Ухвала

від 18.03.2019 по справі 814/4020/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

18 березня 2019 р. № 814/4020/15 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, вул. Героїв Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 Державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області Калашнік Олесі Юріївни, вул. Г.Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301

треті особи:Фермерське господарство "Д-Аллель", с. Гуляницьке, Врадіївський р-н., Миколаївська область, 56323

про:визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області Калашнік Олесі Юріївни, третя особа у справі - Фермерське господарство "Д-Аллель", про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.11.2014р. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ФГ "Д-Аллель", загальною площею 6,8942га, що входить до складу земель Великовеселівської сілької ради. Державним реєстратором на підставі вказаного вище рішення було проведено державну реєстрацію за третьою особою права оренди земельної ділянки загальною площею 7,035га. Підставою виникнення у 3-ї особи права оренди вказаної вище земельної ділянки відповідчаем зазначено договір оренди землі від 07.10.2014р., укладений між ОСОБА_3 і власником земельної ділянки ФГ "Д-Аллель"

Вказані договори оренди земельних ділянок були укладені і підписані від імені ОСОБА_3, її представником - ОСОБА_4 на підставі доручення від 25.06.2014р. 25.09.2015р. та 01.10.2015р. позивачем були отримані від відповідача витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких їй стало відомо про вищезазначені факти проведення відповідачем в 2014р., вже після смерті її матері ОСОБА_3, але до вступу позивача у права власності 04.09.2015р. державної реєстрації за ФГ "Д-Аллель" права оренди зазначених земельних ділянок. Позивач вважає, що така реєстрація земельних ділянок виконана з значними порушеннями діючого законодавства, що порушує права позивача як орендаря вказаної земельних ділянок, тим самим порушує вимоги ч.1 ст.9 ЗУ " Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оренди земельної ділянки, що пов'язане з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку.

Ухвалою суду від 25.02.2019р. повадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Спір у справі є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ФГ "Д-Аллель" щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

В зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 823/2042/16.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Тому позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 814/4020/15 закрити.

2. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя І. А. Устинов