Ухвала

від 13.03.2019 по справі 761/7748/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7748/19

Провадження № 1-кс/761/5631/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31.10.2018 року, у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2018 року, у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

31.10.2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва було винесено ухвалу про накладення арешту на нежитлові приміщення підвалу №1-23, загальною площею 950,3 кв.м., 1-го поверху №1-30, загальною площею 1394,6 кв.м., антресолі 1-го поверху № 31- 39, загальною площею 276,5 кв.м., антресолі 4-го поверху № 25-33, загальною площею 80,4 кв.м., сходова клітина № 6, 3-го поверху, площею 32,2 кв.м., сходова клітина № 13, 4-го поверху, площею 32,6 кв.м., усього площею 2766,6 кв.м., в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279539463101, що на праві власності належить: ТОВ РАО 777, код ЄДРПОУ - 39062766; нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-25, загальною площею 957,3 кв.м., антресолі 2-го поверху № 26, 27, загальною площею 86,8 кв.м., усього площею 1044,1 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279570063101, що на праві власності належить: ТОВ СУВА, код ЄДРПОУ 39062834; нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-5, 7-16, загальною площею 926,0 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 278757363101, що на праві власності належить: ТОВ СОХАЙЖИ, код ЄДРПОУ 39062918; нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-12, 14-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:279291563101, що на праві власності належить: ТОВ «БІФЕЛЬ», код ЄДРПОУ 39062986.

А також згідно вказаної ухвали, накладено заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вказаного вище майна.

Однак, такий арешт, на думку заявника, накладено необґрунтовано з огляду на наступне.

Так, відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, якою було залишено без змін рішення Московського районного суду міста Харкова від 20 липня 2018 року у цивільній справі № 643/10560/17 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ТОВ РАО 777", TOB "СУВА", ТОВ «СОХАЙЖИ", ТОВ БІФЕЛЬ, - судом визнано недійсними договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. 3-4, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова. 82, укладений між ТОВ ФІНВЕСТБУД та ОСОБА_7 від 15 грудня 2010 року, з підстав укладення його під впливом обману без жодних намірів покупця ОСОБА_7 у проведенні розрахунків за вказану нежитлову будівлю, а також визнано недійсними подальші договори купівлі-продажу окремих нежитлових приміщень, що разом складають вказану нежитлову будівлю, які були укладені між ОСОБА_7 та підконтрольними йому юридичними особами: ТОВ РАО 777, ТОВ СОХАЙЖИ», ТОВ СУВА, ТОВ БІФЕЛЬ, в яких ОСОБА_7 с кінцевим бенефіціарним власником із часткою у статутному капіталі 77 відсотків у кожному з перерахованих товариств (зареєстровані дані Єдиному державному реєстрі однією датою 22.01.2014 року), керівником цих підприємств з 04.07.2017 року є його син - ОСОБА_10 . Вказані договори купівлі-продажу були укладені однією датою 28 січня 2014 року, передбачали відстрочення сплати ціни продажу на три роки до 28 січня 2017 року, не були направлені на реальне настання тих правових наслідків, що ними обумовлені та їм характерні, а були направлені виключно на уникнення ОСОБА_7 відповідальності та створення штучної неможливості у поверненні всієї будівлі.

Також, судом визнано право власності ОСОБА_9 як на всю нежитлову будівлю, так і на окремі її нежитлові приміщення, які разом складають нежитлову будівлю.

Крім того, заявник зауважує про те, що кримінальне провадження в межах якого було накладено арешт не нерухомість та заборонено проводити реєстраційні дії було розпочате за заявою ОСОБА_7 20 жовтня 2018 року, тобто, після того, як 20 липня 2018 року Московським районним судом міста Харкова у цивільній справі №643/10560/17 вже було прийнято рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_9 .

У даній цивільній праві приймали участь ОСОБА_7 , ТОВ "РАО 777», ТОВ -СОХАЙЖИ, ТОВ СУВА, ТОВ БІФЕЛЬ". Однак, ні ОСОБА_7 , ні підконтрольні йому господарські товариства, не надали належних та допустимих доказів, які б підтвердили їх доводи про виконання вказаних зобов`язань, незважаючи на те, що саме платник грошових коштів має довести шляхом надання суду належного платіжного документу той факт, що він здійснив платіж.

Судами першої та апеляційної інстанції в межах цивільної справи № 643/10560/17 була надана належна правова оцінка непослідовності доводів представників ОСОБА_7 , яким постійно змінювалися доводи в своїх офіційних письмових заявах в залежності від наданих ОСОБА_9 доказів, що аж ні як не викликало довіри у суду, оскільки такі заперечення були по суті взаємовиключними.

Більше того, після надання судом відвертої критичної оцінки доводам ОСОБА_7 , його представниками для створення штучних ускладнень у вирішенні цієї справи неодноразово заявлялись безпідставні клопотання, що також знайшло належну оцінку в судових рішеннях.

Будучи стороною цивільного спору, ОСОБА_7 не був позбавлений можливості просити суд призначити будь-яку судову експертизу, в тому числі щодо тих документів, відносно яких має сумніви та вказує на це органу досудового розслідування. Однак, жодних клопотань з цього приводу при розгляді цивільної справи не заявляв.

Зі свого боку, ОСОБА_9 на підтвердження своїх доводів у судовому засіданні неодноразово надавались усі оригінали письмових доказів, в тому числі і договорів та платіжного документу про сплату ним 06 січня 2012 року усієї суми у повному обсязі, тобто 5500000,00 грн., про що також зазначено у судових рішеннях.

Таким чином звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення та заборони на здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, слідчий виходив із того, що власниками нерухомого майна є: ТОВ РАО 777, TOB СОХАЙЖИ, TOB "СУВА", ТOB БІФЕЛЬ. Право власності виникло у цих осіб на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень. ОСОБА_7 є потерпілою особою відносно якого здійснено заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами, які було інвестовано у купівлю будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, наведене свідчить про те, що слідчому не були відомі дійсні обставини, оцінка яким уже надана в судових рішеннях, які набрали законної сили та якими встановлена недійсність всіх договорів купівлі-продажу та недобросовісна поведінка ОСОБА_7 у взаємодії з підконтрольними йому, як кінцевому бенефіціарному власнику, господарськими товариствами (ТОВ РАО 777, TOB СОХАЙЖИ", TOB СУВА", TOB БІФЕЛЬ").

Зважаючи на наявність арешту майна, прийнятого на підставі ухвали слідчого судді, ОСОБА_9 не має реальної можливості виконати рішення Московського районного суду міста Харкова від 20.07.2018 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31.01.2019 року по справі № 643/10560/17 та провести державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.

Наведене свідчить про те, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_9 , відпала потреба та такий захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає йому реалізувати своє право на власність.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у ньому наведених. Крім того, зазначив про те, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_7 . Разом з тим, відповідними рішеннями судів визнано недійсними усі договори купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_7 та підконтрольними йому ТОВ РАО 777, TOB СОХАЙЖИ, TOB "СУВА", ТOB БІФЕЛЬ, а також первинного договору між ОСОБА_7 та ТОВ ФІНВЕСТБУД. Так, зазначеними судовими рішеннями встановлено, що Саме ОСОБА_9 вніс грошові кошти за арештовані предмети нерухомості, ні ОСОБА_7 , ні ТОВ РАО 777, TOB СОХАЙЖИ, TOB "СУВА", ТOB БІФЕЛЬ не вносили за вказане нерухоме майно жодних коштів. 31.01.2019 року рішення суду про визнання права власності за ОСОБА_9 набрало законної сили. Органу досудового розслідування на момент звернення до суду з клопотання про арешт нерухомого майна не було відомо про ці обставини. Слідчий не врахував, що не може бути арештоване майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Таке втручання суперечить ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не відповідає суспільній меті та є непропорційним. На даний час ОСОБА_9 позбавлений права здійснити державну реєстрацію права власності на арештоване нерухоме майно, власником якого він є. Враховуючи наведене, просив скасувати арешт накладений на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_9 .

Слідчий Шевченківського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_6 в судовому засідання заперечував щодо задоволення клопотання. Вказує про те, що нежитлові приміщення визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12018100100011214. Арештовані нежитлові приміщення належать ТОВ РАО 777, TOB СОХАЙЖИ, TOB "СУВА", ТOB БІФЕЛЬ, але в судовому порядку власником таких приміщень визнано ОСОБА_9 на підставі договорів, які на думку слідства, є підробленими. Так, в ході досудового розслідування вживалися заходи щодо встановлення місця проживання ОСОБА_9 а також для його виклику з метою проведення експертизи строку давності виготовлення документів, однак він на виклики слідчого не з`являвся. При цьому, ОСОБА_9 направлявся запит про надання необхідних для проведення експертизи документів. Також, слідчим було підготовлено клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, однак він не був погоджений процесуальним керівником у кримінальному провадженні. Вважає, що ОСОБА_9 ввів суд в оману, надавши підроблені документи, щоб отримати право власності на нерухоме майно. Зазначає про те, що на даний час необхідність в арешті нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень не відпала, оскільки в разі його скасування таке майно буде втрачено. На обґрунтування своїх доводів долучив до клопотання копії матеріалів кримінального провадження.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 подала письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна, які оголосила в судовому засіданні. Крім того, зазначила про те, що документи, які подані ОСОБА_9 до Московського районного суду м.Харкова та Харківського апеляційного суду є підробленими. Вважає, що у разі скасування арешту майна, таке майно буде втрачено його законним власником ОСОБА_7 та порушено право власності останнього на майно.

Потерпілий ОСОБА_7 заперечував щодо клопотання з підстав наведених його представником адвокатом ОСОБА_8 .

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників досудового розслідування, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту на майно (справа №761/40703/18, провадження №1-кс/761/27605/2018) в 1-му томі, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шевченківського УП ГУНП в м.Києві перебуває кримінальне провадження №12018100100011214 від 20.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2018 року було накладено арешт на нежитлові приміщення підвалу №1-23, загальною площею 950,3 кв.м., 1-го поверху №1-30, загальною площею 1394,6 кв.м., антресолі 1-го поверху № 31-39, загальною площею 276,5 кв.м., антресолі 4-го поверху № 25-33, загальною площею 80,4 кв.м., сходова клітина № 6, 3-го поверху, площею 32,2 кв.м., сходова клітина № 13, 4-го поверху, площею 32,6 кв.м., усього площею 2766,6 кв.м., в нежитловій будівлі літ. 3-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279539463101, що на праві власності належить: ТОВ РАО 777, код ЄДРПОУ - 39062766; нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-25, загальною площею 957,3 кв.м., антресолі 2-го поверху № 26, 27, загальною площею 86,8 кв.м., усього площею 1044,1 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279570063101, що на праві власності належить: ТОВ СУВА, код ЄДРПОУ 39062834; нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-5, 7-16, загальною площею 926,0 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 278757363101, що на праві власності належить: ТОВ СОХАЙЖИ, код ЄДРПОУ 39062918; нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-12, 14-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:279291563101, що на праві власності належать ТОВ «БІФЕЛЬ», код ЄДРПОУ 39062986.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на зазначене нерухоме майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів кримінального провадження, клопотання про арешт майна, а саме нежитлових приміщень (згідно переліку, наведеному у клопотанні) було подано до суду на початку досудового розслідування кримінального провадження №12018100100011214, а саме через п`ять днів після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Таке клопотання обґрунтовувалося наступними доказами: а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину від 19.10.2018 року, даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.10.2018 року, договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 15.12.2010 року укладеного між ТОВ «ФІНВЕСТБУД» в особі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , договором поруки №4473-ПР від 14.01.2011 року, укладеного між ТОВ «ФІНВЕСТБУД» та ОСОБА_9 , актом прийому передачі від 09.02.2012 року про передачу нежитлових приміщень, договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладених між ОСОБА_7 та ТОВ РАО 777, ТОВ СОХАЙЖИ», ТОВ СУВА, ТОВ БІФЕЛЬ.

При цьому, слід зазначити, що після початку досудового розслідування кримінального провадження №12018100100011214 від 20.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, минуло п`ять місяців. За вказаний період часу, як повідомив слідчий в судовому засіданні, ним було підготовлено клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, яке не було погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні, а також направлено запити ОСОБА_9 про надання документів.

При цьому, слідчим інших документів, які б доводили обставини кримінального провадження, що розслідується не надано, нових доказів у кримінальному провадженні не здобуто.

Отже, тривалий час слідчі дії у кримінальному провадженні не здійснювалися. При цьому, право власності добросовісного набувача було порушено.

Так, відповідно до ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях висловлював позицію про те, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, посилання слідчого на необхідність проведення певних слідчих дій в майбутньому, не обґрунтовують подальше втручання у правомірне володіння ОСОБА_9 своєю власністю з огляду на відсутність будь-якого прогресу у досудовому розслідуванні протягом п?яти місяців його здійснення та відсутності нових доказів на обґрунтування необхідності подальшого втручання у права особи щодо обмеження права власності.

При цьому слідчим суддею враховується, що у судових рішеннях, які набрали законної сили, надана оцінка фактичним обставинам набуття у власність нерухомості, встановлена недійсність договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_7 та господарськими товариствами ТОВ «ФІНВЕСТБУД», ТОВ «РАО 777», ТОВ «СУВА», ТОВ «СОХАЙДЖИ», ТОВ «БІФЕЛЬ», та визнано право власності за ОСОБА_9 ..

Так, відповідно до рішення Московського районного суду м.Харкова від 20.07.2018 року, договори купівлі-продажу укладений між ТОВ «ФІНВЕСТБУД» та ОСОБА_7 від 15.12.2010 року, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «РАО 777», договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «СУВА», договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «СОХАЙДЖИ», договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «БІФЕЛЬ», визнані недійсними.

Право власності на нежитлову будівлю літ «3-4», загальною площею 5655,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82 (вісімдесят два), в тому числі: на нежитлові приміщення підвалу № 1-:-23, загальною площею 950,3 кв.м., 1-го поверху №1-:-30, загальною площею 1394,6 кв.м., антресолі 1-го поверху № 31-:-39, загальною площею 276.5 кв.м., антресолі 4-го поверху № 25-:-33, загальною площею 80,4 кв.м., сходова клітина № 6, 3-го поверху, площею 32,2 кв.м., сходова клітина № 13, 4-го поверху, площею 32,6 кв.м., усього площею 2766,6 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. 3-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82; на нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-25, загальною площею 957,3 кв.м., антресолі поверху №26, 27, загальною площею 86,8 кв.м., усього площею 1044,1 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. 3-4 за адресою: АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-:-5, 7-:-16, загальною площею 926,0 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. 3-4 за адресою: АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-12, 14-:-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м., повані в нежитловій будівлі літ. 3-4 за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_9 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, рішення Московського районного суду м.Харкова від 20.07.2018 року - залишено без змін.

Зокрема, як встановлено рішенням Московського районного суду м.Харкова від 20.07.2018 року та підтримано постановою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, ОСОБА_7 з самого початку не мав дійсного наміру у сплаті вартості нежитлової будівлі, ввівши в оману продавця стосовно суттєвої умови договору купівлі-продажу від 15.12.2010 року.

Так, згідно рішення Московського районного суду м.Харкова від 20.07.2018 року зважаючи на те, що ОСОБА_7 придбав право власності на нежитлову будівлю в цілому, а в дальшому так і не здійснивши оплату за неї поділив її на окремі нежитлові приміщення, які «оформив на підконтрольні йому юридичні особи (відповідачів ТОВ «РАО 777», ТОВ «СУВА», ТОВ «СОХАЙЖИ», ТОВ «БІФЕЛЬ» ) за договорами купівлі-продажу, не отримавши оплати на протязі трьох років від відповідачів ТОВ «РАО 777», ТОВ «СУВА», ТОВ «СОХАЙЖИ», ТОВ «БІФЕЛЬ» звернувся одним днем до суду з аналогічними позовними вимогами до підконтрольних йому юридичних осіб (відповідачів ТОВ «РАО 777», ТОВ «СУВА», ТОВ «СОХАЙЖИ», ТОВ «БІФЕЛЬ») про розірвання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та визнання права власності на нежитлові приміщення, яким вже присвоєні нові реєстраційні номери, відмінні від реєстраційного номеру, що був присвоєний нежитловій будівлі в цілому, суд погодився з доводами позивача ОСОБА_9 , що відповідач ОСОБА_7 ввів продавця в оману щодо умов оплати ціни по договору купівлі-продажу житлової будівлі від 15.12.2010 року, оскільки не мав наміру у проведенні розрахунку за неї з самого початку, що в силу статті 230 ЦК України є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 15.12.2010 року недійсним.

Також, як зазначено у рішенні суду від 20.07.2018, яке набрало законної сили, суд погоджується з доводами позивача, що договори купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 січня 2014 року, які були, укладені між відповідачем ОСОБА_7 та відповідачами ТОВ «РАО 777», ТОВ «СУВА», ТОВ «СОХАЙЖИ», ТОВ «БІФЕЛЬ», не були направлені на реальне настання тих правових наслідків, що ними обумовлені та їм характерні з вищенаведених підстав, а тому мають фіктивний характер та підлягають визнанню недійсними в ялу статті 234 ЦК України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства в Україні належить принцип обов?язковості судових рішень. Далі згідно ст. 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, слідчим суддею встановлено, що жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.

А тому аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту нежитлових приміщень (згідно переліку, наведеному у клопотанні), на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання, та представником заявника в судовому засіданні. Крім того слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_9 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки володільцем майна доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає необхідним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31.10.2018 року, у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31.10.2018 року, у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31.10.2018 року у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року, а саме на:

- нежитлові приміщення підвалу №1-23, загальною площею 950,3 кв.м., 1-го поверху №1-30, загальною площею 1394,6 кв.м., антресолі 1-го поверху № 31- 39, загальною площею 276,5 кв.м., антресолі 4-го поверху № 25-33, загальною площею 80,4 кв.м., сходова клітина № 6, 3-го поверху, площею 32,2 кв.м., сходова клітина № 13, 4-го поверху, площею 32,6 кв.м., усього площею 2766,6 кв.м., в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279539463101, що на праві власності належить: ТОВ РАО 777, код ЄДРПОУ - 39062766;

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-25, загальною площею 957,3 кв.м., антресолі 2-го поверху № 26, 27, загальною площею 86,8 кв.м., усього площею 1044,1 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 279570063101, що на праві власності належить: ТОВ СУВА, код ЄДРПОУ 39062834;

- нежитлові приміщення 3-го поверху № 1-5, 7-16, загальною площею 926,0 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 278757363101, що на праві власності належить: ТОВ СОХАЙЖИ, код ЄДРПОУ 39062918;

- нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-12, 14-24, 34, загальною площею 918,6 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. З-4 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:279291563101, що на праві власності належить: ТОВ «БІФЕЛЬ», код ЄДРПОУ 39062986.

Скасувати заборону, накладену ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2018 у кримінальному провадженні №12018100100011214 від 20.10.2018 року, органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо вказаного вище майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 15 березня 2019 року о 15 год. 40 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1