Рішення

від 18.03.2019 по справі 922/151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/151/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промспецбуд , 50064 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47/35 код ЄДРПОУ 32098010;

до Товариства з обмеженою відповідальністю О.П.К. КОМПАНІ , 61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11 А, код ЄДРПОУ 40827829;

про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 726 від 16.10.2017 у розмірі 41443, 08 грн.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промспецбуд звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю О.П.К. КОМПАНІ про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу № 726 від 16.10.2017 у розмірі 41443, 08 грн., з яких 33 587, 70 грн. сума основного боргу, 3358,77 штраф, 519, 00 грн. 3 % річних, 638, 17 грн. інфляційні втрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснивши поставку товарів визначених в Специфікації №1, чим порушив умови договору купівлі - продажу №726 від 16.10.2017, а тому посилаючись на ст.. 663 та ст.. 693 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом щодо повернення коштів передоплати за не відвантажену продукцію, сплачену позивачем згідно платіжного доручення №4500088317 від 01.11.2017 року у розмірі 35 507, 70 грн., а також 3 % річних у розмірі - 519,00 грн., інфляційні втрати на суму - 638, 17 грн. та одноразовий штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції, з урахуванням ПДВ, на суму - 3358, 77 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/151/19. Розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не наддав, разом з цим в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали про відкриття провадження, яку відповідач отримав 22.01.2019, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що останній належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 247-252 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

16.10.2019 між ТОВ О.П.К. КОМПАНІ (постачальник) та ТОВ Промспецбуд , було укладено Договір купівлі-продажу № 726.

Відповідно до п. 1.1. продавець приймає на себе зобов'язання відповідно з умовами даного договору передати покупцю товарно-матеріальні цінності (далі - товар), а покупець зобов'язався у відповідності з умовами даного договору прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2. найменування, кількість, ціна зазначається в розхідній накладній, які з моменту їх підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3. якщо інше не передбачено додатковими угодами сторін, продавець виконує поставку товару відповідно до підписаної Специфікації.

Відповідно до п. 6.1. оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський (розрахунковий) рахунок продавця в національній валюті України. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на банківський (розрахунковий) рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.4. сторони домовились в тому, що у відношенні кожної конкретної поставки партії товару, здійснюється на основі даного договору, ними може бути визначений будь який порядок оплати, в тому числі передоплата, повна та часткова відстрочка платежу (оплата частини вартості до поставки товару, та частини вартості - після), після оплата.

Відповідно до п. 8.1 За невиконання (неналежне виконання) прийнятих на себе обов'язків за даним договором. Сторони несуть відповідальність, передбачену дійсним законодавством і даним договором.

Відповідно до п. 8.2. У разі прострочки поставки продукції продавець сплачує покупцю єдиний разовий штраф в наступному розмірі п. 8.3. б) якщо прострочка становить більше 15 днів - 10% від вартості непоставленої продукції, з урахуванням НДС.

Відповідно до п. 10.7. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2017

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору №726 від 16.10.2019, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

На виконання умов договору купівлі - продажу № 726 від 16.10.2019, між позивачем та відповідачем укладено специфікацію №1, згідно якої відповідач взяв на себе зобов'язання передати позивачу товар: Руберойд(Промізол БМ(м)ГППеПе-2,00) в кількості 480м2, вартістю разом із ПДВ - 15 412, 80 грн.(32,11 грн. за 1 м2); Руберойд(Промізол БМ(м)КПКПеПе-4,0) в кількості 490м2, вартістю разом із ПДВ - 20 094, 00 грн.(41,01 грн. за 1 м2) в умовах Специфікації №1 сторони домовились, що товар буде доставлений протягом 7 робочих днів після 100% передоплати продукції позивачем. У зв'язку з чим, відповідачем надано рахунок №26007010029551 для сплати позивачем передоплати за договором купівлі - продажу №726 на суму - 35 507, 70 грн. Виконуючи умови договору з урахуванням Специфікації №1 позивач 01.11.2017 року здійснив 100% передоплату продукції на рахунок відповідача, платіжним дорученням №4500088317 на суму 35 507,70 грн.

Після оплати позивачем товару, відповідачем була здійснена поставка іншого товару, а саме замість заявленого руберойду були поставлені Електроди УОНИ 13/55 д.4 на суму 1920, 00 грн. про що свідчить видаткова накладна №133 від 07.11.2017, які позивач прийняв.

Таким чином, ТОВ Промспецбуд вважає, що свої зобов'язання щодо внесення передоплати товару виконало в повному обсязі, водночас відповідач, товар передбачений в специфікації не поставив, кошти сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням №4500088317 не повернув, у зв'язку з чим, 14.11.2017 позивачем була направлена на адресу відповідача вимога №174 про повернення грошових коштів за рахунком №171 від 26.10.2017 року в сумі 35507 , 70 грн..

Як вказує позивач діями щодо не повернення коштів попередньої оплати, а також не поставки належного товару, відповідач порушив умови договору, а також права та законні інтереси позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу станом на 07.02.2018 яка складає 36946,47грн.. Крім того, відповідно до п. 8.2. договору купівлі - продажу штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленої продукції - 3358,77 грн., а також у ст.. 625 ЦК України передбачено сплату боржником індексу інфляції в нашому випадку - 519,00 грн. та 3 % річних за весь час прострочення платежів - 638, 17 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст.525 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача розмір передоплати за договором купівлі продажу у розмірі 36946,47грн., про те, як встановлено матеріалами справи позивачем, згідно умов договору, була здійснена 100% передоплата продукції, що підтверджується платіжним дорученням №4500088317 від 01.11.2017 на суму 35 507, 70 грн. разом з цим, як вбачається з видаткової накладної №133 від 07.11.2017 ТОВ Промспецбуд було прийнято товар, який поставлений відповідачем, на суму 1920,00 грн., таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ О.П.К. КОМПАНІ не поставила товар на суму 33587,70грн.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач, в порушення ст.ст. 73, 74, 165 ГПК України, не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував поставку товару визначеного Специфікацією №1, чи доказу, який би підтверджував повернення відповідачем коштів передоплати позивачу, хоча останній мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, а тому враховуючи, що відповідачем поставлено позивачу товар на суму 1920,00грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 36946,47грн. підлягають задоволенню в частині 33587,70грн..

Щодо частини позову про стягнення одноразового штрафу у розмірі 3358,77 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

Пунктом 8.3. договору, у випадку прострочення поставки продукції продавець виплачує покупцю одноразовий штраф в розмірі, якщо прострочка становить більше ніж на 15 днів - 10 % від вартості непоставленої продукції.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 3358, 77 грн. дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення такого є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.07.2018 по 04.01.2019 у розмірі 519,00 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2018 по вересень 2018 року у розмірі 638,17 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 01.07.2018 по 04.01.2019 у розмірі 519,00 грн. та розрахунок інфляційних втрат за період з червня 2018 по вересень 2018 року у розмірі 638,17 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині суд задовольняє.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з платіжного доручення №4500098457 від 04.01.2019 року на суму 1921, 00 грн. позивачем сплачено судовий збір у розмір 1921, 00 грн..

Таким чином, враховуючи, що суд задовольнив позов частково, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1766,21,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, судові витрати у розмірі 154,79 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю О.П.К. КОМПАНІ , (61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11 А, код ЄДРПОУ 40827829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промспецбуд (50064 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47/35 код ЄДРПОУ 32098010) заборгованість у розмірі 38 103, 64 грн., з яких 33 587,70 грн. сума основного боргу, 3358, 77 штраф, 519,00 грн. 3 % річних, 638, 17 грн. інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1766,21 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.03.2019

Суддя ОСОБА_1