УХВАЛА
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1926/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 (колегія суддів: Кощеєв І.М. (головуючий), судді Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.)
зі справи № 904/1926/16
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - Банк)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" (далі - ТОВ "Холдинг Буд ІІІ")
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
особа, яка зверталася із заявою про скасування заходів забезпечення позову, - товариство з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" (далі - ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ"),
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.02.2049 відкрито касаційне провадження у справі № 904/1926/16 за касаційною скаргою ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи та постановлено здійснити перегляд зазначеного судового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки справи до розгляду судом встановлено, що оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 повернуто без розгляду заяву ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" про скасування заходів забезпечення позову , вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 зі справи.
Судовий акт попередньої інстанції мотивований тим, що ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" не є учасником справи, у той же час згідно з приписами статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017) заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У касаційній скарзі ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду та постановити нове рішення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 зі справи № 904/1926/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 145 ГПК України ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Водночас відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Згідно з частиною дев'ятою статті 141 ГПК України ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Відповідно ж до частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку про те, що до ухвал "щодо забезпечення прозову", про які йдеться у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України, відносяться ухвали: про забезпечення позову, про заміну заходу забезпечення позову, про скасування забезпечення позову, про відмову у забезпеченні позову, про відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення.
Таким чином, положення пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову у касаційному порядку.
Так, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
Також Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції має відмовляти у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Тому з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників цієї справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову не може бути оскаржена в касаційному порядку, та у зв'язку з цим - й про необхідність закриття касаційного провадження з перегляду ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи № 904/1926/16.
Керуючись статтями 234, 287, 293, 296, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи № 904/1926/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 19.03.2019 |
Номер документу | 80511837 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні