Рішення

від 14.03.2019 по справі 916/2815/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2815/18

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (вул. Леонтовича, б. 9, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 20474912)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Агротранс" (вул. Шевченка, б.7А, офіс 38, м. Чорноморськ, Одеська область ,68000; код ЄДРПОУ 37454939)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_2 - на підставі ордеру ОД №081613 від 14.01.2019р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "Страхова компанія "АХА Страхування" , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Еліт Агротранс" про стягнення 53 427 грн. 09 коп. в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 грудня 2018 р. відкрито провадження у справі та призначено справу № 916/2815/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31 січня 2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2815/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.02.2019р.

26 грудня 2018р. від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, згідно даної заяви позивач підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Відповідач - ТОВ "Еліт Агротранс" заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву , що надійшов до суду 10.01.2019р.

Ухвалою суду від 31.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті у судовому засіданні на 21.02.2019р.

04 лютого 2019р. до суду від ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" надійшли відповідь на відзив та заява про розгляд справи без участі представника позивача.

У судових засіданнях щодо розгляду справи по суті судом оголошувалась перерва. В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у справі зазначає, що 30.05.2017р. між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" як Страховиком, та ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", як Страхувальником, було укладено Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту Все включено № 192030а7д (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону та пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом засобом - автомобілем НОМЕР_1, 2006р. випуску, номер кузову WDD2211711A026758.

05 жовтня 2017р. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі- ДТП) за участю транспортного засобу „Mercedes-Benz S 500» , р/н НОМЕР_2, що належить ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу „MAN TGA 26.430» , д/н НОМЕР_3, що належить ТОВ "Еліт Агротранс", яким керував ОСОБА_4.

Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.11.2017р. у справі № 205/6979/17 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом вищевказаної ДТП.

Позивач зазначив, що згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колесного транспортного засобу (далі-КТЗ) № 19/10/2017 від 13.02.2018 р. коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7; вартість відновлювального ремонту 145 623 грн. 31 коп.; вартість матеріального збитку - 57 074 грн. 63 коп. Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт , необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - „Mercedes-Benz S 500» , д/н НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № 271 від 25.10.2017 р., складеного ФОП ОСОБА_5, становить 110 501 грн. 72 коп.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування № 192030а7д від 30.05.2017р., страхового акту № АХА2247148 від 03.11.2017р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 110 501 грн. 72 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 386 576 від 06.11.2017р.

Позивач , із посиланням на ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування» , зазначає, що до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Позивач зазначає, що на час скоєння вищевказаної ДТП (05.10.2017р.) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 під час експлуатації автомобіля НОМЕР_4, на законних підставах була застрахована у АТ „СК „АХА Страхування» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0687931. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 00,00 грн.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивач зазначає, що положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту № 142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методики) встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу. Згідно пункту 7.38. Методики значення зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 7 років для інших легкових КТЗ. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХО 726573, автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, отже, на момент ДТП автомобілю було 11 років, отже, наявна підстава для нарахування зносу.

Позивач зазначив, що на виконання вимог Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він надав відповідачеві страховий захист за завдання працівником відповідача збитків транспортному засобу - автомобілю НОМЕР_1, шасі WDD2211711А026758 , у розмірі 57 074 грн. 63 коп., що є оціненою шкодою з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №19/10/2017 від 13.02.2018р.

При цьому, позивач зазначає, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" не може надати відповідачу страховий захист у розмірі 100 000 грн. 00 коп. згідно полісу № АМ/0687931, оскільки спеціальні норми Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема, межами ліміту відповідальності (п. 22.1. ст. 22), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29), згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України , позивач вважає, що до ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування» перейшло право зворотної вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 53 427 грн. 09 коп. ( 110 501 грн. 72 коп. - фактична вартість ремонту згідно рахунку № 271 від 25.10.2017р. ФОП ОСОБА_5, що сплачена позивачем згідно страхового акту № АХА2247148 від 03.11.2017р. та платіжного доручення № 386 576 від 06.11.2017р. , - 57 074 грн. 63 коп. - оцінена шкода з урахуванням зносу згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 19/10/2017 від 13.02.2018 р.).

Крім того, позивачем зазначено, що відповідним звітом визначено не тільки вартість матеріального збитку, а також і вартість відновлювального ремонту, яка складає 145 623 грн. 31 коп., тому виплата у розмірі 110 501 грн. 72 коп. згідно договору КАСКО не перевищила реальної оцінки збитків по звіту. По договору КАСКО у позивача не було правових підстав сплачувати страхувальнику лише матеріальний збиток.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору ним на адресу відповідача було направлено претензію (вих. № ЕЛ_5918 від 27.07.2018р.) , до якої не було долучено доказів вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу. Відповідач у відповіді на претензію (вих. № 75 від 20.08.2018р.) наголосив на тому, що згідно ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тому позивач надав відповідачу звіт експерта з урахуванням зносу та направив заяву на доплату (вих. № ЕЛ_6274 від 10.09.2018р.), у якій обґрунтував правомірність такого звернення та стягнення різниці страхового відшкодування із роботодавця особи, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Після розгляду відповідачем претензії ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування» не було отримано відшкодування у сумі 53 427 грн. 09 коп., у зв'язку з чим товариство звернулося до суду за захистом порушеного права та охоронюваного інтересу, та просить суд стягнути з ТОВ "Еліт Агротранс"53 427 грн. 09 коп. у порядку суброгації.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 05 жовтня 2017 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „Mercedes-Benz S 500» , р/н НОМЕР_2, що належить ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу „MAN TGA 26.430» ,рд/н АЕ8296ЕН, що належить ТОВ "Еліт Агротранс", яким керував на той час працівник відповідача - водій ТОВ "Еліт Агротранс" ОСОБА_4 Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 р. у справі № 205/6979/17 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (транспортного засобу „Mercedes-Benz S 500» , р/н НОМЕР_2, якому були спричинені механічні пошкодження внаслідок ДТП).

Відповідач зазначає, що у власника транспортного засобу, водій якого був визнаний винним у ДТП - ТОВ "Еліт Агротранс" (страхувальник) на момент ДТП був наявний діючий на той час поліс № АМ/0687931 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (строком дії з 17.07.2017 р. до 16.07.2018 р. включно), страховик - ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

У власника транспортного засобу, якому в результаті ДТП була завдана матеріальна шкода, укладено із страховиком ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" Договір добровільного страхування наземного транспорту „все включено» № 192030а7д від 30.05.2017 р., який був діючим на момент ДТП.

Отже, за посиланням відповідача, учасники справи мають декілька зобов'язань між собою, а саме: договірне зобов'язання між позивачем та потерпілим (ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА") - за договором добровільного страхування, деліктне зобов'язання між потерпілим (ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА") та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, договірне зобов'язання між відповідачем та позивачем - за договором добровільного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідач зазначив, що згідно розділу 4 Договору добровільного страхування неземного транспорту „все включено» №192030а7д від 30.05.2017р., укладеного між ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" та ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", його предметом є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом ті іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього Договору. Так, розділом 5 Договору передбачено, що застрахованим ТЗ є „Mercedes-Benz S 500» , реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (шасі) WDD 2211711A026758, рік випуску 2006, колір чорний, об'єм двигуна 5461 куб.см.

Згідно розділу 9 Договору добровільного страхування страховим ризиком визнаються, зокрема, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач зазначає, що 06.10.2017р. страховиком - ПрАТ „СК „АХА Страхування» було зафіксовано повідомлення страхувальника - ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" про настання події, що має ознаки страхового випадку, а 02.11.2017 р. страхувальник - ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" звернувся до страховика із заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 192030а7д від 30.05.2017р., у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок отримувача - СТО ФОП ОСОБА_5 Згідно страхового акту № АХА2247148 від 03.11.2017р. комісія страховика прийшла до висновку стосовно визнання випадку страховою подією та прийняла рішення виплатити відшкодування у сумі 110 501 грн.72 коп. на підставі рахунку № 271 від 25.10.2017 р., виставленого в адресу ПрАТ „СК „АХА Страхування» ФОП ОСОБА_5 та ремонтної калькуляції № 1.003.17.0 від 25.10.2017 р., де виведена вказана вище загальна сума ремонту. Керуючись вказаними документами, страховик - ПрАТ „СК „АХА Страхування» здійснив 06.11.2018р. виплату страхового відшкодування у розмірі 110 501 грн. 72 коп. страхувальнику - ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" на банківські реквізити отримувача - ФОП ОСОБА_5, що підтверджується копією платіжного доручення № 386 576 від 06.11.2017 р.

Відповідач зазначив, що встановлюючи розмір страхового відшкодування, позивач на той момент керувався виключно вищевказаним рахунком та ремонтною калькуляцією, оскільки жодних автотоварознавчих, автотехнічних чи інших незалежних спеціалізованих експертиз, а також оцінок вартості завданих матеріальних збитків проведено не було, а звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику ТЗ, був підготовлений вже після здійснення страхового відшкодування. На думку відповідача, це означає, що належних документальних підтверджень визначеної позивачем, як страховиком суми до відшкодування, у матеріалах страхової справи на той час не містилось, а тому можна вважати розмір даної здійсненої виплати не підтвердженим.

За таких обставин, враховуючі положення ст.979 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", відповідач вважає, що виплата страхового відшкодування страховиком була здійснена потерпілому на підставі договору добровільного страхування.

Відповідач також зазначає, що відповідно до статті 29.2. розділу 29 Договору добровільного страхування транспортного засобу №192030а7д від 30.05.2017 р. страхове відшкодування сплачується Страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Відповідно до статті 29.29. розділу 29 вказаного договору добровільного страхування в будь-якому випадку страхове відшкодування згідно зі ст. 9 Закону України „Про страхування» не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого Страхувальнику в результаті настання страхового випадку.

Відповідач зазначив, що оскільки звіт був складений вже після того, як страховик виплатив страхове відшкодування, розмір страхової виплати значно перевищив реальний матеріальний збиток завданий потерпілому та жодним чином не врахував коефіцієнт зносу складових транспортного засобу. Тобто, на думку відповідача, позивач здійснив неправильний розрахунок страхового відшкодування, оскільки при його визначенні не керувався висновками незалежної експертизи/оцінки. У даному випадку автомобіль потерпілого є імпортним - виробництва не країн СНГ, а строк експлуатації його явно перевищує 7 років, так як, як вірно зазначає у своїй позовній заяві позивач, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ „Mercedes-Benz S 500» , д/н НОМЕР_2 був 2006 року виробництва. Але, з матеріалів справи не вбачається, що під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ замість пошкоджених, а тому коефіцієнт зносу при визначенні матеріального збитку в даному випадку повинен був застосовуватись в обов'язковому порядку.

Відповідач , із посиланням на ст. 993 Цивільного кодексу України, також зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мас до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки потерпілий мав право вимоги до особи, винної у ДТП, у розмірі прямого дійсного збитку , то згідно звіту про оцінку така вимога становить саме 57 074 грн. 63 коп. , а виплачене страхове відшкодування у більшому розмірі здійснене страховиком на власний ризик без належних підстав та не базуючись на жодних документальних підтвердженнях обґрунтованості такої суми.

Відповідач також вважає, що здійснивши сплату страхового відшкодування в рамках договору КАСКО, позивач отримав в порядку суброгації право вимоги на ту суму, що мав право сплатити потерпілому, тобто - 57 074 грн. 63 коп., до винної особи. Оскільки у власника ТЗ, водій якого був винний у ДТП, був наявний договір ОСАГО, то право вимоги ПрАТ „СК „АХА Страхування» повинно пред'являти саме до страховика винної особи. Оскільки страховик один і той же, має місце поєднання кредитора і боржника в одній особі. Згідно ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Полісом №АМ/0687931 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним ТОВ "Еліт Агротранс" із позивачем страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн. За таких обставин, відповідач вважає, що поліс повністю покриває вимоги, які мас право пред'явити позивач до відповідача в порядку суброгації.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідача, судом встановлено, що 30.05.2017р. між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" як Страховиком, та ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", як Страхувальником, було укладено Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту Все включено № 192030а7д , предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону та пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортом засобом - автомобілем НОМЕР_1, 2006р. випуску, номер кузову WDD2211711A026758.

Приписами ст. 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.8.2 Договору особою, допущеною до керування застрахованим транспортним засобом є, зокрема, ОСОБА_3, 23.07.1977р.н.

Згідно п..п.9.2 Договору страховим ризиком є збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. .

Судом встановлено, що 05 жовтня 2017р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „Mercedes-Benz S 500» , р/н НОМЕР_2, що належить ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА", яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу „MAN TGA 26.430» , р/н НОМЕР_3, що належить ТОВ "Еліт Агротранс", яким керував ОСОБА_4. Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.11.2017р. у справі № 205/6979/17 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом вищевказаного ДТП.

Відповідно до п. 15. Договору добровільного страхування наземного транспорту № 192030а7д від 30.05.2017р. умови здійснення виплати страхового відшкодування - на базі СТО за вибором Страховика.

При цьому, згідно п. 29.13.1. Договору при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором Страховика.

Умовами п. 29.12. Договору добровільного страхування наземного транспорту № 192030а7д від 30.05.2017р. визначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в якій включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 29.13.) В окремих випадках, за згодою Страховика та Страхувальника (Вигодонабувача), розмір збитків може визначатися на підставі авто товарознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків, за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.

За матеріалами справи судом встановлено, що згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 19/10/2017 від 13.02.2018 р. коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7; вартість відновлювального ремонту 145 623 грн.31 коп.; вартість матеріального збитку 57 074 грн.63 коп.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - „Mercedes-Benz S 500» , р/н НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку № 271 від 25.10.2017 р., складеного ФОП ОСОБА_5, становить 110 501 грн. 72 коп.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування № 192030а7д від 30.05.2017, страхового акту № АХА2247148 від 03.11.2017р. , позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 110 501 грн. 72 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 386 576 від 06.11.2017р.

Також судом встановлено, що на час скоєння вищевказаної ДТП, яка відбулась 05 листопада 2017р. , цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 під час експлуатації автомобіля НОМЕР_5, на законних підставах була застрахована у ПрАТ „СК „АХА Страхування» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0687931. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 00,00 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України „Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно до ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Як встановлено судом, договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0687931 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 00,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Згідно до ст.. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Міністерством юстиції України від 24.11.2003р. №142/5/2092 (надалі - Методика) визначено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

Так, відповідно до п. 7.38 Методики значення ЕЗ приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Отже, враховуючи те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХО 726573, автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, та йому на момент ДТП було 11 років, згідно п. 7.38 Методики існує підстава для нарахування зносу , адже строк експлуатації транспортного засобу перевищує 7 років.

За матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання вимог Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було надано відповідачеві страховий захист за завдання працівником відповідача збитків транспортному засобу - автомобілю НОМЕР_1 , згідно ст.ст. 12, 22, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 57 074 грн. 63 коп., що є оціненою шкодою з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №19/10/2017 від 13.02.2018р.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача у справі , стосовно того, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" не може надати відповідачу страховий захист у розмірі 100 000 грн. 00 коп. згідно полісу № АМ/0687931, оскільки спеціальні норми Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема, межами ліміту відповідальності (пункт 22.1. статті 22), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29), згідно з пунктом 12.1. статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

За матеріалами справи, залишок невідшкодованих збитків становить 53 427 грн. 09 коп., виходячи із розрахунку що фактична вартість ремонту згідно рахунку №271 від 25.10.2017р. становить грошову суму у розмірі 110 501 грн. 72 коп., а вартість матеріального збитку згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №19/10/2017 від 13.02.2018р. - 57 074 грн. 63 коп.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Агротранс" 53 427 грн. 09 коп. в порядку суброгації.

Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи матеріали справи, на думку суду, наявні обставини, що свідчать про порушення прав та інтересів позивача на момент звернення його до суду з позовом, та обраний ним спосіб захисту відповідає тим, що передбачені законодавством.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, які викладено у відзиві на позовну заяву, оскільки виплати страхового відшкодування згідно Договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту №192030а7д від 30.05.2017р. здійснювалась на підставі рахунку-фактури №271 від 25.10.2017р. , виданого ФОП ОСОБА_5 та ремонтної калькуляції до цього рахунку без проведення експертизи та без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі та запчастини, які підлягали заміні, з урахуванням того, що Закон України „Про страхування» не містить положень про те, що виплата страхового відшкодування по договору майнового страхування повинна бути здійснена з урахуванням зносу (страхове відшкодування з урахуванням зносу виплачується згідно полісу ОСЦПВ відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» ), Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту №192030а7д від 30.05.2017р. не містить умов про те, що виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі звіту експерта та із рахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Згідно п. 15 Договору встановлені умови виплати страхового відшкодування - на базі СТО за вибором Страховика, що згідно п. 29.13.1. Договору означає, що при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначаються виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором Страховика. Відповідно до п. 29.12.Договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), я якій включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матерів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно умовами п. 29.13. Договору). В окремих випадках, за згодою Страховика та Страхувальника (Вигодонабувача), розмір збитків може визначатися на підставі авто товарознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків, за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.

Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №19/10/2017 від 13.02.2018р. було визначено не тільки вартість матеріального збитку, а також і вартість відновлювального ремонту, яка складає 145 623 грн. 31 коп., тому виплата у розмірі 110 501 грн. 72 коп., згідно договору КАСКО, не перевищила реальної оцінки збитків по звіту. По договору КАСКО у позивача не було правових підстав сплачувати страхувальнику лише матеріальний збиток. Звіт про оцінку був складений після виплати страхового відшкодування по договору КАСКО, але це не впливає на правомірність даних згідно рахунку СТО, оскільки вартість відновлювального ремонту згідно звіту експерта є більшою, ніж склали фактичні витрати по рахунку СТО. Звіт був замовлений після виплати по договору КАСКО для з'ясування вартості матеріального збитку з урахуванням зносу для вирішення питання про відшкодування збитків по полісу АМ/0687931, що укладений із відповідачем, згідно ст.ст. 22, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши доводи учасників спору, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є такими що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі обґрунтовані та підтверджені наданими з його боку доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Агротранс" (вул. Шевченка, б.7А, офіс 38, м. Чорноморськ, Одеська область ,68000; код ЄДРПОУ 37454939) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (вул. Леонтовича, б. 9, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 20474912) 53 427 (п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 09 коп. в порядку суброгації та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 березня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога