Рішення

від 07.03.2019 по справі 273/1645/18

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1645/18

Провадження № 2/273/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

07 березня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ПП "Елітбуд-1" - ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом

ОСОБА_2 до ПП "Елітбуд-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 367 КК України та пов'язаним з порушенням права охорони праці,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП "Елітбуд-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 367 КК України та пов'язаним з порушенням права охорони праці.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.02.2019 року, на обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 вказує, що 22.11.2011 року між ПП Елітбуд - 1 та Баранівською міською радою укладено договір №11-11/06 на виконання Будівництва мережі водопостачання та водовідведення південної частини міста Баранівка Житомирської області. 21.12.2012 року працівниками ПП Елітбуд - 1 в порушення Будівельних норм та правил техніки безпеки в будівництві СНиП 111-4-80 проводилися земляні роботи по влаштуванню мережі водовідведення у м. Баранівка на перехресті вулиць Гоголя і Набережної. Приблизно о 16 год. 45 хв., при підготовці каналізаційної труби до укладки в траншею, її син - ОСОБА_6, який працював на підприємстві на підставі цивільно-правових відносин, знаходячись на гребені відвалу викопаної траншеї подаючи трубу втратив рівновагу та впав на край траншеї. При намаганні останнім піднятися, стався зсув мерзлого ґрунту внаслідок чого ОСОБА_6 було засипано землею. В результаті компресійної асфіксії від здавлення грудної клітки та живота настала смерть її сина ОСОБА_6 ОСОБА_5, працюючи з 01.11.2010 року по на посаді інженера з охорони праці приватного підприємства Елітбуд - 1 , неналежно виконуючи покладені на нього посадові обов'язки, в порушення вимог п. 4.1 Посадової інструкції для інженера по охороні праці і техніки безпеки при організації технологічного процесу, не забезпечив здійснення контролю за дотриманням на підприємстві та у його виробничих підрозділах законодавчих і інших нормативно - правових актів з питань охорони праці, не провів інструктаж щодо техніки безпеки при проведенні робіт по влаштуванню мережі водовідведення, в тому числі працівникам, що працюють за цивільно - трудовими угодами, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті працівника. Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, за ознаками службової недбалості, а саме неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Додатково зазначає, що її син ОСОБА_6 проживав з нею, допомагав їй матеріально та фізичною працею по господарству, допомагав виховувати та утримувати її доньок. Смерть її сина завдала їй та його сестрам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 глибокої моральної травми, яка продовжується до цього часу і яка не закінчиться до самої смерті, що негативно вплинуло на психічне та фізичне здоров'я. Завдяки смерті сина ОСОБА_6 позивач була змушена змінити свій звичайний спосіб життя та приймати додаткові зусилля для організації свого життя, залишившись без допомоги сина, змушена була шукати додаткові заробітки, більше уваги приділяти неповнолітній доньці ОСОБА_9. Так як згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, в межах розумності та справедливості просить стягнути з ПП Елітбуд моральну шкоду, заподіяної кримінальним правопорушенням, в розмірі 300000,00 грн. зважаючи на те, що смерть ОСОБА_6 настала не від умисних дій працівника ПП "Елітбуд" ОСОБА_5 Додатково вказує, що має намір встановити надгробний пам'ятник на могилі сина, вартість якого згідно розрахунку буде становити 24940,00 грн., відтак просить стягнути з ПП Елітбуд матеріальну шкоду в розмірі 24940,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 повністю підтримали збільшені позовні вимоги та просили позов задовольнити. Додатково надали пояснення, що життя людини безцінне, моральну шкоду завдану смертю сина не можна відшкодувати у повному обсязі, бо не має і не може бути критеріїв майнового виразу душевного болю, неспокою і будь-яка компенсація не може бути адекватною дійсним стражданням від втрати сина. ОСОБА_2 та її велика сім'я потребує покращення житлових умов, так як проживають у квартирі 16 кв.м. та заявлена сума моральної шкоди дасть їй змогу придбати належне житло у м.Баранівка. Вказує, що відповідачем виділялися кошти на поминальний обід, проте коштів на пам'ятник ПП Елітбуд не виділяло. Пам'ятник на даний час не встановлений, так як у позивача відсутні кошти на його встановлення, просить суд стягнути вказані витрати наперед для надання їй можливості його встановити.

Від відповідача ПП "Елітбуд-1" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується із заявленим позовом із наступних підстав. Відповідач - ПП Елітбуд після смерті ОСОБА_6 надавав допомогу позивачу та її донькам. Враховуючи той факт, що позивач не заперечує отримання коштів від відповідача, однак, через чотири календарних роки після трагічної загибелі сина, вважає допомогу недостатньою, відповідач не може платити непонесені позивачем витрати, оскільки такі кошти не можуть відноситись до матеріального збитку. За умови підтвердження сплати суми на установку пам'ятника, ПП Елітбуд-1 її також відшкодує. Щодо коштів, які позивач заявила як моральну шкоду у розмірі 300000грн., відповідач не погоджується із заявленою сумою, вважає її необґрунтованою. Зазначаючи про погіршення свого фізичного та психічного здоров'я, позивач не надала жодного доказу на підтвердження цієї позиції. Позивач не надала жодної медичної довідки про погіршання свого здоров я, звернення з цього приводу до медичної установи та лікування. Щодо зміни звичайного способу життя, позивач також не надала доказів і не пояснила, яким чином змінилось її життя, які саме додаткові зусилля вона приймала для організації свого життя. Також жодного доказу не подано щодо твердження, що син утримував її та інших дітей в родині. Запит позивача на суму коштів, достатню для придбання житла в м.Баранівці, не може бути підставою для віднесення запитуваної суми до моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Враховуючи відсутність будь-яких доказів, крім самого факту загибелі сина на будівництві, яке велося ПП Елітбуд , відповідач погоджується сплатити позивачу 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача ПП Елітбуд ОСОБА_4 пояснила, що син позивачки ОСОБА_6 працював за цивільно-правовим договором з ПП "Елітбуд" 2 місяці 21 день. У функціональні обов'язки ОСОБА_6 входило відкачка води та виконання низькокваліфікованих робіт. Актом спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що при виконанні земляних робіт було порушено вимоги законодавства з охорони праці, що і призвело до смерті ОСОБА_6 після вказаних подій. Відповідач неодноразово допомагав сім'ї позивачки, проте за період з 2012 року по день подання позовної заяви до суду, ОСОБА_2 до відповідача за фінансовою допомогою чи допомогою на встановлення та облаштування пам'ятника не зверталася. Додатково зазначає, що позивачем формально вказано, що її життя змінилося, не обґрунтована сума моральної шкоди, не надано доказів про втрату та відновлення здоров'я. Щодо матеріальної шкоди вказує, що вона не є заподіяною на момент розгляду справи, а тому не підлягає відшкодуванню. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 підтримує позицію висловлену представником ПП Елітбуд .

Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у вересні 2011 року ПП Елітбуд - 1 стало переможцем проведених Баранівською міською радою відкритих торгів по закупівлі робіт Будівництво мережі водопостачання та водовідведення південної частини міста Баранівка Житомирської області .

22.11.2011 року між ПП Елітбуд - 1 та Баранівською міською радою укладено договір №11-11/06 на виконання вищезазначених робіт. Працівниками ПП Елітбуд - 1 розпочато будівельно - монтажні роботи, при цьому за умовами договору підрядник є відповідальним за дотримання вимог охорони праці.

ОСОБА_5, працюючи з 01.11.2010 року на посаді інженера з охорони праці приватного підприємства Елітбуд - 1 , неналежно виконуючи покладені на нього посадові обов'язки, в порушення вимог п. 4.1 Посадової інструкції для інженера по охороні праці і техніки безпеки при організації технологічного процесу, не забезпечив здійснення контролю за дотриманням на підприємстві та у його виробничих підрозділах законодавчих і інших нормативно - правових актів з питань охорони праці, не провів інструктаж щодо техніки безпеки при проведенні робіт по влаштуванню мережі водовідведення, в тому числі працівникам, що працюють за цивільно - трудовими угодами, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті працівника.

Так, 21.12.2012 року працівниками ПП Елітбуд - 1 в порушення Будівельних норм та правил техніки безпеки в будівництві СНиП 111-4-80 проводилися земляні роботи по влаштуванню мережі водовідведення у м. Баранівка на перехресті вулиць Гоголя і Набережної. Приблизно о 16 год. 45 хв., при підготовці каналізаційної труби до укладки в траншею, ОСОБА_6, який працював на підприємстві на підстав цивільно-правових відносин, знаходячись на гребені відвалу викопаної траншеї подаючи трубу втратив рівновагу та впав на край траншеї. При намаганні останнім піднятися, стався зсув мерзлого ґрунту внаслідок чого ОСОБА_6 було засипано землею. В результаті компресійної асфіксії від здавлення грудної клітки та живота настала смерть ОСОБА_6

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що при виконанні земляних робіт було грубо порушено вимоги законодавства з охорони праці, оскільки ОСОБА_6 навчання і перевірку знань з охорони праці не проходив, безпосередньо під час виконання робіт не було забезпечено розміщення ґрунту, вилученого з траншеї, на відстані не менше 0,5 м від бровки виїмки та не забезпечено улаштування в траншеї відкосів, чим порушено вимоги п. 9.6 та п.9.9 СНИП 111-4-80* Строительные нормы и правила .

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, за ознаками службової недбалості, а саме неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 09.01.2014 року у справі № 273/2485/13-к, кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42012060110000006 від 30.11.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - закрито, звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу Приватного підприємства Елітбуд - 1 .

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А тому судом береться до уваги те, що ОСОБА_5, який працював на посаді інженера з охорони праці приватного підприємства Елітбуд - 1 , було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, внаслідок якого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження несумісні з життям, внаслідок чого наступила його смерть на місці події.

Дані обставини доказуванню не підлягають.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 300000,00 грн. як відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 1-ТП №045141, ОСОБА_6 народився 23.12.1980 року, його батьками є: батько - ОСОБА_10, матір - ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_11 1-ТП №185066, ОСОБА_6 помер 21.02.2012 року у віці 31 року в м.Баранівка Баранівського району Житомирської області.

Довідкою Баранівської міської ради №1681 від 03.04.2012 року посвідчено те, що ОСОБА_2 проживала на день смерті свого сина ще з трьома дітьми - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2

Довідкою про склад двору від 25.05.2018 року №3692 виданою відділом благоустрою та житлово - комунального господарства Баранівської міської ради, ОСОБА_9 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9 08.09.1995р.н. та ОСОБА_17 26.06.1993р.н.. Всього у складі двору 7 осіб.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 на праві власності на підставі догорову купівлі-продажу належить квартира площею 16,2 кв.м за адресою: м. Баранівка, вул. 1 пр.Котовського, 3.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.1196 ЦК шкода, завдана смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов'язань, підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , зазначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала у нанесенні душевних страждань.

Суд не може залишити поза увагою невідворотність наслідків події, яка спричинила моральні страждання позивача, їх глибину і тривалість. Позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки втрата такої близької людини, як син, безумовно є втратою, що призводить до глибоких моральних страждань.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У судовому засіданні суд не знайшов належних доказів, щодо заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок вчинення злочинних дій у тому обсязі та вимозі, що заявлені позивачем.

Позивачем не додано жодних доказів на підтвердження погіршення фізичного і психічного здоров'я, звернення за допомогою чи лікуванням до медичних закладів, зміни організації свого життя та саме в чому вони полягали. Не знайшло свого підтвердження посилання позивача про те, що її син - загиблий ОСОБА_6 утримував її та інших дітей в родині. Запит позивача на суму коштів, достатню для придбання житла в м.Баранівка, не може бути підставою для віднесення запитуваної суми до моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Тому виходячи з наведеного, суд, враховуючи принципи розумності, виваженості, та справедливості, вважає за цільне позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди задовольнити частково.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення (шкоду було заподіяно діями, які причинили смерть), глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини винної особи, яка завдала моральної шкоди, прийшов до переконання та вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування у розмірі 100000,00 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 24940,00 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа міського голови м.Баранівка №Б-48 від 18.04.2013 року, ОСОБА_2 надано відповідь на її звернення щодо встановлення пам'ятника на могилі її загиблого сина, а саме, що у зв'язку з відсутністю в міському бюджеті відповідних коштів міськвиконком не має змоги надати матеріальну допомогу ОСОБА_2 для зазначених цілей. Тому міська рада звернулася з відповідним клопотанням до ПП Елітбуд-1 , де загиблий працював на день смерті на тимчасових роботах. У результаті проведених переговорів керівництво ПП Елітбуд-1 погодилося за власні кошти провести роботи з виготовлення та встановлення пам'ятника на могилі загиблого сина ОСОБА_2 За словами керівництва цього приватного підприємства, вищезгадані роботи будуть проведені у травні-червні поточного року.

Відповідно до фотокарток датованих 30.11.2018 року з місяця поховання ОСОБА_6, пам'ятник не встановлено.

Згідно з квитанцією виданою ПП ОСОБА_18 від 18.02.2019 року, вартість виготовлення пам'ятника, художнє оформлення, його транспортування та встановлення становить 24940,00 грн.

Із положень частини 1 та 2 ст. 1166 ЦК України слідує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що визначену суму матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути, становить вартість пам'ятника, який позивач планує встановити на могилі загиблого сина, проте пам'ятник фактично не встановлений та не оплачений так як у позивача відсутні кошти.

Обставина того, що пам'ятник на могилі загиблого ОСОБА_6 не встановлено, сторонами визнається та не оспорюється.

Витрати, пов'язані з виготовленням пам'ятника загиблому не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки вони позивачем фактично не понесені та віднесені до майбутніх витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди, а саме відшкодування коштів на виготовлення та встановлення пам'ятника.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того згідно з пунктом 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до пунктів 2 та 6 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, та про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за звернення в суд із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка заподіяна вчиненням кримінального правопорушення, його позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави належить стягнути судові витрати обраховані пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Елітбуд-1" (код ЄДРПОУ 33555092) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок)

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ПП "Елітбуд-1" (код ЄДРПОУ 33555092) на користь держави судовий збір в сумі 1000,00 грн. (однієї тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С. Бєлкіна

Повний текст рішення суду складено 15.03.2019 року.