Рішення

від 06.02.2019 по справі 703/2469/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2469/18

2/703/342/19 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,1686 га, кадастровий номер 7123787200:02:001:0409, яка розташована за межами населеного пункту Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Вказану земельну ділянку він успадкував після смерті ОСОБА_2 За життя між ОСОБА_2 1 червня 2015 року, з відповідачем по справі було укладено договір оренди землі, відповідно до положень якого ОСОБА_2, як орендодавець, передав у строкове платне користування відповідачу, належну йому вищевказану земельну ділянку. В свою чергу відповідач, взяв на себе зобов'язання, зокрема, по своєчасній оплаті орендної плати в розмірі 5576, 52 грн. до 31 грудня кожного року. Незважаючи на те, після смерті ОСОБА_2, 01 липня 2016 року, він як спадкоємець, набув право власності на вказану земельну ділянку, орендар не сплатив орендну плату ні за 2016 ні за 2017 рік у порядку визначеному п. 9 договору оренди. Таким чином заборгованість зі сплати орендної плати становить 11153, 04 грн. Також у відповідності до п. 14 договору оренди справляється пеня у розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином пеня за несплачену орендну плату станом на 20 липня 2018 становить: за 2016 рік - 6301, 46 грн., ( а саме 0,2 % від 5576, 52 грн. = 11, 15 грн. х 565 днів прострочення ); за 2017 рік - 2230 грн., (а саме 02% від 5576, 52 грн. = 11, 15 грн. х 200 днів прострочення). 21 березня 2018 року він направив відповідачу рекомендований лист з описом вкладеного з вимогою виплатити орендну плату, однак, від ТОВ Злагода жодної відповіді не надійшло. З підстав того, що відповідач на даний час не виплатив орендну плату, він 18 липня 2018 року письмово звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору у зв'язку з порушенням його умов, а також з вимогою надати завірену копію договору, але дані звернення залишилось без відповідей.

Оскільки в позасудовому порядку йому не вдалося врегулювати вказаний вище спір із відповідачем, тому звернувся за захистом своїх земельних та майнових прав до суду та просить суд розірвати договір оренди землі від 1 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Злагода , зареєстрований Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 15 вересня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки: 7123787200:02:001:0409 та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода на його користь не виплачену орендну плату в розмірі 11153, 04 грн. та пеню у сумі 8531, 46 грн., а також понесені ним судові витрати.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надіслав до суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі та участі позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України у відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи 1 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Злагода було укладено договір оренди землі, строком на 10 років (а.с. 9-11).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація права оренди здійснена ТОВ Злагода 15 вересня 2015 року (а.с. 14-15).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, який помер 1 липня 2016 року є ОСОБА_1 (а.с. 12).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_1 31 січня 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,1686 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123787200:02:001:0409 (а.с. 13).

21 березня 2018 року ОСОБА_1 направлено до відповідача листи з вимогою виплати орендної плати за 2016, 2017 роки, а 18 серпня 2018 року - лист про розірвання договору в зв'язку з його невиконанням (а.с. 17-20).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про оренду землі" №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Згідно до ч.ч.3, 4 ст.31 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Пунктом 36 договору оренди землі від 1 червня 2015 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 37 договору оренди землі від 1 червня 2015 року передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Частиною 2 ст.409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форми, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ст.ст.21, 22 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як вбачається з п.п.9, 11, 12, 13 спірного договору оренди землі від 1 червня 2015 року, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься з 1 серпня по 31 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У поданій позовній заяві, позивач посилається на несплату йому орендної плати, а саме невиплата такої систематично за 2016, 2017 роки.

Згідно з п. д ч.1 ст.141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д ст. 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Зазначені у п. д ч. 1ст. 141 ЗК України складові, а саме системність і несплата є необхідною підставою для припинення права користування земельною ділянкою і розірвати договір оренди землі можливо лише у разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Вищевказана норма не передбачає інших складових, окрім системності і несплати, а відтак, факт несплати оренди не може включати в себе ані часткової, ані несвоєчасної несплати, які є різними за змістом та наслідками, так як, наслідком повної несплати є неотримання грошових коштів взагалі, а часткової - їх недоотримання.

Стаття 141 ЗК України не містить альтернативних положень якщо інше не передбачено договором , з її змісту чітко вбачається обов'язковість наявності систематичності.

Отже, якщо у договорі оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку до 31 грудня за весь рік оренди земельної ділянки, то систематичність її несплати матиме місце у випадку порушення такого зобов'язання хоча б за два роки.

Згідно до ст.77 ЦПК України, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності ст.81 ЦПК України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження спростування позовних вимог, а саме, щодо належного виконання умов договору оренди стосовно орендної плати із зазначенням її розміру, строків, порядку її внесення. Крім того, суд зазначає, що неотримання орендної плати позбавило позивача права отримати прибуток на який він розраховував , що свідчить про істотне порушення умов договору та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди.

Враховуючи викладене, суд вважає повністю доведеним факт систематичної несплати ТОВ Злагода орендної плати за договором оренди землі від 1 червня 2015 року, що є підставою для його розірвання.

Разом з тим, відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата не повинна бути меншою, ніж 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому еквіваленті складає 5576 гривень 52 копійки.

Відповідно до п. 14 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, розмір пені згідно розрахунку позивача складає за 2016 рік 6301 гривня 46 копійок та за 2017 рік - 2230 гривень, а всього 8531 гривня 46 копійок.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по орендній платі за 2016 та 2017 роки в сумі 8531 гривня 46 копійок.

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати в сумі 704 гривні 80 копійок.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 141 ЗК України, Законом України Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 1 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Злагода зареєстрований Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 15 вересня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки: 7123787200:02:001:0409.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода на користь ОСОБА_1 не виплачену орендну плату в розмірі 11153 ( одинадцять тисяч сто п'ятдесят три гривні) 04 (чотири) копійки, пеню в сумі 8531 ( вісім тисяч п'ятсот тридцять одна гривня) 46 (сорок шість) копійок, а також понесені мною судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Злагода , с. Геронимівка Черкаський район Черкаська область, вул. Кулакова, 16.

Головуючий О.П.Опалинська