Рішення

від 18.03.2019 по справі 826/4216/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 березня 2019 року справа №826/4216/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прогресгаз-Україна" (далі по тексту - ТОВ "Прогресгаз-Україна") доДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБІ) третя особаДержавна архітектурно-будівельна інспекції України (далі по тексту - третя особа) провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним накладення на ТОВ "Прогресгаз-Україна" штрафних санкцій, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль фактично не здійснювався, а позивач не отримував відповідних повідомлень; крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі №826/4219/17 встановлено обставини незаконності перевірки та винесення приписів про усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4216/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки перевірку ТОВ "Прогресгаз-Україна" проведено на законних підставах, а штраф за порушення законодавства у сфері містобудування застосовані правомірно.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

В судове засідання 21 листопада 2018 року представники осіб, які беруть участь у справі, до суду не прибули, у зв'язку із чим на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що у справі міститься заява про доповнення позовних вимог від 25 вересня 2017 року, проте, така заява не приймається судом до уваги, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подання заяви).

Таким чином, суд розглядає справу в частині первісних позовних про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01.

Суд також враховує, що у справі містяться докази, не засвідчені в установленому порядку, однак, звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, зокрема стаття 79, не встановлював вимог до засвідчення копій письмових доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Із наявної у справі копії направлення для проведення перевірки від 25 травня 2016 року №367.16/01 вбачається, що інспекторів будівельного нагляду направлені для здійснення позапланової перевірки на будівництво АГЗП за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 43, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року №976.

Департаментом ДАБІ складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2016 року ТОВ "Прогресгаз-Україна" на об'єкті будівництва "Автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) по вул. Декабристів, 43 в м. Васильків Київської області, за результатами якої встановлено: ТОВ "Прогресгаз-Україна" за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 43 виконано будівельно-монтажні роботи з монтажу стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), а саме: змонтовано технологічне обладнання заправна колонка та резервуар для приймання, зберігання і заправлення автомобілів газом об'ємом 5 м. куб,, а також операторська будівля АГЗП) для заправлення автотранспорту, обладнаного газобалонним обладнанням) скрапленим вуглеводневим газом (СВГ) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та виявлено факт експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги статей 34, 37, частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; замовником ТОВ "Прогресгаз-Україна" не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду, чим порушено вимоги статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".

У зв'язку із виявленими порушеннями Департаментом ДАБІ складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 червня 2016 року №С-2306/1 та №С-2306/2 та прийнято зокрема постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/1048/0607/06/01, згідно з якою за порушення вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ТОВ "Прогресгаз-Україна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом шостим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1 305 000,00 грн.

З огляду на зазначене у межах спірних правовідносин суду належить встановити правомірність дій відповідача з проведення перевірки спірного об'єкта будівництва та чи мали місце протиправні діяння ТОВ "Прогресгаз-Україна", які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Пунктами 15-17 Порядку встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка проводиться на підставі відповідного наказу за наявності підстав для її проведення за умови пред'явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Перевірка (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; в разі відмови від підписання акту, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин підстав для проведення позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також доказів на підтвердження того, що уповноваженому представнику ТОВ "Прогресгаз-Україна" пред'явлено під час проведення позапланової перевірки службове посвідчення та направлення для проведення такої перевірки.

При цьому наявна у справі копія направлення для проведення позапланової перевірки від 25 травня 2016 року №367.16/01 не містить відмітки про отримання його копії або ознайомлення із ним.

Наведене свідчить, що позапланову перевірку об'єкта позапланової перевірки на будівництво АГЗП за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 43, у межах спірних правовідносин проведено за відсутності правових підстав, визначених пунктом 7 Порядку, та з порушенням процедури та порядку її проведення.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі №826/4219/17 за позовом ТОВ "Прогресгаз-Україна" до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області про усунення порушень №С-2306/1 від 23 червня 2016 року та №С-2306/2 від 23 червня 2016 року; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області про усунення порушень №3-0607/1-10/10-47/0607/06/01 від 06 липня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області під час перевірки ТОВ "Прогресгаз-Україна" з 16 червня 2016 року по 23 червня 2016 року та під час складання акта від 23 червня 2016 року, приписів про усунення порушень №С-2306/1 від 23 червня 2016 року та №С-2306/2 від 23 червня 2016 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2306/1 від 23 червня 2016 року та постанови №3-0607/1-10/10-47/0607/06/01 від 06 липня 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статі 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі №826/4219/17 встановлено наступні обставини:

"…Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача ОСОБА_1 23 червня 2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у присутності директора ТОВ "Прогресгаз-Україна" - ОСОБА_2

Однак в апеляційній скарзі позивач зазначає, що за ознаками вчинення посадовими особами відповідача кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КПК України, було відкрито кримінальне провадження за №12017100090004554 (а.с. 156) та зазначає, що під час проведення відповідачем перевірки ОСОБА_2 був відсутній, від отримання акту, приписів та протоколу не відмовлявся, оскільки йому не пропонували їх отримати.

Варто зазначити, що відповідач жодних доказів про присутність ОСОБА_2 при проведенні перевірки не надав, свідки в оспорюваних документах також не значяться, хоча передбачені відповідними графами. Фото чи відео записи, що доводять присутність ОСОБА_2 при проведенні перевірки, так само не надано до суду.

Разом з тим позивач стверджує, що посадовою особою відповідача ОСОБА_1 не могла бути здійснена перевірка, оскільки його було не допущено з обґрунтованих підстав. Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується факт проведення перевірки посадовими особами на законних підставах.

Крім того, всупереч вимогам п. 14 Порядку посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю не було складено відповідний акт про не допуск до перевірки. Будь яких письмових доказів або пояснень свідків з приводу зазначених відповідачем обставин матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 2 ст. 74 КАС України, передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку з доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки оскаржувана позивачем постанова прийнята на підставі акту від 23.06.2016 року, приписів про усунення порушень №С-2306/1 від 23.06.2016 року та №С-2306/2 від 23.06.2016 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2306/1 від 23.06.2016 року, які не можуть бути прийняті в якості доказу вчинення правопорушення, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області порушень №3-0607/1-10/10-47/0607/06/01 від 06.07.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню."

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, що штраф у сумі у сумі 1 305 000,00 грн. згідно з оскаржуваною накладено на позивача у зв'язку із експлуатацією автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію.

Як підтверджує зміст оскаржуваної постанови, вона прийнята за результатами розгляду акта від 23 червня 2016 року, приписів про усунення порушення від 23 червня 2016 року №С-2306/1 та від 23 червня 2016 року №С-2306/2, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2306/3 від 23 червня 2016 року.

Разом із тим, вище встановлено, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області про усунення порушень №С-2306/1 від 23 червня 2016 року та №С-2306/2 від 23 червня 2016 року, і визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інстанції у Київській області під час перевірки ТОВ "Прогресгаз-Україна" з 16 червня 2016 року по 23 червня 2016 року та під час складання акта від 23 червня 2016 року, приписів про усунення порушень №С-2306/1 від 23 червня 2016 року та №С-2306/2 від 23 червня 2016 року.

У свою чергу незаконно проведена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняте за результатами такої перевірки, зокрема у формі постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01 також є незаконним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

З огляду на викладене, беручи до уваги не надання відповідачем доказів на підтвердження виявлених порушень, суд приходить до висновку, що постанова Департаменту ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Прогресгаз-Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

В частині дотримання позивачем строку звернення до суду та клопотання відповідачів і третіх осіб про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення з адміністративним позовом, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Позивач просить поновити строк на оскарження постанови Департаменту ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01, оскільки не отримував такої постанови, а дізнався про накладення штрафу після накладення арешту у межах виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що у справі відсутні докази, які б підтверджували направлення відповідачем оскаржуваної постанови ТОВ "Прогресгаз-Україна".

Оскільки строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ "Прогресгаз-Україна" у межах спірних правовідносин подано з дотриманням строку звернення, встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що також вказує на відсутність підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресгаз-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 липня 2016 року №3-0607/3-10/10-48/0607/06/01.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресгаз-Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 575,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресгаз-Україна" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 43; ідентифікаційний код 39457622);

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов