Справа № 200/11173/15-ц
Провадження №2/200/1421/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Єлісєєвої Т.Ю.,
при секретарі - Кузьминій С.Д.,
за участю представник позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Супутник-Авто , треті особи - ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс груп , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивач посилається на те, що 12.08.2014 року сталася ДТП, за участю автомобіля ОСОБА_5 90К , д/н НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2015 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП Кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення.
На момент скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в ПрАТ Княжа Вієнна Іншуранс груп . Позивачка звернулася з заявою до страхової компанії та їй було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.
Висновком про незалежне експертне дослідження вартості матеріального збитку заподіяного власникові ДТП №26/08-163 від 06.09.204 року вартість матеріального збитку складає 281 059 грн. Також позивачка витратила кошти на експертні послуги у розмірі 350 грн., виклик сторін телеграмами 155 грн., витрати на евакуатор - 3000 грн., 500 грн. 300 грн. та 600 грн. сплачені адвокатові за надання послуг у розмірі 10 760,00 грн. за участь у кримінальному провадженні, яке відбувалося в м.Умань.
Загальна сума матеріального збитку складає 248 489 грн., що еквівалентно 19 847 доларів США станом на вересень 2014 року. Однак, курс долара до гривні станом на 21.04.2015 року становить 2225 грн./100 доларів США, тобто 19 847 доларів США складає 441 595 грн.
Позивачці було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000,00 грн. Також, позивачкою було сплачено адвокатові за надання послуг у розмірі 10 760,00 грн. за участь у кримінальному провадженні, яке відбувалося в м.Умань.
У зв'язку з вищенаведеним, позивачка просить стягнути з відповідача 441 595,00 грн. матеріальної шкоди, 10 000 - моральна школа та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючи на обґрунтування, викладені в позові та в додаткових поясненнях від 29.06.2016 року.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, 20.03.2018 року надав відзив на позов. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа ПАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс груп та ОСОБА_4 до суду не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, 12.08.2014 року сталася ДТП, за участю автомобіля ОСОБА_5 90К , д/н НОМЕР_1, під керування водія лебідь А.В. та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
За даним фактом СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області було порушено кримінальне провадження №12041250100000694 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою слідчого СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області від 02.11.2015 року закрито кримінальне провадження №12041250100000694 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.01.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження по справі закрито, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АЕ/1596688 від 04.06.2013 року в ПрАТ Княжа Вієнна Іншуранс груп . Позивачка звернулася з заявою до страхової компанії та їй було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до звіту №26/18-163 від 06.09.2014 року про оцінку автомобіля НОМЕР_2, вартість матеріального збитку складає 281 059,78 грн.
Таким чином, з урахуванням виплати страхового відшкодування, розмір збитків становить 231 059,78 грн. (281 059,78 - 50 000).
Також, в матеріалах справи міститься постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.04.2015 року, якою постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.01.2015 року скасовано, а провадження по справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.09.2014 року постанову слідчого СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області від 02.11.2015 року про закриття кримінального провадження №12041250100000694 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України скасовано та зобов'язано слідчого відновити досудове розслідування по кримінальному провадженню №12041250100000694.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 01.04.2015 року Постанову старшого слідчого СВ Уманського РВ УМВС в Черкаській області ОСОБА_6 від 12.12.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014250100000694 від 12.08.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України скасовано та матеріали кримінального провадження направлено до Уманського міжрайонного прокурора Черкаської області для відновлення досудового розслідування.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК ) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Отже, доводити відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК має заподіювач шкоди, а не позивач - наявність вини відповідача, хоча й не позбавлений цього права. Відсутність вмотивованого вироку чи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не дає підстав за будь-яких обставин уважати невинною в ДТП особу.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, при проведенні огляду місця події ДТП співробітниками поліції зафіксовано положення автомобіля під керуванням позивача після ДТП, де сліди гальмування її автомобіля, відсутні, що підтверджується матеріалами адміністративної справи №199/87/15 провадження 3/199/129/15 а.с.8(оборотна сторона).
Обставини ДТП підтверджуються схемою ДТП, протоколами огляду транспортних засобів, поясненнями свідків, один з яких є учасником ДТП - ОСОБА_4В.(а.с.19,20).
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що вона не здійснювала гальмування, рухалась по своїй полосі руху попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_4 Погода була ясна. В дзеркало заднього виду вона побачила автомобіль ОСОБА_5, який наближався до її автомобіля, потім почула сильний удар.
З пояснень ОСОБА_4 виходить, що він бачив перед собою автомобіль під керуванням позивача, який почав гальмувати та в той же час ОСОБА_4 стверджує, що не бачив попереджувальних маячків гальмування автомобіля позивача, що суперечить одне одному. Крім того, побачивши, що автомобіль позивача почав гальмування, ОСОБА_4 здійснював маневр вліво, та не впоравшись з керуванням, скоїв з ним зіткнення, що призвело до ДТП.
З вищевикладеного слід зробити висновок, що водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу між автомобілями, чим порушив п.п.12.1, 12.4, 13.1, 2.3б ПДР України, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Таким чином, слід зробити висновок, що саме ОСОБА_4 є винною особою у вчиненні даного ДТП.
Також в матеріалах адміністративної справи №199/87/15 провадження 3/199/129/15 міститься інформацію щодо знаходження ОСОБА_4 в трудових відносинах з ТОВ Супутник-Авто , про що також він зазначає в своїх поясненнях з місця ДТП. Також в заяві про перегляд заочного рішення суду представник відповідача зазначає, що автомобіль, на якому рухався ОСОБА_4, належить ТОВ Супутник-Авто .
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано гл.82 ЦК. Крім того, відповідні роз'яснення дано у постанові Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди . Згідно з правовими нормами при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого. Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивачкою також були понесені витрати експерта, у розмірі 600 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №26/08-163 від 06.09.2014 року, 350 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №26/08-61 від 05.09.2014 року; витрати на послуги евакуатора у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №7 від 26.08.2014 року та 370 грн., що підтверджується квитанцією №388555 від 17.09.2014 року, витрати на розбирання автомобіля для експертизи у розмірі 600,00 грн., що підтверджується товарним чеком №237 від 26.08.2014 року; витрати на перевезення автомобіля у розмірі 300,00 грн., що підтверджується товарним чеком №11 від 05.09.2014 року та витрати на виклик телеграмою у розмірі 155 ,16 грн., що підтверджується чеками від 22.08.2014 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, яка сталася 12.08.2014 року та який на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, є доведеною та встановленою судом. З огляду на це з ТОВ Супутник-авто слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальних збитків в загальному розмірі 236 434,94 грн. При цьому суд не бере до уваги розрахунок позивача розміру матеріальної шкоди та всі інших витрат відповідно до долару США по курсу НБУ станом на 21.04.2015 року, оскільки спір не виходить із зобов'язання відповідача перед позивачем в іноземній валюті.
Вимоги щодо стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 10 760 грн. за оплату послуг адвоката у кримінальному провадженні задоволенню не підлягають, оскільки не підпадають під норму ст.84 ЦПК України. Також не підлягають задоволенню вимоги щодо сплати 794,96 грн. за лікування, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього.
Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.3 Постанови Пденуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, відшкодування позивачу спричиненої моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., суд вважає, завищеною та з відповідача слід стягнути суму моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн., оскільки позивачу була завдана певна моральна шкода, яка виразилась у хвилюваннях за значне пошкодження автомобіля, змушення звертатись до суду за захистом свого порушеного права.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, з урахуванням вимог матеріального та морального характеру, у розмірі 3 897 грн. 60 коп.
На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3,4,11-13,81,209,265,268,280,282 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Супутник-Авто , треті особи - ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс груп , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Супутник-Авто на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 236 434,94 грн., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 897 грн. 60 коп., що разом становить 242 332 грн. 54 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Суддя Т.Ю. Єлісєєва
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2018 |
Оприлюднено | 20.03.2019 |
Номер документу | 80529757 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Єлісєєва Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні