Рішення

від 05.11.2018 по справі 804/4778/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Справа № 804/4778/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу Приватного підприємства Приват контур до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Приват контур (далі - ПП Приват контур , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН-494/286/АВ/ТД-ФС/270 від 16.05.2018 року про накладення на ПП Приват контур штрафу у розмірі 223' 380 грн., за порушення вимог ст. 21,24 СК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржувана постанова винесена на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства, яке полягало у відсутності укладених трудових договорів з найманими фізичними особами. Позивач зазначає, що чинне законодавство України не наділяє органи Держпраці України повноваженнями аналізувати зміст цивільно-правового договору, а заразом визнавати цивільно-правові договори трудовими угодами. Оскільки висновки відповідача, які зазначені в акті перевірки, зроблені без урахування всіх істотних обставин, оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій є протиправною та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.09.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, оскільки специфіка виконаних робіт працівниками свідчить, що вони працювали за договорами цивільно-правового характеру, а директором ПП Приват контур фактично було допущено працівників до роботи без укладення трудового договору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 23.04.2018 року по 24.04.2018 року інспектором праці ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування ПП Приват контур .

За наслідками інспекційного відвідування складено Акт № ДН-423/286/АВ від 24.04.2018 року, яким встановлено порушення статей 21, 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та постанови Кабмін України від 17.06.2015 року №413 Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на работу .

24.04.2018 на підставі Акту № ДН-423/286/АВ від 24.04.2018 року винесено припис № ДН-494/286/АВ/П про усунення виявлених порушень.

16.05.2018 на підставі Акту № ДН-494/286/АВ від 24.04.2018 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято Постанову № ДН-494/286/АВ/ТД-ФС/270 про накладення штрафу на ПП Приват контур у розмірі 223 380 грн.

Правомірність підстав, законність і обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови № ДН-1668/262/АВ/ТД-ФС/688 від 08.11.2018 року та припису №ДН-494/286/АВ/ТД-ФС/270від 16.05.2018 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (п.п.5 п.5 Порядку № 295).

Згідно п.п. 8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, з правового аналізу зазначеної норми права випливає, що трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Суд вважає за потрібне зазначити, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд дійшов переконання, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення правових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Як встановлено судом, між позивачем та фізичними особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено наступні цивільно - правові договори (надання послуг).

Так, із ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір від 03.10.2016 року, згідно умов якого, виконавець зобов'язується надати позивачеві послуги з монтажу приводів вуличного освітлення, монтаж світильників по вул. Центральна, Молодіжна, Нагорна с. Тритузне 446, 447.Вартість за послуги складає 3093,15 грн. без ПДВ та здійснюється у безготівковій (готівковій) формі у національній валюті України. Строк дії договору встановлено з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печаткою позивача.

Із ОСОБА_3 укладено три договори від 03.10.2016 року, від 24.11.2016року, від 23.12.2016 року згідно умов якого, виконавець зобов'язується надати позивачеві послуги:

монтажу приводів вуличного освітлення, монтаж світильників по вул. Центральна, Молодіжна, Нагорна с. Тритузне КГП-386, КГП- 446, 447 (договір від 03.10.2016року);

монтажу приводів вуличного освітлення, монтаж світильників по вул. Кірова (Задернюка), смт. Солоне КГП-420,402,412,742 (договір від 24.11.2016року);

монтажу приводів вуличного освітлення, монтаж світильників, опор по вул. Шевченка, Садова, Чкалова в с. Кам'яне (договір від 23.12.2016року);

За змістом означені договори є типові та передбачено, що вартість за послуги за договором від 03.10.2016 складає 3093,15 грн. без ПДВ; за договором від 24.11.2016 складає 2077,92 грн. без ПДВ;за договором від 23.12.2016 складає 4708,66 грн. без ПДВ; та здійснюється у безготівковій (готівковій) формі у національній валюті України. Строк дії договору встановлено з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печаткою позивача.

Суд дослідивши зміст та обсяг договорів, дійшов висновку про те, що у даному випадку передбачена періодичність надання послуг виконавцем, без фіксації конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці, з обліком робочого часу та необхідністю дотримання виконавцем певного трудового розпорядку.

Суд зазначає, що оплата наданих послуг проводилась саме по факту наданих конкретних послуг за договорами, а не за сам процес виконання трудових обов'язків протягом трудового дня.

Також, суд зауважує, що у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

Враховуючи предмет укладених договорів та поняття трудового договору, доводи відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та зазначеними вище фізичними особами не знайшли свого підтвердження.

Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як встановлено матеріалами справи, до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності директора приватного підприємства Приват контур за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до протоколу №ДН-494/268/АВ/П/ПТ від 15.05.2018 року, ОСОБА_4 працюючи директором приватного підприємства Приват контур допустив невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, чим порушив вимоги ч.3 ст.41 КУпАП. Відповіднодо повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, наданим листом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 49-1170, в ході досудового розслідування кримінального провадження №42017042640000014 встановлено, що директор ПП Приват контур ОСОБА_4 відповідно до копій протоколів допиту ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 3-4 кварталах 2016 року допустив до виконання робіт без оформлення трудового договору двох громадян, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що працюють електромонтерами АТ ДТЕК Дніпровські електричні мережі та в 2016 році виконували роботи з монтування зовнішнього освітлення вулиць в населених пунктах Солонянського району на замовлення ПП Приват Контур . Оскільки вони офіційно працевлаштовані, то уклали з ПП Приват Контур цивільно-правові договори та виконували роботи у вихідні дні.

За наслідками розгляду даної справи були винесено постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області у справі № 192/1093/18 (3/192/253/18) від 30.07.2018 року, якою провадження про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова №ДН-494/286/АВ/ТД-ФС/270 від 16.05.2018 року є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3350,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст..ст.73, 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства Приват контур (52406, Дніпропетровська область, с.Аполлонівка, вул.Леніна, буд.55, код ЄДРПОУ 37490757) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м.Дніпро, вул.Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ДН-494/286/АВ/ТД-ФС/270 від 16.05.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами на Приватне підприємство Приват контур у розмірі 223' 380 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства Приват контур (52406, Дніпропетровська область, с.Аполлонівка, вул. Леніна, буд. 55, код ЄДРПОУ 37490757) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) судовий збір у розмірі 3' 350грн.70коп. (три тисячі триста п'ятдесят грн. 70коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова