Постанова

від 12.03.2019 по справі 394/710/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року м. Кропивницький

справа № 394/710/17

провадження № 22-ц/4809/283/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т. М.

суддів Суровицької Л. В., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М. М.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрошанс , представник - адвокат Неверчак Євген Борисович

відповідач - ОСОБА_2, представник адвокат Бурлака Микола Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року у складі судді Партоліної І. П. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та зобов?язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрошанс (далі - ТОВ) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі.

Зазначало, що 27 жовтня 2011 року між ТОВ Агрошанс та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, розташованої на території Новоархангельської сільської ради, який зареєстровано у відділі Держкомзему Новоархангельського району 30 січня 2012 року за № 352360004001534. Актом прийому-передачі від 27 жовтня 2011 року земельну ділянку передано товариству.

В березні 2017 року відповідач самовільно засіяла свою земельну ділянку, тим самим створила умови, при яких товариство упродовж 2017 року не могло належним чином виконувати договір оренди та посіяти на земельній ділянці посіви соняшника. В результаті цього товариство недоотримало насіння соняшника у кількості 180,11 ц, а від його продажу за даними ринкових цін 199 922 грн. Загальний розмір заподіяних відповідачем збитків, з урахуванням витрат по обробітку в сумі 83 563 грн. 84 коп., становить 116 358 грн., які було обраховано без урахування індексу інфляції, трьох процентів річних та моральної шкоди, заподіяної товариству відповідачем.

15 вересня 2017 року товариство направило на адресу відповідача претензію з вимогою в строк до 30 вересня 2017 року добровільно сплатити збитки, однак відповідь не отримало.

Просило зобов'язати відповідача не перешкоджати товариству користуватись земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, стягнути з відповідача на користь товариства збитки в сумі 116 358 грн. та судові витрати.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та зобов?язання вчинити певні дії.

Зазначала, що у 2008 році між позивачем та нею укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, відповідно до якого та до актів приймання-передачі земельну ділянку передано в користування позивачу. Договір не був ніде зареєстрований, ні договір, ні акти не містять точної дати їх складання. Позивач повністю виконував умови договору, вчасно та у повному обсязі платив орендну плату.

У 2011 році на зборах товариства з орендодавцями було вирішено укласти нові договори оренди строком на 5 років, однак договір оренди їй переданий не був.

Вважаючи, що строк дії договору оренди повинен був закінчитись в 2016 році, у серпні 2016 року вона звернулась до товариства з вимогою надання екземпляра договору, отримавши який дізналась, що договір датовано 27 жовтня 2011 року, зареєстровано 30 січня 2012 року і його укладено на 10 років. Договір підписаний не нею, згоди на укладення договору оренди строком на 10 років вона не давала. Крім того, в договорі відсутні істотні умови договору, зокрема, індексація орендної плати, а нормативна грошова оцінка, зазначена в договорі, затверджена пізніше, ніж укладено договір оренди.

17 серпня 2016 року вона звернулась до орендаря із письмовою заявою, в якій повідомила, що договір підписаний не нею, просила не обробляти земельну ділянку. Також повідомила, що буде звертатись з цього приводу до правоохоронних органів та до суду.

24 грудня 2016 року письмовою заявою повторно повідомила орендаря про розірвання договору в односторонньому порядку і весною 2017 року почала самостійно обробляти свою земельну ділянку.

З урахуванням зміни позовних вимог остаточно просила визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, укладений 27 жовтня 2011 року між нею та ТОВ Агрошанс та зареєстрований відділом Держкомзему Новоархангельського району 30 січня 2012 року, зобов?язати ТОВ Агрошанс повернути у її власність земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки та виключити з реєстру речових прав запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки, стягнути на її користь судові витрати.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та зобов?язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та об?єднано з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі (т.1 а.с.91,92).

В ході розгляду справи ТОВ Агрошанс уточнило свої позовні вимоги. Зазначало, що головою Новоархангельської районної державної адміністрації було створено комісію для визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем в результаті неналежного виконання договору оренди. Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 12 березня 2018 року № 57-р затверджено акт перевірки та визначення розміру збитків від 06 березня 2018 року № 1 та встановлено, що на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, у зв?язку з неможливістю використання земельної ділянки, товариству було заподіяно збитки у вигляді неодержаного доходу у сумі 110 641 грн. 57 коп.

Просило зобов?язати відповідача не перешкоджати товариству користуватись земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 6,00 га, стягнути з відповідача на користь товариства збитки в сумі 110 641 грн. 57 коп. та судові витрати.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.152-155).

11 вересня 2018 року до суду надійшов висновок експерта № 3110/3111/18-27 від 29 серпня 2018 року (т.1 а.с.164-170).

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі задоволено. Суд дійшов висновку, що власник земельної ділянки ОСОБА_2 в порушення умов договору почала сама використовувати земельну ділянку, яку передала позивачу в оренду, чим заподіяла йому збитки. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та зобов?язання вчинити певні дії відмовлено за недоведеністю та необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову та задоволення зустрічного позову. Також просить визнати незаконною та скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22 жовтня 2018 року про відмову у призначенні повторної комплексної експертизи. Зазначає, що про те, що нею не підписувався договір оренди землі від 27 жовтня 2011 року свідчить сама процедура підписання договору, з якого, що він підписаний нею та директором товариства, однак вона особисто з ним не зустрічалась, тому підписати договір оренди землі за його участі не могла. Навіть якщо припустити, що вона підписала договір оренди землі, то відсутність при підписанні директора товариства свідчить про незаконність цього договору, оскільки вона, як орендодавець, позбавлена була б права обговорити із уповноваженою особою на підписання договору всі істотні умов договору. Технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки була виготовлена лише 31 жовтня 2011 року, тобто через чотири дні після нібито підписання договору оренди землі, що є неможливим і що підтверджує факт не підписання нею договору оренди. Суд не звернув увагу на те, що у всіх примірниках договору, наданих сторонами та у примірнику витребуваному судом із відділу Держгеокадастру у Новоархангелському районі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, а отже відсутня істотна умова договору оренди, що є беззаперечною підставою для скасування договору. Додатки до договору, передбачені у п.43, а саме акт передачі земельної ділянки, державний акт на право власності на землю, кадастровий план, які позивач надав реєстратору для реєстрації договору оренди не замінюють відсутність у тексті договору посилання на кадастровий номер земельної ділянки, що є предметом договору. Це також свідчить про те, що вона не підписувала договір оренди, оскільки звернула б на цей факт увагу. Висновок експерта не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки суперечить вимогам стаття 102 ЦПК України, тому вона заявила клопотання про призначення повторної (комплексної) експертизи, однак в призначенні повторної експертизи було відмовлено, оскільки питання про фальсифікацію договору оренди та його сторінок у зустрічному позові не ставиться. Висновок суду з цього приводу не відповідає чинному законодавству, оскільки предметом спору у зустрічному позові є визнання договору оренди недійсним, фальсифікація договору є лише підставою для визнання цього договору недійсним і вона може бути вчинена різними шляхами. Висновок експерта не міг бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ, оскільки при проведенні експертизи експерт перевищив свої повноваження. Так у висновку він дає правову кваліфікацію підпису, який був предметом експертного дослідження, оскільки припускає навмисну зміну почерку ОСОБА_4 з метою подальшого відмовлення від них , що повністю суперечить вимогам ч.2 ст.102 ЦПК України. Крім того, у розділі висновки експерт приходить до висновку, що у примірнику договору, який наданий товариством підпис виконаний самою ОСОБА_4, таким чином робить висновок, що підпис на примірнику договору, який належав товариству належить їй, тобто пов'язує оригінал її підпису тільки із договором, який перебував у орендаря, що також є упередженим. Також, задовольняючи позов товариства, суд не врахував, що неодержання доходу (упущеної вигоди) це збитки, які реально не мали місця, вони тільки ймовірні. Фактично, це лише припущення кредитора про доходи, які б він міг отримати у разі належного виконання зобов'язання. Тому згідно із законом при визначенні неодержаних доходів враховуються заходи вжиті кредитором для їх одержання. Наприклад, придбання певного обладнання для переробки продукції, яку повинен поставити боржник, оренда приміщень для зберігання (чи переробки) продукції і та інше. Позивач не надав суду жодного доказу вжиття заходів для отримання доходу, як то: придбання посівного матеріалу, його кількості для засівання саме земельної ділянки, передбаченої договором, та ціни його зберігання тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Зазначає, що відповідач зазначає, що судом безпідставно та незаконно було частково задоволено її клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Однак, в передбаченому п.12 ч.1 статті 353 ЦПК України порядку вона ухвалу суду про призначення експертизи не оскаржила. Також вона не скористались правом, передбаченим ч.5 ст.102 ЦПК України та не заявляла в суді клопотання про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Доводи відповідача про незаконність висновку судової експертизи є безпідставними і ґрунтуються лише на її припущеннях. До того ж відповідач не ставить перед апеляційним судом питання про призначення іншої, повторної чи комплексної судової почеркознавчої експертизи та не скористалась правом проведення експертизи за власним замовленням, як учасника справи, в порядку передбаченому ст.106 ЦПК України. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що спірний договір оренди землі не відповідає ЗУ Про оренду землі оскільки не містить, на її думку, істотних умов. Як на доказ цього вказує на різні обставини: відсутність згоди всіх учасників товариства на укладення договору оренди землі, обов?язкову безпосередню участь керівника товариства під час укладання договору оренди та інше, однак про ці обставини в суді першої інстанції не заявляла та про них не зазначала і в своїй зустрічній позовній заяві. Також відповідач не оскаржила висновок комісії - акт перевірки та визначення розміру збитків від 06 березня 2018 року № 1. Товариство надало суду докази про понесені витрати у вигляді збитків, заподіяних йому відповідачем, з урахуванням витрат по обробітку на суму 116 358 грн., що було предметом позову. Також надало суду докази у вигляді довідки про облік витрат і калькулювання собівартості та довідки від 01.09.2017 року №31, якими було обґрунтовано суму збитків у вигляді неодержаного доходу.Однак, після отримання акту перевірки та визначення розміру збитків від 06.03.2018 року №1, позовну заяву було зменшено до 110 641 грн. 57 коп., з урахуванням суми, яка була визначена комісією Новоархангельської районної державної адміністрації (т.2 а.с.61-63).

Апеляційне провадження відкрито 02 січня 2019 року (т.2 а.с.42), справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30 січня 2019 року (т.2 а.с.55), за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 27 лютого 2019 року, в засіданні апеляційного суду 27 лютого 2019 року учасники справи надали пояснення та оголошено перерву для уточнення суми збитків за погодженням з учасниками справи до 12 березня 2019 року. За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 12 березня 2019 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В засіданні апеляційного суду 12 березня 2019 року представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, розмір збитків не уточнював, оскільки рішенням суду розмір збитків визначено правильно.

ОСОБА_2 та її представник в засідання апеляційного суду 12 березня 2019 року не прибули повторно, подали письмове клопотання про відкладення розгляду справи, однак документи на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання до клопотання не надали (т.2 а.с.106-107).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦПК України).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач на підставі Державного акту є власником земельної ділянки площею 6,00 га, розташованої на території Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області ( т.1 а.с.9).

Між сторонами 27 жовтня 2011 рокуукладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, договір зареєстровано 30 січня 2012 року, тобто строк дії договору закінчується 30 січня 2022 року (т.1 а.с.203-204,213-214,219-220).

Висновком № 3110/3111/18-27 судово-почеркознавчої експертизи від29 серпня 2018 року, яка проведена Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі орендодавець в оригіналі договору оренди від 27 жовтня 2011 року (примірник ТОВ Агрошанс ) виконаний самою ОСОБА_2, а встановити ким виконано підпис в графі орендодавець у примірниках оригіналу договору оренди від 27 жовтня 2011 року, належних ОСОБА_2 та Держгеокадастру, неможливо( т.1 а.с.75-80).

Висновок експерта оцінено судом за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України. Підпис позивача в трьох примірниках оригіналу договору (позивача, відповідача та Геокадастру) був предметом дослідження експертизи. Як порівняльний матеріал, експертом досліджено вільні та експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 після ознайомлення з висновком експертизи заявляла клопотання про призначення повторної експертизи, обґрунтовуючи тим, що висновок судової почеркознавчої експертизи є необґрунтованим, виконаний з порушенням вимог інструкції (т.1 а.с.186-190).

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено. Ухвала мотивована тим, що передбачені законом підстави для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відсутні, сама по собі незгода з висновком не може бути підставою для призначення повторної експертизи, а питання фальсифікації самого договору та підміни сторінок договору не є підставами позову (т.1 а.с.191-193).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відмовляючи в позові про визнання недійсним договору оренди з підстав його не підписання власником земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що позивачем цю обставину не доведено належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не містять клопотання про призначення почеркознавчої експертизи апеляційним судом, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення цього позову.

Щодо інших підстав визнання договору оренди недійсним, зокрема, відсутність індексації орендної плати, відсутність в договорі кадастрового номеру земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що пунктом 10 і пунктом 13 договору передбачено індексацію орендної плати та умови перегляду орендної плати один раз на рік.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право. Не зазначення в договорі оренди кадастрового номера земельної ділянки не порушує законні права орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Спірний договір оренди за формою і змістом відповідає вимогам закону, є зареєстрованим у встановленому законом порядку, експертизою підтверджено, що підпис на одному оригіналі договору вчинено власником земельної ділянки, на інших двох примірниках експерт не зміг надати відповіді власником чи іншою особою вони підписані.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що передбачені законом підстави для визнання його недійсним відсутні.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують та зводяться до переоцінкидоказів в частині вирішення зустрічного позову, однак підстави для переоцінки доказів апеляційним судом відповідно до ст.367 ЦПК України відсутні.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з вирішенням судом першої інстанції позову ТОВ Агрошанс про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі.

За правилами ст.6, ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктами 37 і 38 договору зазначені випадки припинення договору, а також вказано, що договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 39 у всіх трьох примірниках договору оренди від 27 жовтня 2011 року передбачено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається (не допускається) і непотрібне не закреслено, проте в цьому ж пункті далі зазначено, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є письмова заява (т.1 а.с.203-204,213-214,219-220), оригінали зазначених примірників договору, які знаходяться в окремому конверті оглянуті в засіданні апеляційного суду. Цей пункт договору є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 16 травня 2018 у справі № 420/504/16-ц.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 24 грудня 2016 року ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслала ТОВ Агрошанс письмову заяву про розірвання в односторонньому порядку договору оренди від 27 жовтня 2011 року на підставі п.39 договору (т.1 а.с.65), яке отримано за довіреністю уповноваженою відповідачем особою 27 грудня 2016 року під розписку (т.1 а.с.64). Відповіді на свою заяву від ТОВ Агрошанс власник земельної діялнки не отримав.

ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду 27 лютого 2019 року пояснила, що весною 2017 року в неї була зустріч з керівництвом ТОВ Агрошанс та була домовленість, якщо вона буде обробляти землю самостійно і не передасть в оренду іншому товариству, їй землю віддадуть. З 2017 року вона власну землю обробляє самостійно, а орендар її обманув і восени пред'явив претензію про збитки. Вважає, що збитки не заподіяла, а орендар повернув їй землю на підставі її заяви про розірвання договору, а потім передумав.

Факт обробітку земельної ділянки самостійно ОСОБА_2 підтвердив і представник позивача.

Розірвання договору може відбутися або за домовленістю між сторонами, або, у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу про розірвання договору, за рішенням суду.

При наявності заяви власника земельної ділянки про розірвання договору оренди в односторонньому порядку на підставі п.39 договору та не вирішення на час розгляду справи цього питання між сторонами договору добровільно або в судовому порядку, колегія суддів, виходячи із принципу пропорційності у цивільному судочинстві, засад цивільного законодавства, зокрема, свободи договору, справедливості та добросовісності, не вбачає підстав для задоволення позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки вирішення цього спору залежить від наслідків розгляду заяви ОСОБА_2 про розірвання договору.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороню земель самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п.б ч.1 ст.211 ЗК України). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом міністрів України ( п. г ч.3 ст.152, ч.2 ст.157 ЗК України).

Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди тягар доказування згідно з перерахованими нормами розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Розмір збитків за самовільне зайняття земельної ділянки розраховується відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

На підтвердження розміру збитків у вигляді неодержаного доходу позивач надав складений ним облік витрат і калькулювання собівартості по вирощенню соняшнику на 6 га, що становить 85563 грн.84 коп. (т.1 а.с.12), а також, довідку, що при посіві соняшнику на земельній ділянці площею 6 га було б зібрано 180,11 ц насіння соняшнику, яке було б продано за ціною 1110 грн. за 1 ц, внаслідок чого були б отримані кошти в сумі 199358 грн. 26 коп., а за мінусом витрат на вирощення, недоотриманий прибуток склав 116358 грн.26 коп. (т.1 а.с.103-104).

Новоархангельською райдержадміністрацією 12 березня 2018 року затверджено акт перевірки та визначення розмірів збитків на суму 110641 грн.57 коп. (т.1 а.с.102-104).

Суд зазначеним доказам не дав належної правової оцінки за правилами ст.89 ЦПК України, не врахував, що в самому акті є посилання лише на постанову Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року та не відображено застосування Методики визначення розміру шкоди, а сам акт не містить жодних розрахунків, що стали підставою для визначення суми 110641 грн.57 коп.

Крім того, в наданих позивачем доказах щодо розміру збитків не відображена сума, яка повинна бути виплачена власнику земельної ділянки, як орендна плата за користування її земельною ділянкою, що на думку колегії суддів, є неправильним, оскільки із отриманих доходів саме орендар несе витрати на орендну плату.

В засіданні апеляційного суду 27 лютого 2019 року оголошувалася перерва для надання доказів щодо розміру орендної плати, яка була б виплачена власнику земельної ділянки в 2017 році, та підтвердження розрахунків, які стали підставою для визначення збитків в сумі 110641 грн.57 коп., однак такі докази позивач не надав, тому в позові про відшкодування збитків слід відмовити за недоведеністю позивачем їх розміру.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ТОВ Агрошанс підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, то за правилами ст.141 ЦПК України ТОВ Агрошанс повинно повернути ОСОБА_2 сплачений нею за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині позову ТОВ Агрошанс судовий збір в сумі 4889 грн. 03 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2018 року в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс та стягнення судового збору з ОСОБА_2.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі, відмовити .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошанс (місце знаходження 26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Геологів, 1, код ЄДРПОУ 30913408) на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 4889 грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 18 березня 2019 року.

Головуюча суддя Т. М. Авраменко

Судді: Л. В. Суровицька

В. В. Черненко