Ухвала

від 11.03.2019 по справі 188/231/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/354/19 Справа № 188/231/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 вінтересах ТОВКЕНЕКСІ-УЛЬТРА на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Петропавлівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від22лютого 2019року задоволеноклопотання слідчогоСВ ПетропавлівськогоВП ПавлоградськогоВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_7 ,погоджене прокуроромПетропавлівського відділуПавлоградської місцевоїпрокуратури ОСОБА_8 ,танакладено арешт на дизельне паливо (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 45 668 літрів, яке знаходиться в причепах марки FRUEHAUF TF 34 T13RAA д.н. НОМЕР_1 та TRAILOR S 383 EL 1C д.н. НОМЕР_2 , які знаходяться на території С(Ф)Г «САМ» за адресою вул. Центральна, 3, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному проваджені та/або скасування арешту.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що паливно-мастильні матеріали в кількості 45 668 л. за постановою слідчого визнано речовим доказом, а тому, з метою забезпечення збереження речового доказу у цьому кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вказане майно.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьоїособи,щодо майнаякої вирішуєтьсяпитання проарешт -адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 22.02.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на дизельне паливо (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 45 668 літрів, яке знаходиться в причепах марки FRUEHAUF TF 34 T13RAA д.н. НОМЕР_1 та TRAILOR S 383 EL 1C д.н. НОМЕР_2 , які знаходяться на території С(Ф)Г «САМ» за адресою вул. Центральна, 3, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області у кримінальному провадженні № 12019040530000087.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дизельне паливо, на яке було накладено арешт, належить на праві власності ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА, оскільки вказане майно Товариство придбало у ТОВ КОМПАНІЯ ЄВРО-ТРЕЙД, що підтверджується видатковими накладними № ЕВ-031 від 20.02.2019 року та № ЕВ-032 від 20.02.2019 року.

Ухвала слідчого судді містить зміст клопотання слідчого, посилання на ст.ст. 98, 170 КПК України, але не містить докладних мотивів на обгрунтування судового рішення.

Вказує на те, що у цьому кримінальному провадженні підозру нікому не пред`явлено, винних осіб не встановлено, крім того, органом досудового розслідування не доведено наявність обставин, які б підтверджували, що не застосування арешту на зазначене дизельне паливо призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі.

Зазначає, що накладений арешт на вказане майно спричинить ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА значних матеріальних збитків, оскільки Товариство також стало жертвою шахрайських дій невстановлених слідством осіб, адже ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА на сьогоднішній день ще не розрахувався з ТОВ КОМПАНІЯ ЄВРО-ТРЕЙД за дизельне паливо, а згідно Договору поставки вже стало власником поставленого товару.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом Петропавлівського ВППавлоградського ВПГУНП вДніпропетровській областіздійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040530000087від 21.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за фактом того, що 21.02.2019 року близько 12.05 годині посадові особи ТОВ "Техносервіс", яке розташоване в м. Харків по вул. Короленка,18, під приводом договору поставки дизельного палива від 18.02.2019 року, укладеного з СФГ "САМ" в особі голови ОСОБА_9 шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 1 010 309,76 гривень, які СФГ "САМ" перерахувало на банківський рахунок вказаного товариства, спричинивши при цьому СФГ майнову шкоди на вказану суму.

Під час досудового розслідування було встановлено, що 18.02.2019 року СФГ «САМ» (код ЄДРПОУ 31831536) уклала договір поставки № 18/02/19 з ТОВ «Техносервіс» про поставку дизельного палива ЕВРО 5 виробництво Білорусь м. Мозир в кількості 45 668 літрів на суму 1019309,76 гривень.

21.02.2018 року на територію СФГ «САМ» за адресою: вул. Центральна, 3, с. Миколаївка було доставлено дизельне пальне за допомогою наступних автомобілів: - марки DAF FT XF 105.460 д.н. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_10 , з напівпричепом FRUEHAUF TF 34 T13RAA д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_11 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який завантажено згідно видаткової накладної № ЕВ-031 від 20.02.2019 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №031 від 20.02.2019 дизельним паливом об`ємом 22 704 літра; - марки DAF FT XF 105.460 д.н. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_10 , з напівпричепом TRAILOR S 383 EL 1C д.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_11 , під керуванням водія ОСОБА_13 , який завантажено згідно видаткової накладної № ЕВ-032 від 20.02.2019 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №032 від 20.02.2019 дизельним паливом об`ємом 22 964 літра.

21.02.2019 року голова СФГ «САМ» ОСОБА_9 , впевнившись в прибутті товару, здійснив перерахування грошових коштів, які належить СФГ «САМ» на розрахунковий рахунок ТОВ «Техносервіс» № НОМЕР_5 в загальній сумі 1019309,76 гривень та надав водіям ОСОБА_12 , ОСОБА_13 документальне підтвердження у вигляді платіжного доручення.

В подальшому при перевірці документів, наявних у водіїв, які поставили дизельне пальне з`ясовано, що згідно товарно-транспортної накладної № ЕВ-031 від 20.02.2019 року постачальником являється ТОВ «Компанія «Євро Трейд», місцезнаходження Миколаївська область, м. Миколаїв, пр-кт Центральний, 67, офіс 424. Одержувачем являється ТОВ «КЕНЕКСІ УЛЬТРА», місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26.

Згідно показань водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_12 встановлено, що фактично вони працюють на ТОВ «Агролюкс», яка розміщена в м. Київ. 20.02.2019 року згідно усної вказівки в телефонному режимі від менеджера ТОВ «Агролюкс» вирушили в м. Коростень Житомирської області, де розміщена «Нафто база», де завантажили у дві цистерни дизельне паливо, отримали відповідні супровідні документи, а саме товарно-транспортні накладні та знову за усною вказівкою менеджера вирушили в с. Миколаївка Петропавлівського району на вул. Центральна, 20. Після прибуття до місця, замовник дизельного палива сам особисто перевіряв наявність палива в обох цистернах. В подальшому він здійснив оплату за нього та показав їм платіжну відомість на підтвердження оплати товару. Після цього водій ОСОБА_13 зателефонував менеджеру в м. Кривий Ріг, який повідомив, що оплата не відбулась, тому їм було заборонено відвантаження дизельного пального.

На даний час дизельне паливо ЕВРО-5, яке відправив вантажовідправник ТОВ «Євро-Трейд» вантажоодержувачу ТОВ «Кенексі Ультра», перебуває в причепах д.н. № НОМЕР_6 д.н. НОМЕР_1 та TRAILOR S 383 EL 1C д.н. НОМЕР_2 за місцем пункту розвантаження в с. Миколаївка, вул. Центральна, 3, Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Згідно ізп.3ч.2ст.167КПК України,тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане дизельне паливо має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, та відповідно до ч.1 ст.170 КПК України існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, отже, арешт на дизельне паливо був накладений з дотриманням вимог закону, а тому доводи апеляційної скарги з цих підстав є необгрунтованими.

Посилання апелянта на недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт майна, є його особистою суб`єктивною оцінкою та не обґрунтовують необхідності скасування правильного по суті судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності повідомлення про підозру будь-кому у цьому провадженні не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Твердження представника ОСОБА_6 про те, що арештоване майно належить ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки за показаннями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 це дизельне пальне було поставлено замовнику.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що в матеріалах провадження наявний договір поставки № 18/02/19 від 18.02.2019 року, який був укладений між ТОВ Техносервіс та СФГ САМ щодо поставки дизельного палива ЄВРО 5 виробництво Білорусь м. Мозир (а.п. 21-24), при цьому інших договорів поставки дизельного палива, відповідно до яких ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА поставляло дизельне пальне СФГ САМ у цьому провадженні не має.

Відсутні також товаросупровідні документи на постачання дизельного палива від ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА на адресу СФГ САМ.

Посилання апелянта на те, що накладання арешту на дизельне паливо спричинить ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА значних матеріальних збитків, не можуть бути взяті до уваги, зважаючи на вищенаведені обставини.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на цьому етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлені права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ КЕНЕКСІ-УЛЬТРА наухвалу слідчогосудді Петропавлівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 22лютого 2019року проарешт майна залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2019 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4