Постанова

від 18.03.2019 по справі 753/11859/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/4533/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року місто Київ

справа № 753/11859/18

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Комунального підприємства Київпастранс на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Виниченко Л.М., повний текст рішення складено 10 грудня 2018 року у справі за позовом Комунального підприємства Київпастранс в особі Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 9445,23 грн., завданої під час затримки руху трамваїв та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 04 листопада 2016 року о 19.00 год. в місті Києві по вул. Гната Хоткевича, 8/29 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказував, що протиправні дії відповідача призвели до створення перешкоди для руху трамваїв, що не дозволяло трамваям об'їхати таку перешкоду саме через дорожньо-транспортну пригоду, чим спричинено затримку у русі трамваїв маршрутів: №22, 23, 28, 33 та 35 в період часу з 19.15 год. до 20.08 год. та завдано збитків, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.

Зазначав, що згідно з розрахунками втрат від затримки руху на трамвайних маршрутах, які проведені відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 31 грудня 2010 року №490 по маршруту №22 втрати становлять 680,16 грн., по маршруту №23 - 738,84 грн., по маршруту №28 - 4 605,61 грн., по маршруту №33 - 2 460,26 грн., по маршруту №35 - 960,36 грн., а всього 9445,23 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року дану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року у задоволенні позову КП Київпастранс відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач КП Київпастранс подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди діяв наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №490 від 31 грудня 2010 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів , який був прийнятий відповідно до статті 13 Закону України Про міський електричний транспорт, пункту 39 Правил надання послуг міським електричним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1735 та з метою нормативно-методичного забезпечення підприємств міського електротранспорту в частині відшкодуванні втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові з незалежних від них причин.

Вказував, що висновки суду першої інстанції в частині рекомендаційного характеру Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів є необґрунтованими, оскільки розрахунок шкоди був здійснений відповідно до вимог чинного законодавства.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача КП Київпастранс , в якому останній вказував, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Вказував, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №490 від 31 грудня 2010 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів є лише актом локальної дії для внутрішнього користування підприємств міського електричного транспорту, носять рекомендаційний характер та не являються нормативно-правовим актом.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача КП Київпастранс до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Методичні рекомендації щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 31 грудня 2010 року №490 є актом локальної дії для внутрішнього користування підприємств міського електричного транспорту, носять рекомендаційний характер та не являються нормативно-правовим актом, тому визначену позивачем ціну позову, яка розрахована за формулами Методичних рекомендацій, суд до уваги прийняти не може.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24 жовтня 2011 року №2276 КП Київпастранс є суб'єктом господарювання, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, відповідно до рішення Київради від 30 листопада 2000 року №101/1078, з метою забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом (тролейбус, трамвай, фунікулер), перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом внутрішнього сполучення.

Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо є філією КП Київпастранс та здійснює свою діяльність в межах прав, наданих йому КП Київпастранс відповідно до положення Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо, згідно пунктів 6.1.7., 6.1.8 якого надано право пред'являти від імені підприємства претензії, а також подавати позови до судів загальної юрисдикції та господарських судів на території України, представляти інтереси КП Київпастранс в усіх судах загальної юрисдикції.

КП Київпастранс являється перевізником, який відповідно до ч.2 ст.11 Закону України Про автомобільний транспорт надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним транспортом.

Згідно з ст.34 Закону України Про транспорт до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2016 року о 19.00 год. в місті Києві по вул. Гната Хоткевича, 8/29 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мани місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, винна поведінка ОСОБА_2 спричинила затримки руху трамваїв маршрутів №22, 23, 28, 33, 35 Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс у період з 19.15 год. до 20.08 год. на зазначених трамвайних маршрутах, що підтверджується актом про перерви в русі трамваїв від 04 листопада 2016 року.

З вказаного акту вбачається, що він підписаний позивачем, учасниками затримки руху: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, свідками та представником поліції (а.с.21).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилався на те, що у зв'язку з простоєм трамвайних вагонів від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на маршрутах №22, 23, 28, 33, 35 в період часу з 19.15 год. до 20,08 год. КП Київпастранс були завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху та інші особи не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з вимогами п.11.8 вказаних Правил в усіх випадках водії не повинні завдавати перешкоду для руху трамваю.

Частиною 2 ст.13 Закону України Про міський електричний транспорт визначено, що перевізник має право вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На підтвердження розміру заподіяних збитків внаслідок затримки руху трамваїв позивачем було надано: план транспортної роботи трамваїв Дарницького ТРЕД та розрахунок втрат від затримки руху на маршрутах №22, 23, 28, 33, 35, згідно якого втрати:

по маршруту №22 становлять 680,16 грн.,;

по маршруту №23 становлять 738,84 грн.;

по маршруту №28 становлять 4605,61 грн.;

по маршруту №33 становлять 2460,26 грн.;

по маршруту №35 становлять 960,36 грн., а всього 9445,23 грн.

12 лютого 2018 року КП Київпастранс Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційнке депо направило відповідачу претензію про відшкодування збитків у розмірі 9445,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок недоотриманих доходів КП Київпастранс був складений на підставі Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №490 від 31 грудня 2010 року, які були чинні на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди та на час здійснення розрахунку збитків.

Відповідно до п.2 вказаних Методичних рекомендацій передбачена методологія розрахунку втрат від тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв (тролейбусів) та пошкоджень об'єктів міського електротранспорту, за якою втрати перевізника від тимчасового закриття або перешкоджання рухові на визначених договором про організацію надання транспортних послуг маршрутах та від пошкоджень об'єктів міського електричного транспорту розраховується, зокрема, у випадку зменшення фактичного обсягу транспортної роботи через перешкоджання рухові за маршрутом (маршрутами) іншими транспортними засобами, власниками яких є юридичні або фізичні особи.

Згідно даних рекомендацій при розрахунку втраченого доходу від простою до уваги приймається кількість годин простою та виручка за одну годину, що включає фактичний дохід від продажу проїзних документів перевізником (разових білетів та проїзних квитків) та величину передбаченої компенсації за пільгові пасажироперевезення.

Доводи відповідача про те, що наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №490 від 31 грудня 2010 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів є лише актом локальної дії для внутрішнього користування підприємств міського електричного транспорту, носять рекомендаційний характер та не являються нормативно-правовим актом колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Вказаний наказ був прийнятий відповідно до ст.13 Закону України Про міський електричний транспорт та п.39 Правил надання послуг міським електричним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1735 та з метою нормативно-методичного забезпечення підприємств міського електротранспорту в частині відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові з незалежних від низ причин.

Відповідно до п.п.е п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28 грудня 1992 року на державну реєстрацію не подаються акти, зокрема, рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Тобто наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №490 від 31 грудня 2010 року не підлягав державній реєстрації.

Оскільки Міністерство з питань житлово-комунального господарства України на час дії наказу №490 від 31 грудня 2010 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів формував, координував та регулював політику у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) КП Київпастранс в особі Дарницького ТРЕД мав брати за основу вказаний наказ при розрахунку втрат від затримки руху на трамвайних маршрутах.

Разом з тим, суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув.

А відтак, колегія суддів вважає, що позивачем доведено розмір заподіяних збитків внаслідок затримки руху трамваїв, що підтверджується розрахунком втрат від затримки руху на маршрутах №22, 23, 28, 33, 35 у сумі 9445,23 грн.

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, які б спростували факт наявності вини та, як наслідок, завдання позивачу збитків, та не надано свого контррозрахунку збитків.

Оскільки, збитки у розмірі 9445,23 грн. були завдані позивачу у результаті простою трамвайних вагонів від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на маршрутах №22, 23, 28, 33, 35 в період часу з 19.15 год. до 20,08 год., яке відбулося внаслідок винних дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог та необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь КП Київпастранс збитків у розмірі 9445,23 грн.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати у розмірі 4405 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства Київпастранс - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Позов Комунального підприємства Київпастранс в особі Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих під час затримки руху трамваївзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Комунального підприємства Київпастранс , місцезнаходження: місто Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604, завдані збитки у розмірі 9445 грн. 23 коп. та судові витрати у розмірі 4405 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 березня 2019 року.

Головуючий:

Судді: