Рішення

від 12.03.2019 по справі 910/17657/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2019Справа № 910/17657/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Центр"

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк"

про стягнення 64 070,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Ліпіна М.В.

від відповідача: Гопкало О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" про стягнення 64 070,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт з виготовлення деталей позивачем за договором №UA1606 від 16.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17657/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 05.02.2019. Також, судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Завод "Маяк" надати суду: оригінали (для огляду в судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Форма ОЗ-1) щодо верстатів DMC63V за 2016 рік; акти приймання-передачі відремонтованих, реконструктивних та модернізованих об'єктів (Форма ОЗ-2) щодо верстатів DMC63V за 2016 рік; інвентаризаційний опис основних засобів за 2016 рік.

04.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що підписи, які містяться на актах виконаних робіт (наданих послуг) не відповідають підпису ОСОБА_3 та підписані невстановленими особами. Також, відповідач посилається на те, що акти виконання робіт (надання послуг) сформовані в березні 2017 року та травні 2017 року, тобто в період коли договір припинив свою дію, а тому надані позивачем акти не мають жодного відношення до договору №UA1606 від 16.06.2015. Крім того, відповідач посилається на відсутність специфікацій та замовлень щодо спірних послуг.

В судовому засіданні 04.02.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.02.2019.

27.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 28.02.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.03.2019.

07.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

11.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заперечень на позов, в задоволенні позову просив суд відмовити.

В судовому засіданні 12.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "Завод "Маяк" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Центр" (виконавець, позивача) укладений договір №UA1606 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець виконує роботи за моделями та кресленнями, що надає замовник, виготовленню і постачанню замовнику деталей (надалі - договір), а замовник приймає продукцію і сплачує виконавцю її вартість на умовах цього договору.

Вартість Продукції включає в себе виготовлення продукції з матеріалу замовника. Номенклатура, кількість, вартість виготовлення продукції визначаються специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Якість продукції, що виготовляється, повинна відповідати конструкторській документації, яка по акту приймання-передачі надається замовнику. (п. 1.2., п. 1.3., п. 1.4. договору).

У відповідності до п. 2.2. договору, розрахунок за виготовлення і постачання продукції здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за умовами, які визначені в специфікації до цього договору.

Поставка продукції здійснюється у строки, обумовлені у специфікації до цього договору. Виконавець готує продукцію до відправки замовнику, виконує пакування, що забезпечує її збереження при транспортуванні (п. 3.1., п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 9.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині виконання зобов'язання сторін - до повного виконання.

Додатковою угодою від 28.12.2015 сторони домовились пролонгувати дію договору до 31 грудня 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивачем було здійснено ремонт панелі управління верстату DMC63V та здійснено виготовлення деталі 01.03.02.001 "Засувка" на загальну суму 68148,00 грн. в підтвердження чого позивач надав суду акти виконання робіт (надання послуг): № 96 від 24.03.2017 на суму 20 976,00 грн., № 97 від 24.03.2017 на суму 20 976,00 грн., № 109 від 30.03.2017 на суму 15 156,00 грн., № 184 від 30.05.2017 на суму 11 040,00 грн.

Оскільки договором № UA 1606 від 16.06.2015 не визначено строку оплати, то згідно із ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача із претензією від 02.08.2018 про сплату заборгованості, в тому числі за актами № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017.

У відповідь на претензію позивача, відповідач у листі вих. №1450/104 від 07.09.2018 відмовив у задоволенні вимоги позивача, посилаючись на те, що акти виконаних робіт підписано невстановленою особою, генеральний директор актів наданих послуг не підписував.

За розрахунком позивача, за вирахуванням передоплати на суму 4078,00 грн., здійсненої відповідачем у 2013 році, заборгованість Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" перед позивачем становить 64070,00 грн. (68 148, 00 грн. - 4078,00 грн.).

Оскільки відповідач оплату заборгованості не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження факту виконання робіт з ремонту панелі управління верстату DMC63V та виготовлення деталі 01.03.02.001 "Засувка" на загальну суму 68148,00 грн. в підтвердження чого позивач надав суду акти виконання робіт (надання послуг): № 96 від 24.03.2017 на суму 20 976,00 грн., № 97 від 24.03.2017 на суму 20 976,00 грн., № 109 від 30.03.2017 на суму 15 156,00 грн., № 184 від 30.05.2017 на суму 11 040,00 грн.

Судом встановлено, що акти виконання робіт (надання послуг): № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017 на загальну суму 68148,00 грн., підписані з боку відповідача та скріплені печаткою товариства без зауважень та заперечень.

Відповідач в заперечення позовних вимог посилається на те, що підписи, які містяться на вказаних актах виконаних робіт (наданих послуг) не відповідають підпису ОСОБА_3 та підписані невстановленими особами.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання позивачем свого обов'язку за договором (в частині надання послуг) покладається на відповідача. В свою чергу, відповідач як боржник у цьому зобов'язанні має довести обставини щодо неприйняття послуг за договором.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи наказів ПАТ "Завод "Маяк" №42-к від 27.02.2015, №163к від 13.06.2018, додаткових угод №2 від 09.02.016, №3 від 12.01.2017 посаду генерального директора ПАТ "Завод "Маяк" обіймав ОСОБА_3.

Згідно із наявного в матеріалах справи листа ПАТ "Завод "Маяк" вих. №1590/104 від 09.10.2018, відповідачем у відповідь на адвокатський запит від 02.10.2018 представника позивача зазначено, що посадова особа ОСОБА_5 вийшов за межі своїх повноважень та підписав договір №UA1606 від 16.06.2015, а також підписав акти виконаних робіт.

Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що акти підписані від імені відповідача посадовою особою ПАТ "Завод "Маяк" ОСОБА_5 з перевищенням повноважень. Також, відповідачем було зазначено, що акти підписувались невстановленою особою.

Дослідивши акти виконання робіт (надання послуг): № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017, а також наявний в матеріалах справи договір №UA1606 від 16.06.2015 судом встановлено, що акти виконаних робіт містять різні підписи в графі від замовника (ПАТ "Завод "Маяк") та містять відтиски печатки ПАТ "Завод "Маяк".

При цьому, здійснений від імені відповідача підпис на договорі є аналогічним підпису, що міститься в актах №96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, №109 від 30.03.2017.

Втім, договір № UA 1606 від 16.06.2015 прийнятий ПАТ "Завод "Маяк" до виконання, що відповідачем не заперечується.

В акті від 03.12.2018, складеному за результатами проведеного службового розслідування на підставі адвокатського запиту адвоката позивача ОСОБА_1, комісією ПАТ "Завод "Маяк" встановлено: відсутність договору на виконання ремонтних робіт станка між відповідно до наданих адвокатом ОСОБА_1 копій актів виконання робіт №104 від 29.03.2017 та №109 від 30.03.2017; відсутність дефектних актів, щодо поломок верстатів складених матеріально - відповідальною особою, а саме начальником цеху підрозділу № 690 ОСОБА_6. З доповідних записок працівників підрозділу №370 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 випливає, що підрядним способом було проведено ремонт фрезерного станка Deckel-Maho DMC 63V (інвентарний номер 16-421), в якому було здійснено заміну панелі управління верстату та заміна пускачів в кількості 6 (шести) штук відповідно до акту виконаних робіт №109 від 30.03.2017. Інші ремонтні роботи верстатів не проводилися. Згідно Акту виконання робіт №109 від 30.03.2017 зазначено вартість ремонту панелі управління в сумі 15156,00 грн., яка не підтверджена жодним документом (специфікація, калькуляція тощо). Керівником підрозділу №370 ОСОБА_6 порушено порядок проведення закупівельної діяльності з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг ПАТ "Завод "Маяк", затвердженої наказом №122 від 26.07.2016 "Про заходи впорядкування закупівель товарів, робіт і послуг та вимоги наказу" №175 від 14.12.2016 "Про використання електронних торгівельних майданчиків в процесі закупівель товарів, робіт і послуг"; комісією зазначено, що акти виконання робіт №104 від 29.03.2017 та №109 від 30.03.2017 підписані невстановленою особою без зазначення посади та прізвища ім'я по-батькові підписанта.

За висновком комісії відповідача встановлено, що обсяг фактично виконаних ремонтних робіт ТОВ "Альфа-Центр" по ремонту фрезерного станка Deckel-Maho DMC 63V (інвентарний номер 16-421) в частині ремонту панелі управління та заміни 6 пускачів згідно Акта виконання робіт №109 від 30.03.2017 становить 12630,00 грн. без ПДІВ. Інші ремонтні роботи станків не проводилися.

Дослідивши зміст акту від 03.12.2018, складеного відповідачем за результатами проведеного службового розслідування, судом встановлено, що зазначені в акті обставини свідчать про неналежне ведення та зберігання посадовими особами відповідача первинної документації на підприємстві, що жодним чином не спростовує факту надання послуг позивачем.

Більш того, у своєму акті складеного відповідачем за результатами проведеного службового розслідування, комісією відповідача підтверджено отримання ПАТ "Завод "Маяк" від позивача послуг з ремонту панелі управління верстату DMC 63V згідно із актом №109 від 30.03.2017 на суму 15156,40 грн. з ПДВ.

Також, згідно із наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2019 документів, зокрема, інвентаризаційного опису від 01.11.2016, інвентаризаційної картки обліку основних засобів вбачається, що на балансі ПАТ "Завод "Маяк" та на відповідальному зберіганні перебуває фрезерний станок Deckel-Maho DMC 63V (інвентарний номер 16-421), який згідно акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.03.2017 прийнятий відповідачем із ремонту.

Дослідивши зазначені докази та оцінивши вказані вище обставини, судом встановлено, що відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано факту виконання позивачем робіт згідно актів № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017. Підписання вказаних актів посадовою особою відповідача з перевищенням повноважень не спростовує факту надання таких робіт (послуг).

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача, у зв'язку із перевищенням взятих на себе повноважень.

Також, судом враховано, що відомостей щодо втрати печатки ПАТ "Завод "Маяк" відповідач суду не надав.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом за період 31.12.2014 - 31.03.2018, підписаний з боку ПАТ "Завод "Маяк" директором ОСОБА_9 (згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_9 - керівник з 21.03.2018). У вказаному акті звірки містяться відомості щодо наданих позивачем послуг на суму 20 976,00 грн. - 24.03.2017, на суму 20 976,00 грн. - 24.03.2017, на суму 15 156,00 грн. - 30.03.2017, на суму 11 040,00 грн. - 30.05.2017 та відповідно заборгованість відповідача за вказані послуги.

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачем не спростовано факту отримання від позивача послуг з ремонту панелі управління верстату DMC63V та виготовлення деталі 01.03.02.001 "Засувка" на загальну суму 68148,00 грн. згідно із актів виконання робіт (надання послуг): № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017.

Судом враховано, що матеріали справи не містять Специфікацій до договору. Як зазначено представником позивача, протягом всієї дії договору сторони не укладали та не підписували специфікацій до договору. Протилежного відповідачем не доведено.

Також, як встановлено судом, в актах виконання робіт (надання послуг) містяться посилання на договір № UA 1606 від 16.06.2015 та замовлення, що відповідно є рахунками на оплату послуг №386 від 19.12.2016, №407 від 26.12.2016, №258 від 08.09.2016, №227 від 30.05.2017.

При цьому, за наявності посилання у відповідних актах на договір № UA 1606 від 16.06.2015 та встановлених судом обставин, які містяться в акті від 03.12.2018, а також акті звірки взаємних розрахунків, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо надання позивачем послуг та підписання сторонами актів після закінчення строку дії договору.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту умов договору вбачається, що сторони не погодили конкретний строк виконання зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг (робіт), у зв'язку з чим зобов'язання у даному разі повинно виконуватись у відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", роз'яснено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із претензією від 02.08.2018 про сплату заборгованості, в тому числі за актами № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017. Вказана вимога отримана відповідачем 09.08.2018, про що безпосередньо зазначено відповідачем у листі від 07.09.2018. Таким чином, строк оплати наданих позивачем послуг за договором № UA 1606 від 16.06.2015 настав.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 64070,00 грн. (68148,00 грн. (сума наданих послуг згідно актів № 96 від 24.03.2017, № 97 від 24.03.2017, № 109 від 30.03.2017, № 184 від 30.05.2017) - 4078,00 грн. (сума передоплати здійснена відповідачем у 2013 році)).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи в їх сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, оскільки відповідачем належними та достатніми доказами обставин зазначених позивачем у позові не спростовано, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 64070,00 грн. заборгованості є обґрунтованою.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Центр" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (04073, м. Київ, проспект Московський проспект, будинок 8, ідентифікаційний код 14307423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Центр" (03680, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 16, ідентифікаційний код 31665692) заборгованість у розмірі 64070,00 грн. та судовий збір сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.03.2019 .

Суддя О.В. Гулевець