Рішення

від 14.03.2019 по справі 826/11365/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2019 року № 826/11365/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ІН ПРОФІ доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ІН ПРОФІ з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №2341204/26-15-12-04-19 від 30.03.2018 про виключення ТОВ ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162) з Реєстру платників єдиного податку з 31.03.2018;

- зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві включити ТОВ ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162) до Реєстру платників єдиного податку з 11.04.2017, з дати дії реєстрації платника єдиного податку, та виключити з реєстру платників єдиного податку в електронному кабінеті ТОВ ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162) обліковий запис 31.03.2018 у графі Дата виключення з реєстру .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято рішення про виключення ТОВ ІН ПРОФІ з Реєстру платників єдиного податку, анульовано реєстрацію платника єдиного податку Товариства, шляхом виключення такого з Реєстру з 31.03.2018. Позивач стверджує, що в дійсності підстава, визначена абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (а саме - факт наявності у Товариства податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів) була відсутня, оскільки Товариство своєчасно та у повному обсязі сплачувало до бюджету задекларовані суми єдиного податку. При цьому, обставина вказання Товариством помилково у своїх платіжних документах у графі призначення платежу відомостей про код ЄДРПОУ іншої юридичної особи (ТОВ Еленмар ) не спростовує фактів списання банком коштів з рахунку позивача в оплату задекларованих саме ним сум єдиного податку, та своєчасне надходження таких коштів на відповідний єдиний казначейський рахунок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі №826/11365/18 за вказаним позовом ТОВ ІН ПРОФІ та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог цієї ухвали суду від 30.07.2018 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву з доказом направлення копії такого на адресу позивача. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що ТОВ ІН ПРОФІ не сплатило задекларовані за звітні періоди 2017 року податкові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб, у зв'язку з чим в інтегрованій картці платника (позивача) утворився податковий борг. Оскільки за ТОВ ІН ПРОФІ обліковувався податковий борг по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а саме: станом на 01.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 01.01.2018, 01.02.2018, 01.03.2018 і на 01.04.2018), та такий платник самостійно не виконав обов'язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів, ГУ ДФС у м. Києві було прийнято оскаржуване рішення.

Не погоджуючись з наведеною у відзиві на позов правовою позицією відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив, та додаткові докази на обгрунтування заявлених позовних вимог разом із клопотанням від 14.02.2019.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162) було зареєстровано платником єдиного податку 3-ої групи, дата обрання/переходу на спрощену систему оподаткування - 11.04.2017, що вбачається з наявних у справі копій витягів з Реєстру платників єдиного податку, датованих 25.04.2017 та 30.01.2018.

30.03.2018 заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №2341204/26-15-12-04-19 про виключення ТОВ ІН ПРОФІ (податковий номер 41277162) з реєстру платників єдиного податку, відповідно до якого платника єдиного податку (позивача) виключено з Реєстру платників єдиного податку з 31.03.2018. В тексті цього рішення від 30.03.2018 зафіксований висновок наступного змісту: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що обліковувався у платника єдиного податку по єдиному податку з юридичних осіб (код платежу 18050300) та станом на 30.03.2018 складає 112 388,62 грн. У відповідності до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку підлягає анулюванню - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Копія цього рішення від 30.03.2018 була надіслана позивачу відповідачем разом із супровідним листом №13341/10/26-15-12-04-18 від 02.04.2018.

Згідно даних з Електронного кабінету платника на сайті ДФС України до Реєстру платників єдиного податку були внесені відомості про дату виключення ТОВ ІН ПРОФІ із зазначеного Реєстру, - 31.03.2018.

Не погоджуючись із правомірністю прийнятого ГУ ДФС у м. Києві рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, ТОВ ІН ПРОФІ подало скаргу до Державної фіскальної служби України (вих. №0405/01 від 04.05.2018), де просило скасувати таке рішення з мотивів відсутності факту виникнення податкового боргу.

Рішенням від 19.06.2018 №20857/6/99-99-12-03-05-15 ДФС України залишила без задоволення скаргу позивача та запропонувала скаржнику звернутися до суду для вирішення спірного питання.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Так, гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 і 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, платники єдиного податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За змістом положення п. 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

При цьому, абз. 1 і 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм ПК України Верховний Суд при розгляді аналогічних та схожих адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).

В силу припису ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду.

Як вбачається з тексту оспорюваного рішення від 30.03.2018 та інших наявних матеріалів справи, таке рішення було прийнято відповідачем не за наслідками проведення перевірки ТОВ ІН ПРОФІ , а на підставі даних інтегрованих карток платників податку - ТОВ ІН ПРОФІ та ТОВ Еленмар .

Відповідно до наданих сторонами документальних доказів суд встановив, що ТОВ ІН ПРОФІ задекларувало у поданих до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи (реєстр. №9150825182 від 01.08.2017, №9211427583 від 12.10.2017, №9297782489 від 02.02.2018, №9059889266 від 05.04.2018) податкові зобов'язання до сплати, а саме: за звітний період півріччя 2017 року - 2 212,55 грн., за 3-и квартали 2017 року - 32 342,98 грн., за 2017 рік - 77 833,09 грн., за 1-ий квартал 2018 року - 122 127 грн.

У період з 09.08.2017 по 06.04.2018 ТОВ ІН ПРОФІ перерахувало зі свого рахунку №26001567465 в АТ Райффайзен Банк Аваль до бюджету на казначейський рахунок №31410698700011, отримувач - УДКС у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача - 37995466, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку - 820019, згідно платіжних доручень №423 від 09.08.2017, №448 від 13.10.2017, №483 від 07.02.2018, №504 від 06.04.2018 загальну суму коштів 234 517,90 грн. в оплату задекларованих сум єдиного податку (в т.ч. за період з 09.08.2017 по 07.02.2018 позивачем було перераховано коштів, всього у розмірі 112 390 грн.).

З текстів цих платіжних доручень ТОВ ІН ПРОФІ вбачається, що позивачем у графах Платник і Код були наведені відомості щодо цієї юридичної особи (а саме: вказано коротке найменування ТОВ ІН ПРОФІ та належний ідентифікаційний код - 41277162 ). Водночас у графі Призначення платежу позивачем помилково були вказані відомості про ідентифікаційний код 38870477 , що призначений іншій юридичній особі - ТОВ Еленмар .

При цьому, відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок з розрахункового рахунку ТОВ ІН ПРОФІ №26001567465, ініційовані позивачем перекази коштів згідно перелічених вище платіжних доручень були в ті ж дні проведені банком. За даними листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.2018 №14569/10/26-59-07-01-17 кошти згідно платіжних доручень №423 від 09.08.2017, №448 від 13.10.2017, №483 від 07.02.2018, №504 від 06.04.2018 були зараховані на рахунок 31410698700011 єдиний податок з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету 18050300 .

Проте, у зв'язку з допущенням ТОВ ІН ПРОФІ описаної вище помилки при заповненні графи Призначення платежу у таких платіжних дорученнях, суми сплачених позивачем коштів в оплату єдиного податку спочатку були відображені в інтегрованій картці іншого платника єдиного податку - ТОВ Еленмар . Як наслідок в інтегрованій картці платника єдиного податку - ТОВ ІН ПРОФІ станом на 19.08.2017 утворилась недоїмка на суму 2 212,55 грн. Відповідно до наведеної відповідачем у тексті відзиву на позовну заяву динаміки формування податкового боргу, за позивачем у період з 01.10.2017 по 01.04.2018 обліковувався податковий борг по єдиному податку, а саме: станом на 01.10.2017 у сумі 2 212,55 грн., 01.11.2017 - 2 212,55 грн., 01.12.2017 - 34 555,53 грн., 01.01.2018 - 34 555,53 грн., 01.02.2018 - 34 555,53 грн., 01.03.2018 - 112 388,62 грн. і на 01.04.2018 - 112 388,62 грн.

Лише 14.05.2018 в інтегрованій картці платника єдиного податку - ТОВ ІН ПРОФІ проведено зарахування коштів, сплачених ним на підставі платіжних доручень №423 від 09.08.2017 на суму 2 213 грн., №448 від 13.10.2017 на суму 32 343 грн., №483 від 07.02.2018 на суму 77 834 грн. (всього на загальну суму 112 390 грн.) відповідно внутрішнього висновку контролюючого органу від 11.05.2018 №3457/8, про що зазначено у рішенні Державної фіскальної служби України від 06.02.2019 №5886/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ ІН ПРОФІ .

Зі змісту наданих позивачем до суду додаткових матеріалів (засвідчених копій акту камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2018 №1532/26-15-12-04-19/41277162, листа ГУ ДФС у м. Києві від 22.11.2018 №107684/10/26-15-12-04-18 Про надання відповіді до заперечення по акту перевірки , податкового повідомлення-рішення від 23.11.2018 №08664411204 та рішення ДФС України від 06.02.2019 №5886/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги) суд встановив, що вже після прийняття оспорюваного рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку з питання своєчасності сплати ТОВ ІН ПРОФІ єдиного податку з юридичних осіб, за результатами якої склало акт від 01.11.2018 №1532/26-15-12-04-19/41277162. В тексті цього акта камеральної перевірки контролюючий орган зафіксував несвоєчасну сплату (14.05.2018) ТОВ ІН ПРОФІ задекларованих у поданих податкових декларацій реєстр. №9150825182 від 01.08.2017, №9211427583 від 12.10.2017, №9297782489 від 02.02.2018 у сумах 2 212,55 грн., 32 343 грн. та 77 833,05 грн. відповідно. На підставі акта камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 23.11.2018 №08664411204, яким застосувало до платника (ТОВ ІН ПРОФІ ) штраф 22 477,72 грн. (що становить 20% від несвоєчасно сплаченої суми єдиного податку 112 388,60 грн.). В подальшому ДФС України скасувало дане податкове повідомлення-рішення в порядку процедури адміністративного оскарження, з мотиву відсутності фактів несвоєчасної сплати ТОВ ІН ПРОФІ вказаних сум єдиного податку. Таким чином, центральним органом фіскальної служби під час розгляду скарги платника (позивача) були спростовані обставини щодо несвоєчасного надходження сплачених ТОВ ІН ПРОФІ сум єдиного податку, та, як наслідок, про наявність у ТОВ ІН ПРОФІ у період з 01.10.2017 по 30.03.2018 податкового боргу з названого податку, що якраз була покладена в основу висновку відповідача про наявність підстав для виключення ТОВ ІН ПРОФІ з 31.03.2018 з Реєстру платників єдиного податку відповідно.

Також в своєму листі вих. 17-07-01 від 17.07.2018, наданому у відповідь на письмовий запит ТОВ ІН ПРОФІ , директор ТОВ Еленмар Кушнір О.В. заперечив факт проведення його товариством наступних платежів за сплати єдиного податку: 09.08.2017 - по сплаті єдиного податку за 2-ий квартал 2017 року у сумі 2 213 грн., 13.10.2017 - по сплаті єдиного податку за 3-ій квартал 2017 року у сумі 32 343 грн., 07.02.2018 - по сплаті єдиного податку за 4-ий квартал 2017 року у сумі 77 834 грн., 06.04.2018 - по сплаті єдиного податку за 1-ий квартал 2018 року у сумі 122 127,90 грн.

Враховуючи зазначене вище та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення №2341204/26-15-12-04-19 від 30.03.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, та без законних на то підстав, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду про те, що допущення помилки під час сплати суми податкового зобов'язання, що не призвела до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Податковим кодексом України строк, а відтак i для висновку про наявність підстав для виключення позивача з реєстру платника єдиного податку (постанова від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не були дотримані, що тягне за собою необхідність зобов'язання останнього вчинити дії з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, у силу норми ч. 3 цієї ж статті Кодексу, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.

Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку юридичної особи з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків. Зокрема, документальні докази виникнення таких несприятливих наслідків для позивача у вигляд копій листів ГУ ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової звітності платника єдиного податку за звітні періоди півріччя, три квартали та 2018 рік були надані позивачем до суду разом з клопотанням від 04.03.2019.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на наведене суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача зобов'язального характеру, шляхом зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ ІН ПРОФІ як платника єдиного податку третьої групи, з дати виключення такої юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку, тобто, - з 31.03.2018. При цьому, суд вважає, що такий визначений судом спосіб захисту прав та інтересів позивача не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача (дана правова позиція суду кореспондує позиції Київського апеляційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 26.07.2018 у схожій справі №826/1891/18).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 зазначеної статті Кодексу).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 10.07.2018 №535, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у сумі 1 762 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №2341204/26-15-12-04-19 про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30.03.2018.

Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162) як платника єдиного податку третьої групи, з 31.03.2018.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ІН ПРОФІ (код ЄДРПОУ 41277162, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок