Рішення

від 26.12.2018 по справі 0440/7026/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Справа № 0440/7026/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №0440/7026/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018р. №0499546/1308-0461, винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011001 за податковий період 2018 рік у сумі 25000,00грн., який розраховано згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 0440/7026/18.

Адміністративний позов ОСОБА_2 не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 21.09.2018 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 21.09.2018р. позивач виправила недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2018р. відкрито провадження по справі №0440/7026/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку з урахуванням положень ст. 267 Податкового кодексу України позивач вважає, що у неї відсутні підстави для виконання податкового обов'язку по сплаті транспортного податку з громадян за 2018 рік. Позивач зазначила, що відповідачем не надано їй, як платнику податків, докази, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, зокрема, щодо наявності у власності позивача транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування згідно з приписами п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, не надав позивачу інформацію про середньоринкову вартість такого автомобіля станом на 1 січня податкового (звітного) року, яку ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримує від Мінекономрозвитку щокварталу. Позивач зазначає, що на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку у розрахунку вартості транспортних засобів не знайшла графу об'єм циліндрів двигуна та тип пального , у зв'язку з чим ОСОБА_2 вважає, що станом на 15.06.2018р. передбачений законом порядок визначення середньоринкової вартості належного позивачу автомобілю для цілей транспортного податку (5 параметрів) відсутній. Крім того, параметри таблиці, за якими зараз визначається середньоринкова вартість на сайті Мінекономрозвитку, на думку позивача, не відповідає параметрам встановленим п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Отже, позивач зауважує, що при винесенні спірного рішення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не дотримано вимоги чинного законодавства щодо обґрунтованості при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не дотримано презумпцію правомірності рішення та, як наслідок, не виконано основні засади та принципи податкового законодавства в порушення ст. 4 Податкового кодексу України.

Позиція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відображена у відзиві на позов та полягає у правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0499546/1308-0461 від 30.03.2018р., стверджуючи, що відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України та з урахуванням даних переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, опублікованому на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України позивач повинен сплачувати транспортний податок за наявний у нього на праві власності транспортний засіб (зокрема: легковий автомобіль марки Land Rover, модель - Range Rover Sport, 2015 року випуску, об'єм двигуна - 2993 куб. см.), що є об'єктом оподаткуванням таким податком. При цьому, відповідач зауважує, що показники транспортних засобів відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016р., що відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема, об'єм циліндрів двигуна транспортного засобу позивача (2993 см.куб.) округлюється до найбільш цілого значення, а саме - 3000 см.куб.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) є власником транспортного засобу, а саме: загальний легковий універсал - В, марка - марки Land Rover, модель - Range Rover Sport, 2015 року випуску, об'єм двигуна - 2993 куб. см., реєстраційним номером АЕ 0049 НН, що підтверджується даними Свідоцтва про реєстрацію серії СХХ №678520.

20.03.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0499546/1308-0461, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання за платежем Транспортний податок з фізичних осіб (код платежу 18011001) за 2018 рік на суму 25 000, 00 грн. за вищезазначений автомобіль.

Отримавши дане податкове повідомлення-рішення, позивач 15.06.2018р. звернулась до Державної фіскальної служби України зі скаргою на сформоване Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0499546/1308-0461 від 20.03.2018р.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_2 скарги Державної фіскальною службою України прийнято рішення №11931/С/99-99-99-11-02-01-14 від 10.08.2018р., яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а подану позивачем скаргу - без задоволення.

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що дане рішення отримано позивачем - 16.08.2018р., однак доказів наведеного позивачем до суду не надано.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом.

Правомірність винесення контролюючим органом вищевказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також неухильно додержуватись Конституції, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України - платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016р. (далі - Методика).

Відповідно до п. 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 (Офіційний вісник України, 2013 рік, №44, ст.1576).

Як передбачено п. 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 Методики).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 267.6.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (ч.2 п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України).

Обов'язок визначення середньоринкової вартості автомобіля законодавець покладає на Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. Податковий орган приймає податкові повідомлення-рішення на підставі інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінекономрозвитку та відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Отже, обов'язок визначати та нараховувати суму транспортного податку законодавством покладений на контролюючий орган на підставі переліку легкових автомобілів, рік випуску яких складає не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Таким чином, як судом встановлено раніше, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Згідно матеріалів справи автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport, 2015 року випуску, об'єм двигуна - 2993 куб. см., реєстраційним номером АЕ 0049 НН зареєстрований за позивачем 19.01.2015 року.

Згідно переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 (звітного) року, автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна 3000 куб.см., тип пального дизель, рік випуску до 5 років є об'єктом оподаткування згідно норм Податкового кодексу України.

Згідно із п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влада, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Державна фіскальна служба України в листі №54/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 05.01.2018р. роз'яснила, що показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об'єм циліндрів двигуна округлюються до найбільшого цілого значення.

Таким чином, об'єм циліндрів двигуна транспортного засобу позивача (2967 см. куб.) округлюється до 3000 см. куб.

Тобто, якщо у переліку, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у інформації стосовно автомобіля з параметрами, що відповідають автомобілю позивача, один з показників не співпадає (а саме, показник об'єму циліндрів двигуна не співпадає (є дещо меншим) з показником, який вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу позивача, то згідно з правилом, математичного округлення об'єм циліндрів двигуна автомобіля позивача становить 3000 см. куб.

Отже, оскільки автомобіль позивача має рік випуску не більше п'яти років з моменту його випуску, середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати та на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, міститься у вищезазначеному переліку транспортний засіб із параметрами (в т.ч. щодо марки, моделі, року випуску, об'ємом циліндрів двигуна та типу пального), що відповідають автомобілю позивача (з врахуванням округлення), то автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

При цьому, викладені ОСОБА_2 у позовній заяві доводи щодо невідповідності параметрів таблиці на сайті Мінекономрозвитку вимогам п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України з огляду на відсутність параметрів об'єму циліндрів двигуна та типу пального транспортного засобу є помилковими, оскільки такі показники та графи наявні у викладеному на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 (звітного) року.

Слід зауважити, що інші викладені ОСОБА_2 у позовній заяві доводи не спростовують правомірність формування відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналіз вищенаведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

З огляду на наявний в матеріалах справи перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, судом встановлено наявність у цьому переліку транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER SPORT об'єм двигуна 3,0 л., до 5ти років, тип пального дизель, який за своїми характеристиками співпадає з характеристиками автомобіля позивача, а отже є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, що доводить правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищенаведеного, у податкового органу були наявні підстави для нарахування позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік у розмірі 25 000, 00 грн., а відтак підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - відсутні.

Таким чином, надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає, згідно частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що контролюючий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення №0499546/1308-0461 від 30.03.2018р. діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність відмови у їх задоволенні.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 49080, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1