Рішення

від 12.06.2018 по справі 804/1650/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Справа № 804/1650/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/1650/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання податкових накладних такими, що прийняті датою та часом фактичного подання, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Днєпртрансойл (далі - ТОВ Днєпртрансойл , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України із позовними вимогами щодо:

визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) про неприйняття складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" (код ЄДРПОУ 38695655) та направлених на реєстрацію податкових накладних від 31.10.2017р. №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14;

визнати податкові накладні від 31.10.2017р. №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" (код ЄДРПОУ 38695655) такими, що прийняті Державною фіскальною службою України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного подання 15 листопада 2017 року.

Позовні вимоги ТОВ Днєпртрансойл обґрунтовані тим, що дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних позивачем податкових накладних за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. є протиправними, оскільки вказані податкові накладні були складені та направлені підприємством до Державної фіскальної служби України для реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог абз.12 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та відповідно до положень Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 804/1650/18.

Адміністративний позов ТОВ Днєпртрансойл не відповідав вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 06 березня 2018 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху шляхом надання до суду документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1762, 00 грн.

На виконання ухвали суду від 06.03.2018р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.04.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/1650/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/1650/18 у спрощеному провадженні.

Ухвалою від 12.04.2018р. суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 12.04.2018р.

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №804/1650/18 відповідач отримав 21 травня 2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Натомість відповідачем вимоги ухвали суду від 12.04.2018р. не виконано та не надано до суду витребувані документи у встановлений судом строк (тобто - до 05.06.2018р.).

Станом на 12.06.2018р. відповідачем до суду не надано відзив на позовну заяву.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Днєпртрансойл (код ЄДРПОУ 38695655) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 04.07.2013р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 05.07.2013р. за №041713108301, в т.ч. і як платник податку на додану вартість (далі- ПДВ) від 01.11.2013р. згідно Свідоцтва №200143975 про реєстрацію платника ПДВ за індивідуальним податковим номером 386956504174.

У позовній заяві підприємство зазначає, що на виконання позивачем вимог пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ Днєпртрансойл за фактом надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у жовтні 2017 року на підставі укладених договорів у період з 20-ї по 21-у годину 15 листопада 2017 року було відправлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 3 від 31.10.2017 р., загальна сума - 10 833, 90 грн., в тому числі ПДВ - 1 805, 65 грн.;

- податкова накладна № 7 від 31.10.2017 р., загальна сума - 269 701, 80 грн., в тому числі ПДВ -44 950, 30 грн.;

- податкова накладна № 8 від 31.10.2017 р., загальна сума - 170 809, 80 грн., в тому числі ПДВ -28 468, 30 грн.;

- податкова накладна № 9 від 31.10.2017 р., загальна сума - 257 018, 70 грн., в тому числі ПДВ - 42 836, 45 грн.;

- податкова накладна № 10 від 31.10.2017 р., загальна сума - 95 414, 70 грн., в тому числі ПДВ - 15 512, 25 грн.;

- податкова накладна № 12 від 31.10.2017 р., загальна сума - 418 723, 20 грн., в тому числі ПДВ - 69 787, 20 грн.;

- податкова накладна № 13 від 31.10.2017 p., загальна сума - 29 526, 90 грн., в тому числі ПДВ -4 921, 15 грн.;

- податкова накладна № 14 від 31.10.2017 p., загальна сума - 40 461, 30 грн., в тому числі ПДВ - 6 743, 55 грн.

В якості підтвердження направлення вищезазначених податкових накладних засобами електронного зв'язку до Державної фіскальної служби України для реєстрації в ЄРПН позивачем отримано повідомлення з програмного забезпечення.

Так, зі змісту наданих до суду позивачем роздруківок повідомлень про формування та відправлення XML файлів у вигляді перелічених вище податкових накладних слідує, що програмним продуктом зафіксовано, що дані накладні направлено у наступні дату та час:

-податкова накладна за №3 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001111020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:34 год.;

-податкова накладна за №7 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001511020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:53 год.;

-податкова накладна за №8 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001311020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:53 год.;

-податкова накладна за №9 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001411020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:53 год.;

-податкова накладна за №10 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001011020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:33 год.;

-податкова накладна за №12 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001711020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:53 год.;

-податкова накладна за №13 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001611020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:53 год.;

-податкова накладна за №14 від 31.10.2017р., (у вигляді файлу зі іменем 04170038695655J1201009100000001211020170417.XML ) відправлена 15.11.2017р. о 20:52 год.

За результатами направлення вищезазначених податкових накладних до Державної фіскальної служби України для реєстрації в ЄРПН підприємством 15.11.2017р. о 23:18 год. було отримано квитанції про неприйняття перелічених вище податкових накладних у зв'язку з виявленням помилки, а саме - пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017р.; далі- Порядок №1246), оскільки відповідні податкові накладні направлені після закінчення оперативного дня, тобто, після 23-ої години 15.11.2017 року, а саме:

-у квитанції №1 від 15.11.2017р. про неприйняття податкової накладної №3 від 31.10.2017р. вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23:04:13 год.;

-у квитанції №1 від 15.11.2017р. про неприйняття податкової накладної №7 від 31.10.2017р. вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23:03:49 год.;

-у квитанції №1 від 15.11.2017р. про неприйняття податкової накладної №8 від 31.10.2017р. вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23:03:47 год.;

-у квитанції №1 від 15.11.2017р. про неприйняття податкової накладної №9 від 31.10.2017р. вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23:03:43 год.

-у квитанції №1 від 15.11.2017р. про неприйняття податкової накладної №10 від 31.10.2017р. вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23:02:23 год.

У квитанції № 1 від 15.11.2017 року про неприйняття податкової накладної № 12 від 31.10.2017 року вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017 року в 23:04:20.

У квитанції № 1 від 15.11.2017 року про неприйняття податкової накладної № 13 від 31.10.2017 року вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017 року в 23:04:21.

У квитанції № 1 від 15.11.2017 року про неприйняття податкової накладної № 14 від 31.10.2017 року вказується, що документ, (податкова накладна) доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017 року в 23:05:02.

У позовній заяві ТОВ Днєпртрансойл зазначає, що вищенаведені накладні з метою забезпечення інтересів контрагентів підприємства у вигляді віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у листопаді 2017 року позивачем 16.11.2017р. було повторно направлено вищенаведені податкові накладні до Державної фіскальної служби України для реєстрації в ЄРПН, які у подальшому протягом години з моменту повторного направлення було зареєстровано в ЄРПН.

Так, не погодившись із діями контролюючого органу щодо неприйняття відповідних податкових накладних у день та час їх фактичного направлення 15.11.2017р. з 20 по 21 годину, ТОВ Днєпртрансойл звернулось до відповідача із скаргами від 24.11.2017р. за вих. №№2411/2017-8, 2411/2017-1, 2411/2017-6, 2411/2017-5, 2011/2017-7, 2411/2017-3, 2411/2017-4, 2411/2017-2 (отримані відповідачем - 28.11.2017р. згідно наявних у матеріалах справи копій фіскального чек від 24.11.2017р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), у яких позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із вимогами щодо прийняття та реєстрації відповідних податкових накладних підприємства датою фактичного направлення, а саме - 15.11.2017 року.

За підсумками розгляду вищезазначених скарг Державною фіскальною службою України направлено підприємству лист Про розгляд скарг за №1612/6/99-99-07-05-03-15 від 17.01.2018р., у якому позивачу роз'яснено, що у відповідності до вимог п. 14 Порядку №1246 підтвердженням прийняття або неприйняття податкових накладних, зазначених у скаргах підприємства, є квитанція №1.

Також у даному рішенні контролюючим орган зазначив, що за даними Архіву електронної звітності складені ТОВ Днєпртрансойл податкові накладні за №№ 3, 7, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. зареєстровані в ЄРПН 16.11.2017р., про що платника повідомлено квитанціями №1.

Надалі підприємством було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0078331209 від 08.12.2017р., у відповідності до якого податковий орган на підставі акта перевірки №24589/04-36-12-09/38695655 від 17.11.2017р. з урахуванням даних ЄРПН за звітний період лютий, жовтень 2017 року встановлено порушення ТОВ Днєпртрансойл граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 215 465, 05 грн. застосовано до позивача штрафні санкцій (штраф 10%) у розмірі 21 546, 53 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено підприємством в адміністративному порядку.

Таким чином, не погодившись із діями Державної фіскальної служби України щодо неприйняття відповідних податкових накладних у день та час їх фактичного направлення 15.11.2017р., ТОВ Днєпртрансойл звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, (далі - Реєстр, ЄРПН), (п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, граничним днем реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця у Єдиному реєстрі податкових накладних є 15-ий календарний день (включно) у календарному місяці, наступного за місяцем, у якому дані накладні складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абзац 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Аналогічні приписи викладені в пункті 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р.., де зазначено, що квитанція, яка підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Водночас, в абзаці 13 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, щоу разі якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, то така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями статті 120-1.1 Податкового кодексу України - порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції, яка діяла на час направлення податкових накладних до ЄРПН позивачем), було встановлено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.

З 24.03.2018 року діє нова редакція вказаного пункту Порядку (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р.): операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктами 10, 11 Порядку №1246 встановлено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (п. 12 Порядку № 1246).

Відповідно до п.13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Так, судом встановлено, що ТОВ Днєпртрансойл 25.11.2017р. у період з 20-ої до 21-ої год. за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації в ЄРПН складені підприємством від 31.10.2017р. податкові накладні за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 у вигляді електронного файлу, а саме, файли іменовані:

- 04170038695655J1201009100000001111020170417.XML (податкова накладна №3);

- 04170038695655J1201009100000001511020170417.XML (податкова накладна №7);

- 04170038695655J1201009100000001311020170417.XML (податкова накладна №8);

- 04170038695655J1201009100000001411020170417.XML (податкова накладна №9);

- 04170038695655J1201009100000001011020170417.XML (податкова накладна №10);

- 04170038695655J1201009100000001711020170417.XML (податкова накладна №12);

- 04170038695655J1201009100000001611020170417.XML (податкова накладна №13);

- 04170038695655J1201009100000001211020170417.XML (податкова накладна №14).

Наведене вказує, що податкові накладні за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 були відправлені на реєстрацію в ЄРПН без порушень часу операційного дня, визначеного пунктом 3 Порядку №1246 та відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як вже зазначалось у п. 2 Порядку № 1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Натомість, позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2017 після 23-ої години наступного змісту:

А) у графі Результат обробки : Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову ;

Б) у графі Виявлені помилки : Документ не може бути прийнятий - відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341), операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 години .

Суд звертає увагу, що зі змісту наявних у справі роздруківок електронних квитанцій №1, сформованих 15.11.2017р. відповідачем, про неприйняття податкових накладних позивача не вбачається причин відмов, у тих визначеннях, що наведенні у п. 9 Порядку №1246.

16 листопада 2017 року позивач повторно направив на реєстрацію відповідні податкові накладні, які прийнято та зареєстровано контролюючим органом в ЄРПН.

Відтак, дані податкові накладні зареєстровано в ЄРПН 16.11.2017, тобто поза межами граничного строку, що і призвело до застосування штрафних санкцій до позивача, зокрема, згідно податкового повідомлення-рішення №0078331209 від 08.12.2017р.

В силу приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - у разі якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, то така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, судом встановлено, що вже після закінчення операційного часу, а саме 15.11.2017р. (у проміжок часу з 23 год. 02 хв. по 23 год. 05 хв.), ТОВ Днєпртрансойл отримало від Державної фіскальної служби України квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з позначенням про те, що податкові накладні позивача не прийнято ДФС України у зв'язку з їх поданням після завершення операційного дня для реєстрації документів.

Отже, з вищенаведеного слідує, що саме внаслідок дій контролюючого органу, які виразились у надісланні позивачу квитанції про неприйняття податкової накладної після завершення операційного дня (15.11.2017р. у проміжок часу з 23 год. 02 хв. по 23 год. 05 хв.), позивач був позбавлений можливості зареєструвати відповідні податкові накладні 15.11.2017 до 23 год. 00 хв.

Крім того, фактично реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, це результат дій двох сторін - платника та контролюючого органу.

При цьому, згідно з положеннями Порядку № 1246 фактично сама реєстрація - це дії з боку ДФС - у вигляді надсилання квитанції, що підтверджує реєстрацію.

Обов'язками платника, згідно цього ж Порядку, фактично є правильне оформлення та своєчасне надіслання накладних.

Водночас, позивач виконав всі покладені на нього обов'язки як на платника податків щодо направлення податкових накладних, які були виписані 31.10.2017 року, та направлені до ЄРПН у строки встановлені законодавством (чиним на час складення та направлення вказаних податкових накладних в ЄРПН), а саме до 23-ої години 15.11.2018 року.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем відомостями щодо часу відправлення вказаних податкових накладних, що відбулось у проміжок часу з 20 год. 34 по 20 год. 53 хв., проте одразу доставлені на сервер ДФС не були.

Судом встановлено, що податкові накладні від 31.10.2017р. за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 було доставлені до сервера Державної фіскальної служби України у проміжок часу з 23 год. 02 хв. по 23 год. 05 хв.

Наведені обставини відповідачем не спростовано.

Згідно із приписами ч. 2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних дій.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а нетеоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Так, судом в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено відсутність у відповідача правових підстав для неприйняття складених ТОВ Днєпртрансойл та направлених на реєстрацію податкових накладних за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. датою їх фактичного отримання (15.11.2017р.), що призвело до настання негативних юридичних наслідків стосовно позивача у вигляді нарахування контролюючим органом штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0078331209 від 08.12.2017р.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, з метою дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є визнання податкових накладних ТОВ Днєпртрансойл за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. такими, що прийняті Державною фіскальною службою України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного отримання, тобто - 15.11.2017р.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідача (суб'єкт владних повноважень), з огляду на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання податкових накладних такими, що прийняті датою та часом фактичного подання - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3524, 00 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи квитанцією №0.0.971522511.1 від 22.02.2018р. на суму 1762, 00 грн. та квитанцією №0.0.999247923.1 від 28.03.2018р. на суму 1762, 00 грн. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ Днєпртрансойл - задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524, 00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/1650/18 (Державна фіскальна служба України).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт Слобожанське, вул. Теплична, 27-С; код ЄДРПОУ 38695655) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій протиправними, визнання податкових накладних такими, що прийняті датою та часом фактичного подання - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) щодо неприйняття складених Товариством з обмеженою відповідальністю Днєпртрансойл (код ЄДРПОУ 38695655) та направлених на реєстрацію податкових накладних за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. датою їх фактичного отримання.

Визнати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Днєпртрансойл (код ЄДРПОУ 38695655) за №№ 3, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 від 31.10.2017р. такими, що прийняті Державною фіскальною службою України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного отримання, тобто - 15.11.2017р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Днєпртрансойл" (код ЄДРПОУ 38695655) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3524, 00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1