Рішення

від 19.03.2019 по справі 320/6881/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року м. Київ справа № 320/6881/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача призначити та провести нарахування позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Зазначає, що своїми діями відповідач порушує конституційні права позивача на пенсійне забезпечення. Вважає рішення відповідача від 2 липня 2018 р. № 493 протиправним та таким, яке не ґрунтується на наявних доказах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі та призначено судове засідання.

10 січня 2019 р. надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.

23 січня 2019 р. до суду надійшов відзив від відповідача, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що стаж роботи трактористом позивача складає 18 років 2 місяці 29 днів, тому права на пенсію на пільгових умовах він не має. Згідно з ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на призначення пенсії за віком наступить після досягнення ним віку 60 років. Зазначає, що період навчання в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті за спеціальністю Тракторна справа з 1 вересня 1978 р. по 16 серпня 1980 р. зарахуванню не підлягає, так як дане навчання не є формою денного навчання за фахом, оскільки позивач у цей же час ще навчався у школі. Стверджує, що неможливо зарахувати період з 21 січня 1981 р. по 21 жовтня 1981 р., оскільки, позивачем не надано довідки про уточнюючий пільговий характер роботи трактористом-машиністом.

28 січня 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачу 23 січня 2018 р. виповнилося 55 років. 2 квітня 2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до наявних документів в матеріалах справи з 1 вересня 1978 р. по 16 травня 1980 p. позивач навчався в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті за спеціальністю Тракторна справа ; з 9 липня 1980 р. по 21 жовтня 1981 p. позивач працював трактористом мехзагону № 2 в Баришівському виробничому об'єднанні Райсільгоспхімія (наразі - Приватне акціонерне товариство Баришівська сільгоспхімія ), з 21 жовтня 1981 р. позивач був звільнений у зв'язку з призовом до лав Радянської армії; з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р позивач проходив службу в лавах Радянській армії; з 1 лютого 1984 р. по 1 березня 1988 p. позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Більшовик (із 28 липня 1994 р. - КСП Гостролуччя , з 28 лютого 2000 р. - СГТОВ Гостролуччя , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 березня 1988 р. по 31 березня 2004 р. позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Селищанський (з 1 червня 1994 р. - КСП Селищанське , з 29 лютого 2000 р. - СГТОВ Селищанський , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 квітня 2004 р. по 9 листопада 2004 p. та з 26 квітня 2005 р. по 3 квітня 2006 p. позивач працював трактористом-машиністом в ТОВ Корпорація Термінал ; з 12 січня 2012 р. і до дня звернення до суду позивач працює трактористом-машиністом ТОВ Агро-С .

2 липня 2018 р. листом № 5265/04 відповідачем повідомлено позивача про прийняте рішення щодо розгляду його заяви. Так, рішенням № 493 від 2 липня 2018 р. відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Розділу XIV-I Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування через відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії.

Відповідач вказав, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Розділу X1V-1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно із записами трудової книжки та довідки, уточнюючої пільговий характер роботи трактористом-машиністом, позивач працював трактористом:

- з 1 лютого 1984 р. по 1 березня 1988 р. - у радгоспі Більшовик (з 28 липня 1994 р. - КСП Гостролуччя , з 28 лютого 2000 р. - СГТОВ Гостролуччя , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал );

- з 1 березня 1988 р. по 31 березня 2004 р. - у радгоспі Селищанський (з 1 червня 1994 р.- КСП Селищанське , з 29 лютого 2000 р. - СГВК Селищанський , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал );

- з 12 січня 2012 р. по даний час - в TOB Агро- С .

Державна реєстрація ТОВ Корпорація Термінал припинена за рішенням суду. Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника при головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, за наданими документами, підтверджено спеціальний стаж роботи позивача трактористом з 1 лютого 1984 р. по 31 березня 2004 р. (за винятком періодів учбових відпусток, за власний рахунок та періодів, в яких заробітна значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України). Всього спеціальний стаж роботи становить 12 років 0 місяців 8 днів.

Згідно з довідкою, уточнюючої пільговий характер роботи трактористом-машиністом, пільговий стаж роботи позивача в TOB Агро - С становить 6 років 2 місяці 21 день. Відповідач зазначає, що за наявними документами стаж роботи трактористом позивача складає 18 років 2 місяці 29 днів, права на пенсію на пільгових умовах він не має. Згідно з ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на призначення пенсії за віком наступить після досягнення віку 60 років.

Повідомив і про те, що оскільки позивач продовжує працювати трактористом-машиністом в TOB Агро-С , то в разі набуття 20 років спеціального стажу, право на пенсію згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону він набуде з дати звернення за її призначенням.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Суд звертає увагу, що Закон України Про пенсійне забезпечення 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Суд зазначає, що Закон № 1788-XII спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон № 1788-XII гарантує соціальну захищеність пенсіонерів, а також регулярного перегляду розмірів їх пенсій у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог пункту в ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 р. № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків ( п. 2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацом 1 п. 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Пунктом 1 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства , до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі № 439/1148/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача він працював та працює на посаді тракториста-машиніста у періоди:

- з 9 липня 1980 р. по 21 жовтня 1981 p. - трактористом мехзагону №2 в Баришівському виробничому об'єднанні Райсільгоспхімія (наразі - Приватне акціонерне товариство Баришівська сільгоспхімія );

- з 1 лютого 1984 р. по 1 березня 1988 p. - трактористом-машиністом в Радгоспі Більшовик (з 28 липня 1994 р. - КСП Гостролуччя , з 28 лютого 2000 р. - СГТОВ Гостролуччя , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал );

- з 1 березня 1988 р. по 31 березня 2004 р. позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Селищанський (з 1 червня 1994 р. - КСП Селищанське , з 29 лютого 2000 р. - СГТОВ Селищанський , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал );

- з 1 квітня 2004 р. по 9 листопада 2004 p. та з 26 квітня 2005 р. по 3 квітня 2006 p. позивач працював трактористом-машиністом в ТОВ Корпорація Термінал ;

- з 12 січня 2012 р. по цей час позивач працює трактористом-машиністом ТОВ Агро-С .

Крім того, до позовної заяви позивачем було надано довідки з підприємств, які підтверджують періоди роботи позивача.

Звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підтвердження спеціального трудового стажу позивачем було надано копію трудової книжки та довідки про заробітну плату, посвідчення тракториста, архівні витяги про роботу позивача на підприємствах, довідки про роботу позивача на підприємствах. Суд зазначає, що періоди роботи позивача трактористом-машиністом зазначені у наданих довідках узгоджуються із записами у трудовій книжці.

Судом встановлено, що робота позивача на посаді тракториста-машиніста була безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва, та позивач працював трактористом-машиністом на різних підприємствах на тракторах протягом усього робочого року, а саме як трактористом на полі, так трактористом на фермах в зимовий час, так і зайнятий ремонтом та обслуговуванням тракторів, оскільки специфіка його роботи вимагала постійної зайнятості на машинах-тракторах та їх ремонту і обслуговування, тобто позивач всі роботи, які виконував, були пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора.

Тому суд вважає, що до спеціального страхового стажу для призначення пільгової пенсії підлягають зарахуванню періоди роботи позивача на посаді тракториста-машиніста: з 9 липня 1980 р. по 21 жовтня 1981 p., коли позивач працював трактористом мехзагону № 2 в Баришівському виробничому об'єднанні Райсільгоспхімія (наразі - Приватне акціонерне товариство Баришівська сільгоспхімія ); з 1 лютого 1984 р. по 1 березня 1988 p., коли позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Більшовик (з 28 липня 1994 р. - КСП Гостролуччя , з 28 лютого 2000 р. - СГТОВ Гостролуччя , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 березня 1988 р. по 31 березня 2004 р. коли позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Селищанський (з 1 червня 1994 р. - КСП Селищанське , з 29 лютого 2000 р. - СГТОВ Селищанський , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 квітня 2004 р. по 9 листопада 2004 p. та з 26 квітня 2005 р. по 3 квітня 2006 p., коли позивач працював трактористом-машиністом в ТОВ Корпорація Термінал ; з 12 січня 2012 р. по цей час, де позивач працює трактористом-машиністом ТОВ Агро-С .

Щодо зарахування до спеціального страхового стажу для призначення пільгової пенсії періоду з 1 вересня 1978 р. по 16 травня 1980 p. позивач навчався в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті за спеціальністю Тракторна справа , суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. д ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з вимогами п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Як убачається з ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Крім того, статтею 4 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту визначено, що система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Крім того, відповідно до вимог п. 19 Статуту середньої загальноосвітньої школи, ухваленого постановою Ради Міністрів СРСР від 08 вересня 1970 року № 749, особам, що закінчили середню школу з виробничим навчанням, видається також свідоцтво про присвоєння спеціальності, з зазначенням присвоєного кваліфікаційною комісією розряду.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 24 серпня 1974 року № 662 Про організацію міжшкільних навчально-виробничих комбінатів трудового навчання і професійної орієнтації учнів регламентувалась організація і діяльність міжшкільних навчально-виробничих комбінатів трудового навчання і професійної орієнтації учнів, зокрема передбачалось обладнання на базі підприємств, установ і організацій навчальних кабінетів, майстерень і цехів для підготовки учнів робітничих спеціальностей з виділенням кваліфікованих робітників та інженерно - технічних працівників для підготовки учнів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем під час навчання в середній загальноосвітній школі пройдено навчання в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, та отримано кваліфікацію Тракторна справа , що підтверджується свідоцтвом про присвоєння кваліфікації за № 368155.

Проте, із зазначеного свідоцтва неможливо встановити термін навчання та дату вступу до навчально-виробничого комбінату. Отже, позивачем не доведено належними доказами період навчання в навчально-виробничому комбінаті.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Баришівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат не відноситься до професійно-технічного навчального закладу, а є закладом при загальноосвітньому середньому навчальному закладі. Тому суд вважає, що період навчання позивача в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті за спеціальністю Тракторна справа з 1 вересня 1978 р. по 16 травня 1980 p. не підлягає зарахуванню до спеціального страхового стажу для призначення пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2018 р. у справі № 643/20104/15-а. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо зарахування до спеціального страхового стажу для призначення пільгової пенсії періоду з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р., коли позивач проходив службу в лавах Радянській армії, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. "в" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується військова служба, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до вимог ст. 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Крім того, суд зазначає наступне, пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 р., періоди служби у складі Збройних Сил СРСР, в органах міліції (тощо) прирівнюються за вибором особи до роботи, яка передувала, або до роботи, що була одразу після військової служби, а навчання в професійно-технічних закладах зараховується до наступної роботи після його закінчення.

У даному випадку позивач у період з 9 липня 1980 р. по 21 жовтня 1981 р. до проходження військової служби за призовом працював трактористом мехзагону № 2 в Баришівському виробничому об'єднанні Райсільгоспхімія (зараз - Приватне акціонерне товариство Баришівська сільгоспхімія ), тому період з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р. коли позивач проходив військову службу в лавах Радянській армії, має бути зараховано відповідачем до пільгового стажу за Списком №1.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (станом на 03.04.2018 р.) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах,якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що в період з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р. позивач проходив військову службу в лавах Радянській армії, що підтверджується військовим квитком НУ № 8302554 від 31 жовтня 1981 р. У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що при призначенні пільгової пенсії необхідно врахувати період з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р. коли позивач проходив службу в лавах Радянської армії.

Отже, враховуючи викладене вище суд вважає, що до страхового стажу позивача необхідно врахувати періоди роботи позивача на посаді тракториста-машиніста (а саме: з 9 липня 1980 р. по 21 жовтня 1981 p., коли позивач працював трактористом мехзагону № 2 в Баришівському виробничому об'єднанні Райсільгоспхімія (наразі - Приватне акціонерне товариство Баришівська сільгоспхімія ); з 1 лютого 1984 р. по 1 березня 1988 p., коли позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Більшовик (з 28 липня 1994 р. - КСП Гостролуччя , з 28 лютого 2000 р. - СГТОВ Гостролуччя , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 березня 1988 р. по 31 березня 2004 р. коли позивач працював трактористом-машиністом в Радгоспі Селищанський (з 1 червня 1994 р. - КСП Селищанське , з 29 лютого 2000 р. - СГТОВ Селищанський , з 1 березня 2004 р. - ТОВ Корпорація Термінал ); з 1 квітня 2004 р. по 9 листопада 2004 p. та з 26 квітня 2005 р. по 3 квітня 2006 p., коли позивач працював трактористом-машиністом в ТОВ Корпорація Термінал ; з 12 січня 2012 р. по цей час, де позивач працює трактористом-машиністом ТОВ Агро-С ) та період з 31 жовтня 1981 р. по 26 грудня 1983 р., коли позивач проходив службу в лавах Радянській армії.

Проте, період навчання позивача в Баришівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті за спеціальністю Тракторна справа з 1 вересня 1978 р. по 16 травня 1980 p. не підлягає зарахуванню до спеціального страхового стажу для призначення пільгової пенсії.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. "б" ст. 13 Закону №1788-XII є протиправними.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та провести нарахування позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення за призначенням пенсії, судом встановлено таке.

Відповідно до практики Європейського суду в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з вимогами ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах за віком.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, суд визнає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог і одночасно скасувати рішення відповідача від 2 липня 2018 р. № 493 про відмову в призначенні позивачу у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Суд вважає, що саме такий спосіб захисту за заявленою позовною вимогою буде найбільш ефективним у цій справі. З наведених підстав і мотивів вимога щодо зобов'язання призначити пенсію задоволенню не підлягає.

Крім того, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.ст. 9, 245 КАС України, зокрема, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням зазначених висновків суду.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, отже порушено права позивача на отримання пенсії та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., враховуючи часткове задоволення позову суд вважає, що позивачу підлягає поверненню судові витрати в сумі 700 грн. 00 коп. (704 грн. 80 коп. - 4 грн. 80 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII.

Визнати протиправним та скасувати рішення Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах від 2 липня 2018 р. № 493.

Зобов'язати Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 2 квітня 2018 р. про призначення пенсії на пільгових умовах за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ - 40383617) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) судові витрати в сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. /У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, адреса: вул. Центральна, 3, смт. Баришівка, Київська область, 07501, код ЄДРПОУ - 40383617.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 19 березня 2019 року.