-В-8001/0097-4.2018/19 від 19.04.2018 за квітень 2018 року на суму 1511,45 грн (а.с.36), №Ц-В-8001/0097-5.2018/18 від 18.05.2018 за травень 2018 року на суму 1517,98 грн (а.с.39), №Ц-В-8001/0097-6.2018/19 від 19.06.2018 за червень 2018 року на суму 1517,98 грн (а.с.41), №Ц-В-8001/0097-7.2018/19 від 19.07.2018 за липень 2018 року на суму 1517,98 грн (а.с.43), №Ц-В-8001/0097-8.2018/17 від 17.08.2018 за серпень 2018 року на суму 1517,98 грн (а.с.45), №Ц-В-8001/0097-9.2018/19 від 19.09.2018 за вересень 2018 року на суму 1517,98 грн (а.с.47).

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору в повному обсязі не виконав, оплату за надані послуги в строк встановлений у Договорі здійснив частково перерахувавши 6950,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та витягом з касових реєстрів платіжних доручень на вказану суму (а.с.38, 40, 44, 49, 91-93).

Таким чином розмір заборгованості відповідача за надані послуги по Договору становить 6658,24 грн (13608,40 грн - 6950,16 грн).

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 6658,24 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6658,24 грн за послуги постачання питної води та приймання стічних вод за період з 20.12.2017 по 20.09.2018 (включно) (з січня по вересень 2018 року) є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

У відповідності до п.5.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.5.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.2018 по 30.09.2018 в розмірі 572,77 грн.

Окрім пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути за Договором з відповідача 3% річних за період з 01.02.2018 по 30.09.2018 в розмірі 49,55 грн.

Розрахунок пені та 3% річних судом перевірено, відповідачем не заперечено.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

25.01.2018 між сторонами було укладено Договір №ВОЮО/Р-5205 про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір реструктуризації), відповідно до п.1.1., якого відповідачеві надавалась розстрочка терміном на 6 (шість) календарних місяців до 20.07.2018 по погашенню заборгованості у сумі 26742,19 грн.

Згідно п.2.1. Договору реструктуризації відповідач визнавав в повному обсязі та зобов'язався сплатити заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення загальною сумою 26742,19 грн.

Відповідно до п.3.1. Договору реструктуризації починаючи з 01.02.2018 по 20.07.2018 відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість у сумі 26742,19 грн рівними частинами по 4457,03 грн.

Пунктами 3.2., 3.3. Договору реструктуризації кінцевий строк оплати чергової щомісячної частини заборгованості є 20-е число поточного календарного місяця. Оплата останньої частини заборгованості повинна була здійснена відповідачем до 20.07.2018.

Позивач в позовній заяві зазначає, що в порушення умов Договору реструктуризації відповідач припинив здійснювати оплату щомісячного платежу з лютого 2018 року, що є порушенням п.3.1. Договору реструктуризації.

В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі 144,20 грн, що підтверджується витягом з касових реєстрів платіжних доручень №8 від 14.02.2018 на вказану суму.

Таким чином, сума заборгованості за Договором реструктуризації складає 26597,99 грн (26742,19 грн - 144,20 грн).

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 26597,99 грн.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26597,98 грн за Договором №ВОЮО/Р-5205 про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2018, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 26597,98 грн.

У відповідності до п.4.4.1. Договору реструктуризації, позивач має право, в разі недотримання відповідачем термінів погашення заборгованості нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів.

Посилаючись на недотримання відповідачем термінів погашення заборгованості за Договором реструктуризації, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 21.02.2018 по 30.09.2018 в розмірі 3186,22 грн.

Окрім пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

На підставі приписів ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути за Договором реструктуризації з відповідача 3% річних за період з 21.02.2018 по 30.09.2018 в розмірі 318,09 грн.

Розрахунок пені та 3% річних судом перевірено, відповідачем не заперечено.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору, 17.10.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію №14/юр від 16.10.2018, в якій вимагав здійснення відповідачем оплати грошових коштів на загальну суму 37382,86 грн, із яких: 6658,24 грн заборгованість за надані послуги у період з січня по вересень 2018 року; 572,77 грн пені; 49,55 грн - 3% річних, а також заборгованість за Договором реструктуризації 26597,98 грн; 3186,22 грн пені; 318,09 грн - 3% річних. В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем зазначеної претензії на адресу відповідача (а.с.62-66, 67).

В свою чергу відповідач своїм листом за вих.№96-10-18 від 29.10.2018 надав відповідь на претензію, в якому просив позивача надати йому відстрочку платежу по заборгованості до 30.11.2018 (а.с.68).

Позивач зазначає у позові, що у період з 16.10.2018 по 06.12.2018 відповідач не здійснив жодного платежу, заборгованість на загальну суму 37382,85 грн залишається не сплаченою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На день розгляду справи, відповідач також не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 37382,85 грн.

Відповідачем жодних заперечень щодо розміру заборгованості або доказів її погашення суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства Галицинівської сільської ради «Дельфін» (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36896247) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161, код ЄДРПОУ 31448144) 6658,24 грн заборгованості за надані послуги по Договору №А/5205 на постачання питної води та приймання стічних вод від 01.02.2012 за період з січня по вересень 2018 року; 26597,98 грн заборгованості по Договору №ВОЮО/Р-5205 про реструктуризацію заборгованості від 25.01.2018; 3758,99 грн пені; 367,64 грн - 3% річних та 1762,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 18 березня 2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва