Рішення

від 15.03.2019 по справі 420/5884/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5884/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача не прибув,

представника відповідача ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 19.11.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.12.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов.

Разом з тим, до суду не надходило відповіді на відзив, також у суду були відсутні відомості щодо отримання позивачем відповіді на позов. З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що 22 січня 2019 року прийнято відповідну ухвалу.

21 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 05.03.2019 року позивач не прибув, 21.02.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.12.2015 року Департаментом ДАБІ в Одеській області була зареєстрована декларація позивача про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру . 29.10.2018 року за відсутності позивача, як замовника будівництва, або належним чином уповноваженої особи, без попереднього повідомлення відповідачем був проведений позаплановий захід державного нагляду контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, внаслідок якого інспектором був складений Акт №001423, на підставі якого був виданий наказ від 29.10.2018 року №01-13/346Д26 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 від 25.12.2015 року, у зв'язку з виявленням недостовірних даних внесених в декларацію.

Позивач вважає, що вищезазначений наказ є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, оскільки позивач, чи його уповноважена особа не були присутні при проведенні позапланової перевірки. Крім того, позивач зазначає, що листом від 29.10.2018 року №29/19-2018, отриманим інспектором - головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_3А, адвокат позивача - ОСОБА_4 повідомив Управління про те, що замовник, в якого знаходиться вся будівельна документація, відсутній (знаходиться поза межами України) та надасть всю необхідну інформацію протягом 10 днів- в межах терміну на проведення позапланової перевірки, передбаченого п.7 Порядку. Проте, за відсутності під час перевірки уповноваженої особи позивача та необхідності в отриманні витребуваної документації протягом нормативно встановленого терміну на проведення позапланової перевірки, Управлінням ДАБК ОМР в порушення вимог Порядку був прийнятий оскаржуваний наказ. Також, позивач наголошує на тому, що ним не подавалась декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 , а подавалась Декларація про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 , зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області 25.12.2015 р. за № ОД 083153582337.

З огляду на зазначене, на думку позивача, відповідачем було порушено його право бути присутнім при проведенні перевірки, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

11.12.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 48-54), в якому суб'єкт владних повноважень позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню та зазначає, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу Управління № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року та звернення фізичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-10/549-ЗГ від 23.10.2018 року), а також направлення для проведення позапланової перевірки від 23.10.2018 року № 001423, органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснено позапланову перевірку об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 щодо дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Так перевіркою встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєстрована декларація № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 від 25.12.2015 року, подана Позивачем.

Представник відповідача зазначає, що Листом від 29.10.2018 року № 29/19-2018 адвокат ОСОБА_4 дійсно повідомив про відсутність Позивача у межах міста у зв'язку з чим, просив надати час для надання затребуваної проектної документації. Однак, 24.10.2018 року листом № 01-10/549-ЗГ Управлінням вже було направлено офіційний запит на адресу ТОВ Будівельна компанія СДС щодо надання інформації розроблення проектної документації на об'єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1. Листом за вих. № 01-25/10 від 25.10.2018 року ТОВ Будівельна компанія СДС повідомила, що не має жодного відношення до розробки вищевказаної проектної документації. На думку відповідача, вказане свідчить про відсутність у позивача взагалі будь-якої проектної документації, а тому, не було необхідності чекати прибуття Позивача до міста.

Представник відповідача вказує на ту обставину, що відповідно до листа № 01-25/10 від 25.10.2018 року (вх. № 01-10/549- ЗГ від 25.10.2018 року) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія СДС код ЄДРПОУ 36996652) проектна документація по об'єкту Реконструкція нежитлових приміщень фітнес- центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 не розроблялась, договір на ведення авторського нагляду за будівництвом об'єкту не укладався. Відповідач робить також, висновок, що Одеською обласною службою Української Державної Інвестиційної експертизи висновок експертизи проекту будівництва реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 , про який зазначено в декларації № ОД 083153582337 не видавався. Таким чином за результатам перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 в декларації № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес- центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 надані недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у зв'язку з чим декларація № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 підлягала скасуванню.

З огляду на вказане вище, на думку представника відповідача наказ Управління про скасування реєстрації декларації винесено на підставі та за результатом всебічного, повното і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю наказ є законним та обґрунтованим.

У судове засідання 05.03.2019 року представник відповідача прибув, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 25.12.2015 року Департаментом ДАБІ в Одеській області була зареєстрована декларація позивача про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру .

У період з 23.10.2018 року по 29.10.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок 553), на підставі наказу Управління № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року та звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-10/549-ЗГ від 23.10.2018 року), а також направлення для проведення позапланової перевірки від 23.10.2018 року № 001423, відповідачем здійснено позапланову перевірку об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 щодо дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки складено Акт №001423 (а.с. 10-20), на підставі якого був виданий наказ від 29.10.2018 року №01-13/346Д26 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 від 25.12.2015 року (а.с. 7).

Позивач не погоджуючись із прийнятим наказом від 29.10.2018 року звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки..

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка була здійснена на підставі звернення громадянки ОСОБА_5 (а.с. 56).

Таким чином, підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а не необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації, а тому доводи позивача щодо порушення відповідачем строк для проведення перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до п. 9, 13, 16, 18 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що під час проведення перевірки був присутній адвокат - ОСОБА_4, яким в якості доказів представництва інтересів були надані ордер серія ОД № 295504 від 02.02.2018 року, витяг з договору про надання правової допомоги №02/02-2018. Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність під час проведення перевірки уповноваженої особи позивача, оскільки з наданих відповідачу доказів підтверджується право представництва інтересів позивача ОСОБА_4

Разом з тим, суд вказує на те, що листом від 29.10.2018 року № 29/19-2018 адвокат ОСОБА_4 повідомив про відсутність позивача у межах міста у зв'язку з чим, просив надати час для надання затребуваної проектної документації (а.с. 75). Згідно вказаного листа, адвокатом ОСОБА_4, було надано на адресу відповідача копія договору суборенди землі від 05.07.2007 року, договір оренди землі від 12.10.2005 року, копія декларації № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 від 25.12.2015 року, акт прийому-передачі земельної ділянки.

Також, у листі від 29.10.2018 року № 29/19-2018 адвокат ОСОБА_4 зобов'язався надати іншу документацію наявну у замовника реконструкції після його повернення 7-8 листопада 2018 року.

Вказані обставини не заперечувались сторонами.

Як було встановлено під час розгляду справи, 24.10.2018 року відповідачем було направлено на адресу розробника проектної документації позивача - Керівника ТОВ Будівельна компанія СДС лист № 01-10/549-3Г із проханням повідомити чи розроблялась товариством проектна документація згідно декларації № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 (а.с. 57).

Відповідно до листа № 01-25/10 від 25.10.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія СДС проектна документація по об'єкту Реконструкція нежитлових приміщень фітнес- центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 не розроблялась, договір на ведення авторського нагляду за будівництвом об'єкту не укладався (а.с. 58).

Відповідач зазначає, що на підставі вказаного листа Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія СДС встановлено, що гр. ОСОБА_2 в декларації № ОД 083153582337 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес- центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 надані недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Суд критично оцінює такі висновки відповідача, оскільки, судом встановлено, що позивачем не подавалась декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 083153582337 Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 , а подавалась Декларація про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень фітнес-центру за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 , зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області 25.12.2015 р. за № ОД 083153582337.

Суд зазначає, про необґрунтованість та передчасність висновків відповідача про те, що лист за вих. № 01-25/10 від 25.10.2018 року ТОВ Будівельна компанія СДС свідчить про відсутність у позивача взагалі будь-якої проектної документації, та як наслідок відсутність підстав для отримання додаткових документів від замовника, які він мав би надати 7-8 листопада 2018 року.

Так, згідно матеріалів справи, на запит адвоката позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія СДС листом від 19 грудня 2018 року (вих. № 01-19/12) (а.с. 85) повідомило, що Товариством дійсно не розроблювалось проектної документації з Реконструкції нежитлових приміщень фітнес-центру без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1, а розроблювалась на замовлення ОСОБА_2 проектна документація з Реконструкції нежитлових приміщень фітнес-центру за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1, якою передбачалась зміна геометричних фундаментів у плані та здійснювався відповідний авторський нагляд.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки, відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскільки не надав можливості позивачу надати у строки та в межах проведення перевірки реалізувати своє право на подачу документів та доказів зазначених в листі від 29.10.2018 року № 29/19-2018.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких обставин, відповідачем не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та враховуючи те, що оскаржуваний наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради винесений за результатом проведення перевірки, яка не відповідала вказаним вимогам, а її висновки були очевидно передчасними, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення (вчинення дії).

Таким чином, посилання відповідача на те, що наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 29.10.2018 року № 01-13/346Д26 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083153582337 від 25.12.2015 року винесено на підставі та за результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2018 року № 01-13/346Д26 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083153582337 від 25.12.2015 року належать задоволенню в повному обсязі.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с. 3). Враховуючи зазначене, судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп. мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 29.10.2018 року № 01-13/346Д26 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083153582337 від 25.12.2015 року .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради суму сплаченого судового збору в розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано суддею 15.03.2019 року.

Суддя Корой С.М.

.