Рішення

від 02.07.2018 по справі 804/3125/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Справа № 804/3125/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/3125/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "ЕНЕРГЕТИКА" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "ЕНЕРГЕТИКА" (далі - ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) № НОМЕР_1 від 03.04.2018 року, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічного центру "ЕНЕРГЕТИКА" (код ЄДРПОУ 23932864) граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно із ст. 120-1 Податкового кодексу України та яким нараховано суму штрафу у розмірі 139 377, 98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Так, позивач зазначає, що ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА належним чином проведено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України граничних строків та вважає, що неприйняття ДПІ у Деснянському районі м.Києва направлених до реєстрації накладних у травні 2017 році є безпідставним, а даний період на який відповідач посилається в оскаржуваному рішенні підприємством не порушувався, оскільки позивачем направлено зазначені накладні на реєстрацію у встановлений строк.

Справі за вищезазначеним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер №804/3125/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. відкрито провадження по справі №804/3125/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/3125/18 у спрощеному провадженні з урахуванням положень ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі №804/3125/18 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 02.05.2018р.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано ухвалу суду від 02.05.2018р. про відкриття провадження в адміністративній справі №804/3125/18 - 24.05.2018р., що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення поштової кореспонденції, однак відзив на позов у встановлений судом строк (тобто - до 08.06.2018р.) та станом на момент розгляду справи (02.07.2018р.) відповідачем до суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА (код ЄДРПОУ 23932864) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 07.05.1996р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 20.05.1996р. за №6617 (в т.ч. я к платник податку на додану вартість (далі- ПДВ) за індивідуальним податковим номером 239328604630 згідно Витягу №1726524500150 від 18.04.2017р.).

На підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 розділу І та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України заступником начальника відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ в АНД районі м.Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за травень-вересень 2017 року, за результатами якої відповідачем складено Акт Про результати камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за №16188/04-36-12-02/23932864 від 03.04.2018р. (далі - акт перевірки).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент вчинення порушення) допущено затримку при реєстрації податкових накладних, а саме:

-податкова накладна №2401 від 01.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 230;

-податкова накладна №2593 від 10.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 230;

-податкова накладна №2463 від 04.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 230;

-податкова накладна №2822 від 22.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 215;

-податкова накладна №3004 від 31.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 215;

-податкова накладна №3003 від 31.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 215;

-податкова накладна №2963 від 29.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 215;

-податкова накладна №2592 від 10.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 16.01.2018р., кількість днів затримки - 230;

-податкова накладна №2591 від 10.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 17.01.2018р., кількість днів затримки - 231;

-податкова накладна №2486 від 05.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 17.01.2018р., кількість днів затримки - 231;

-податкова накладна №2589 від 10.05.2017р. зареєстровано в ЄРПН 17.01.2018р., кількість днів затримки - 231;

-податкова накладна №3602 від 30.06.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 202;

-податкова накладна №3601 від 30.06.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 202;

-податкова накладна №4221 від 31.07.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 171;

-податкова накладна №4222 від 31.07.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 171;

-податкова накладна №4841 від 31.08.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 140;

-податкова накладна №4842 від 31.08.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 140;

-податкова накладна №5442 від 30.09.2017р. зареєстровано в ЄРПН 02.02.2018р., кількість днів затримки - 110.

На підставі акта перевірки Головним управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0072441202 від 03.04.2018р., яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ - 348 444, 91 грн. в порядку ст. 120-1 Податкового кодексу України до ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА застосовано штрафні санкції (штраф 40%) в сумі 139 377, 98 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Разом з тим, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким внесено до Податкового кодексу України зміни, зокрема, введено систему електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 року № 851-IV електронний документообіг здійснюється на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Процедура подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 (далі по тексту - Інструкція № 233), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Згідно з частинами першою та другою розділу II Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Одночасно у пунктах 5 та 6 розділу ІІІ Інструкції № 233 передбачається в обов'язковому порядку укладання між платником податків та органом ДПС (наразі орган державної фіскальної служби) договору про визнання електронних документів за типовою формою, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008р. № 233 як додаток 1 до Інструкції.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, (далі - Реєстр, ЄРПН), (п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Тобто, органом центральної виконавчої влади, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Підпунктом 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місця, у якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі- Порядок №1246).

Пунктом 1 Порядку №1246 визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно з п.7 Порядку №1246 - після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку №1246).

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до п.11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

При цьому, пунктом 2 Порядку №1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19-1, Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10 квітня 2008 року (далі - Інструкція №233), яка була чинною станом на дату складання позивачем податкових накладних, щодо яких встановлено порушення термінів їх реєстрації, та оформлення договорів про визнання електронних документів, про які вказано вище судом.

Згідно з п.п. 1, 4, 6, 7 розділу 2 Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Згідно з п.п. 7.3, 7.4, 7.5, 7.6 п. 7 розділу 3 Інструкції №233, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.

На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, єдиною підставою для надсилання другої квитанції про неприйняття податкових документів є оформлення документів з помилкою, інші підстави для їх неприйняття відсутні.

Між тим, друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням таких причин позивачу направлена органом ДФС не була.

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до п. 4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Тобто, з огляду на викладені норми, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів відповідачем в односторонньому порядку є, зокрема, ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Так, судом встановлено, що ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА укладались із контролюючими органами наступні договори про визнання електронних документів:

- 18.04.2016р. між Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА укладено договір №180420161 про визнання електронних документів, який згідно квитанції №2 від 19.04.2016р. прийнято Державною фіскальною службою України;

- 24.11.2016р. між Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві та ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА укладено договір №221120161 про визнання електронних документів, який згідно квитанції №2 від 02.12.2016р. прийнято Державною фіскальною службою України;

- 06.01.2017р. між Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві та ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА укладено договір №060120171 про визнання електронних документів, який згідно квитанції №2 від 10.01.2017р. прийнято Державною фіскальною службою України;

- 04.12.2017р. між Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА укладено договір №041220175 про визнання електронних документів, який згідно квитанції №2 від 05.12.2017р. прийнято Державною фіскальною службою України;

- 10.01.2018р. підприємством направлено засобами електронного зв'язку направлено до Державної фіскальної служби України заяву про приєднання №1 від 10.01.2018р. до договору про визнання електронних документів №461002 від 30.11.2017р., яку згідно квитанції №2 від 12.01.2018р. прийнято Державною фіскальною службою України.

Укладання вищенаведених договорів пов'язане із зміною місць реєстрації позивача у відповідні періоди.

При цьому, слід зауважити, що доказів розірвання вищезазначених договорів до суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство у період з 06.01.2017р. по 04.12.2017р. перебувало на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві, під час якого був чинним укладений із даним податковим органом договір про визнання електронних документів №060120171 від 06.01.2017р. (отриманий Державною фіскальною службою України - 10.01.2017р.).

Таким чином, з моменту укладення договору (дата надходження квитанцій №2) ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА було вправі подавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, зокрема здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Судом встановлено, що ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА у травні 2017 року було направлено до реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні:

-податкова накладна №2401 від 01.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р.;

-податкова накладна №2593 від 10.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:25:52;

-податкова накладна №2463 від 04.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:22:14;

-податкова накладна №2822 від 22.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:25:43;

-податкова накладна №3004 від 31.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 12.06.2017р. о 12:09:31;

-податкова накладна №3003 від 31.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 12.06.2017р. о 12:07:46;

-податкова накладна №2963 від 29.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 12.06.2017р. о 14:46:28;

-податкова накладна №2592 від 10.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:23:11;

-податкова накладна №2591 від 10.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:23:56;

-податкова накладна №2486 від 05.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:24:34;

-податкова накладна №2589 від 10.05.2017р. направлена для реєстрації в ЄРПН 30.05.2017р. о 09:25:56.

Згідно із текстами отриманих підприємством квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 23932864 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності .

Відповідно до п. 3.1 Договору про визнання електронних документів №060120171 від 06.01.2017 року укладеного між позивачем та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві передбачено обов'язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

При цьому, відповідачем не доведено ні факту наявності помилок у податкових накладних позивача, ні того факту, що такі помилки (у разі наявності) заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов'язань.

Отже, враховуючи те, що позивач надіслав податкові накладні сформовані без помилок, оскільки іншого відповідачем не доведено, у органу Державної фіскальної служби України не було передбачених п.7.6 Інструкції №233 підстав для неприйняття вищезазначених податкових накладних ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА , а натомість мав виконати свій обов'язок, визначений п. 3.1 Договору №060120171, тобто забезпечити приймання податкових накладних.

Стосовно податкових накладних №3601 та №3602 від 30.06.2017р., №4221, №4222 від 31.07.2017р., №4841, №4842 від 31.08.2017р., №5442 від 30.09.2017р. позивач зазначає, що підприємством не отримано квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації даних накладних, у зв'язку з чим позивач з урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вважає такі податкові накладні зареєстрованими у ЄРПН.

При цьому, згідно з п.п. 2.1 п.2 розділу 3 договору №060120171 від 06.01.2017 року, платник має право повторно передавати документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДФС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді.

З наведеного слідує, що що повторне подання документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку є правом позивача, а не обов'язком.

Невиконання органом ДФС обов'язку провести реєстрацію одержаних податкових накладних, сформованих без помилок, не створює для платника податків негативних наслідків у вигляді обов'язку повторно подавати податкові накладні для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу вищенаведеного слідує, що порушення терміну реєстрації податкових накладних позивача виникло в наслідок несвоєчасного їх прийняття органом ДФС, тому застосування контролюючим органом до ТВО ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА штрафних санкцій у розмірі 139 377, 98 грн. є помилковим.

Підсумовуючи вищенаведене, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає, що в силу положень п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, які кореспондуються із приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних вимоги, рішень про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідача (суб'єкт владних повноважень), з огляду на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр ЕНЕРГЕТИКА до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2090, 68 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією за №0.0.1019476471.1 від 23.04.2018р. на суму 2090, 68 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ ІТЦ ЕНЕРГЕТИКА - задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2090, 68 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/3125/18 (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "ЕНЕРГЕТИКА" (зазначене позивачем у позовній заяві місце знаходження: 49083, м.Дніпро, вул. Дарницька, 9-А; код ЄДРПОУ 23932864) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 03.04.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічного центру ЕНЕРГЕТИКА (код ЄДРПОУ 23932864) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2090, 68 грн. (дві тисячі дев'яносто гривень шістдесят вісім копійок).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1