Постанова

від 18.03.2019 по справі 359/1019/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1019/19

Провадження № 3/359/539/2019

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши, адміністративні матеріали, за участю ОСОБА_1 та прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, що надійшли від Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, депутата Бориспільської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СМ № 299924, виданий Бориспільським МРВ ГУМВС України в Київській області 27.09.2000 року, -

в с т а н о в и в:

За протоколом про адміністративне правопорушення № 31-03/46 від 29 січня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1, будучи депутатом Бориспільської міської ради Київської області, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" , 28.02.2017 року, перебуваючи у приміщенні Бориспільської міської ради, беручи участь у пленарному засіданні 22 сесії Бориспільської міської ради VII скликання, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" та ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , усвідомлюючи, що пунктом 122 проекту порядку денного пленарного засідання передбачено розгляд питання "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль", не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів (шляхом самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради), у зв'язку з прийняттям Бориспільською міською радою рішення про внесення змін до порядку денного та прийняття порядку денного як "за основу", так і "в цілому" , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

У судове засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 з'явився, надав свої письмові пояснення щодо складеного відносно нього протоколу разом зі своїми докази, та підтримав їх в судовому засіданні.

За змістом вищезазначених письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке передбачено відповідальність ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Зазначив, що 28.02.2017 року він як депутат Бориспільської міської ради, під час голосування за включення до порядку денного пленарного засідання 22 сесії, додаткових питань, в тому числі і питання "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га. (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль", а потім під час голосування порядку денного як "за основу", так і "в цілому", брав участь в голосуванні, і його дії були спрямовані на реалізацію представницького обов'язку як депутата місцевої ради. В цей же день, він до початку голосуванням, спочатку письмово подав заяву, а потім усно, повідомив про наявність конфлікту інтересів під час розгляду вищезазначеного питання, а також те, що участь в голосуванні по даному питанню брати не буде. Це підтверджується його письмовою заявою від 28.02.2017 року та витягом із протоколу засідання Бориспільської місцевої ради від 28.02.2017 року № 22, які додані до його письмових пояснень. В той же час, жодних роз'яснень та консультацій від постійної комісії з питань регламенту та депутатської етики, контролю за виконанням рішень ради, законності, правопорядку та взаємодії із засобами масової інформації, яка відповідно до покладених на неї повноважень, серед іншого, здійснює контроль за дотримання вимог ст. 59-1 "Конфлікт інтересів" ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", після надходження його заяви про наявність конфлікту інтересів, ним отримано не було. Тому, він як депутат місцевої ради, вчинив заходи, які вважав достатніми для повного виконання вимог чинного законодавства, а саме: письмово і усно повідомив про наявний конфлікт інтересів, а також не брав участь у голосуванні за вищезазначене питання. Вважає, що у протоколі та доданих до нього матеріалах не доведено факту суперечності між приватним інтересом і представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме вказана суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття вищевказаного рішення. Голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причино-наслідковий зв'язок між його діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом, оскільки депутати цієї ради здійснюють представницькі повноваження. Тому, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд дану справу закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор у судове засіданні з'явився, протокол підтримала та просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, прокурора та дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши надані докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку, про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, з наступних підстав.

Так, положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа), згідно ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає за умови наявності чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони: неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно постанови Бориспільської міської виборчої комісії Київської області від 08.11.2015 року № 108 "Про затвердження списку зареєстрованих депутатів Бориспільської міської ради" та списку зареєстрованих депутатів Бориспільської міської ради, обраний депутатом Бориспільської міської ради VІІ скликання.

Відповідно до підпункту "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, будучи депутатом Бориспільської міської ради Київської області VІІ скликання , 28.02.2017 року брав участь під час розгляду та прийняття рішення Бориспільською міською радою про затвердження проекту порядку денного 22-го пленарного засідання сесії Бориспільського міської ради VІІ скликання як "за основу", так і "в цілому", а також про внесення змін до порядку денного, а саме: включення питання: "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га. (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль". Ці обставини підтверджуються відомостями, що містяться у протоколі № 22 засідання Бориспільської міської ради VІІ скликання від 28.02.2017 року, а також відомостями про поіменне голосування, під час розгляду Бориспільською міською радою проекту порядку денного як "за основу", так і "в цілому".

При цьому, згідно даних, що містяться в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій ОСОБА_1 за 2017 рік, останній зазначений у переліку засновників, є одним із кінцевих бенефіціарних власників ПП "Автосервіс", володіє 30,8 % корпоративних прав та перебуває на посаді директора зазначеного підприємства, і такі обставини підтверджуються як і іншими матеріалами справи, так і не оспорюються самими ОСОБА_1

Разом з тим, вимогами ст. 280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.

Як зазначалося вище, диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Беручи до уваги диспозицію ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Відповідно до ч.1 статті 59-1 "Конфлікт інтересів" Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Згідно примітки до статті, терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Так, відповідно до письмових пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 підтвердив факт того, 28.02.2017 року до початку голосуванням щодо прийняття порядку денного пленарного засідання 22 сесії, як "за основу", так і "в цілому", а також перед голосуванням за включення до порядку денного пленарного засідання 22 сесії, додаткових питань, в тому числі і питання "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га. (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль" , у нього був наявний конфлікт інтересів.

Із змісту копії письмової заяви ОСОБА_1 від 28.02.2017 року на ім'я міського голови Бориспільської міської ради ОСОБА_3, яка була зареєстрована за № 12-19-1417 (а.с.87) вбачається, що перед голосуванням останній повідомив, щодо питання № 39 п. 1.4 "про зменшення відсоткової ставки за оренду земельної ділянки ПП "Автосервіс", чергової сесії № 22 від 28.02.2017 р. містить конфлікт інтересів, а тому участі у голосуванні він приймати не буде.

Суд враховує те, що дана заява була зареєстрована у встановленому законом порядку, на ній міститься резолюція "для розгляду 28.02.2017 року", а тому голові Бориспільської міської ради, було відомо про наявність заяви і про її зміст.

Також відповідно до витягу з протоколу засідання Бориспільської міської ради № 22 від 28.02.2017 року ОСОБА_4 перед самим голосуванням за пунктом 122 проекту порядку денного, виступив та зазначив, що не буде голосувати за вказане питання відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (а.с.85).

Згідно результату поіменного голосування про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016 року, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль, ОСОБА_1 не брав участь у голосуванні (а.с.86).

Тобто депутат Бориспільської міської ради ОСОБА_4, дотримуючись вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" , вжив всіх необхідних заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів і ще до початку пленарного засідання 22 сесії подав письмову заяву на ім'я Бориспільського міського голови та перед самим голосуванням самостійно публічного оголосив про наявність у нього конфлікту інтересів.

При цьому, суддя звертає увагу, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів.

Так, у роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" зазначено, що аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: - наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; - наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; - наявність повноважень на прийняття рішення; - наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Беручи до уваги визначення поняття "реальний конфлікт інтересів", згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можна констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом. Те саме випливає з положень ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", які регламентують питання, що вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, тобто колегіальним органом. Іншими словами, у разі, якщо, наприклад, депутат місцевої ради, який виконує свої повноваження у складі такого колегіального органу голосує, він одноособово не приймає такого рішення, таке рішення приймається колегіальним органом більшістю голосів. Відтак відсутній прямий і безпосередній причино - наслідковий зв'язок між голосуванням та прийняттям рішення. Голосування депутата є його обов'язком, тобто участь у такому голосуванні є здійсненням депутатом його представницьких повноважень. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Так, слід зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства порядок скликання сесії відповідної ради, підготовки й розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради. Порядок денний сесії після обговорення депутатами затверджується або, в разі необхідності, змінюється за результатами голосування більшості депутатів від загального складу ради. Відповідно до затвердженого порядку денного, виголошується доповідь, а також, у передбачених випадках, співдоповідь чи інформація. Після обговорення кожного питання проект рішення приймається за основу або відхиляється більшістю депутатів від загального складу ради.

Також, в даному випадку суддя враховує, що крім загальної норми ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на законодавчому рівні не передбачено будь-яких інших способів повідомлення про наявність конфлікту інтересів, окрім публічного оголошення без уточнення усної чи письмої форми такого оголошення.

В той же час, із даної норми слідує, що головна вимога даного оголошення, це доведення до слухачів відомостей про те, що питання, яке ставиться їм на вирішення, стосується особи доповідача, в якому останній може мати майновий чи немайновий інтерес, тобто вирішуючи дане питання, вони можуть діяти на користь останнього.

Таким чином, можливо зробити обґрунтований висновок про те що, ОСОБА_1 в присутності депутатів Бориспільської міської ради на сесії місцевої ради 28.02.2017 року шляхом усного оголошення повідомив останніх про наявність конфлікту інтересів щодо питання про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016 року, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль. Вказана обставина, зокрема, відображена та зафіксована у витязі із протоколу засідання Бориспільської міської ради (а.с.85).

Тобто, як голові, так і депутатам Бориспільської міської ради було повідомлено про наявність конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_1 при розгляді та прийнятті рішення по вищезазначеному питанню, й відповідно мета запобігання та врегулювання конфлікту інтересів була досягнута.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1, у виконання вимог закріплених у ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", самостійно шляхом публічного оголошення під час засідання місцевої ради повідомив депутатам про наявний у нього конфлікт інтересів.

Вказане свідчить про те, що усім депутатам було відомо, що одне із питань, яке пропонувалося включити до порядку денного сесії місцевої ради, стосувалося безпосередньо депутата ОСОБА_1, однак останні жодних заперечень та зауважень з приводу того, що останній не може брати участь у розгляді, підготовці та прийняття рішення щодо затвердження порядку денного 2 2 сесії Бориспільської міської ради VII скликання як "за основу", так і "в цілому" , не висловили.

Це в свою чергу вказує на те, що було досягнуто цілей інституту повідомлення про наявний конфлікт інтересів, та можливий конфлікт інтересів був врегульований; та окремо повідомлення чи не повідомлення ОСОБА_1 депутатів про наявність конфлікту інтересів жодним чином не могло вплинути на результати голосування за прийняття рішення місцевою радою про внесення змін до порядку денного та прийняття порядку денного як "за основу", так і "в цілому".

З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1, будучи депутатом Бориспільської міської ради Київської області, брав участь у підготовці та голосуванні за прийняття порядку денного та внесення змін до нього, де містилося питання з приводу якого був наявний конфлікт інтересів, виключно після самостійно публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Також, досліджені матеріали справи свідчать, що реальний конфлікт інтересів у цьому випадку відсутній, оскільки при розгляді питання на сесії Бориспільської міської ради "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль", депутатам було відомо, що у депутата ОСОБА_1 наявний конфлікт інтересів.

Рішення по вказаному питанню приймалося колегіальним органом із дотриманням передбаченої законодавством процедури без будь-яких зауважень і заперечень, докази зворотнього у суду відсутні. Під час обговорення та голосування депутатів із цього приводу на сесії місцевої ради, ОСОБА_1 жодним чином не впливав і не міг вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень депутатами місцевої ради. ОСОБА_1 особисто за прийняті рішення не голосував.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 як депутат Бориспільської місцевої ради взагалі не ініціював жодних пропозицій щодо внесення додаткових питань до проекту порядку денного 22 сесії Бориспільської міської ради. Пропозиція по вищезазначеному питання вносились іншими депутатами.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що наявний конфлікт інтересів не може вважатися реальним, та не містить ознак визначених у примітці до статті 172-7 КУпАП, оскільки головним спеціалістом першого відділу Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_5 у протоколі та доданих до нього матеріалах не доведено факту суперечності між приватним інтересом і представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття вищезазначеного рішення.

Враховуючи вище викладе, суд приходить до висновку, що а ні у протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в матеріалах справи не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження об'єктивної сторони даного правопорушення.

Належних і допустимих доказів, які беззаперечно спростовують це твердження, в матеріалах справи немає.

З огляду на вище викладене суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не порушував вимоги ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" й відповідно ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції".

Також вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як зазначалося вище, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, є умисним діянням та може мати місце при наявності прямого умислу правопорушника на вчинення протиправних дій, тобто особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів та таке неповідомлення може мати наслідком досягнення певного приватного інтересу.

Таким чином, вище перелічені приписи діючого законодавства визначають, що зазначений конфлікт зароджується і розвивається в рамках свідомості однієї особи, у якої можливе виникнення реального конфлікту інтересів, і яка має корисливий прямий умисел на приховане задоволення свого особистого інтересу, нікому на час даного задоволення не відомого.

Доводи ОСОБА_1, зазначені ним у своїх письмових поясненнях, про відсутність у нього умислу на вчинення корупційного правопорушення, заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.

Так, ОСОБА_1 не міг мати умисел на приховування наявності конфлікту інтересів та неповідомлення голову та депутатів Бориспільської міської ради про нього, з огляду на те, що вказана обставина і так була відома їм до голосування, що підтверджується вищезазначеними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Тобто, в даних випадках взагалі відсутні відомості щодо приховування ОСОБА_1 наявного інтересу, про даний інтерес знав та його усвідомлював голова та кожний депутат міської ради перед початком голосування за відповідне питання. Це в свою чергу свідчить про те, що в його діях відсутній умисел на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Також не може свідчити про порушення ОСОБА_1 антикорупційного законодавства те, що останній, будучи депутатом Бориспільської місцевої ради брав участь у голосуванні за рішення, у зв'язку з прийняттям Бориспільською міською радою рішення про внесення змін до порядку денного та прийняття порядку денного, оскільки ОСОБА_1 такими своїми діями, за встановлених в судовому засіданні обставин, виконував виключно свої представницькі, тобто публічні функції як депутат міської ради.

Відповідно ч. 4 ст. 49 Закону України "Про місцеве самоврядування" , депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Згідно ч. 6 ст. 49 Закону, депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Відповідно ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування" , посадова особа місцевого самоврядування це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

При цьому слід також врахувати, що чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час голосування.

В рішенні Конституційного Суду України від 06.10.2010 року (справа №і- 27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що висновки головного спеціаліста першого відділу Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_5, про вину ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке передбачено відповідальність ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, зроблені на підставі припущень, що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України є неможливим, оскільки з урахуванням норм цієї статті, посадова особа правоохоронного органу, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, скоїв правопорушення. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останнього.

Таким чином, орган, який склав протокол про адміністративні правопорушення, на думку суду, допустив помилкове тлумачення ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та положень ст.1 Закону України "Про запобігання корупції при правовій оцінці голосування депутата ОСОБА_1

Оцінюючи матеріали справи, встановлено, що ОСОБА_1 підготувавши та подавши на ім'я голови Бориспільської міської ради письмову заяву про конфлікт інтересів від 28.02.2017 року, повідомив у встановленому Законом порядку, міського голову Бориспільського міської ради - безпосереднього керівника про наявний у нього реальний конфлікт інтересів, а також брав участь у підготовці та голосуванні за прийняття порядку денного та внесення змін до нього, виключно після самостійного публічного оголошення про наявний конфлікт інтересів на сесії місцевої ради, тим самим дотримавшись вимог, закріплених у ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування", а тому в його діях відсутня як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не вчинив дій (бездіяльності), які містять ознаки адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 172-7 КУпАП за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому посилання на те, що ОСОБА_1 свідомо не вживав відповідних заходів та негайно не повідомив відповідну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та свідомо проголосував за прийняття Бориспільською міською радою рішення про внесення змін до порядку денного пленарного засідання 22 сесії та прийняття даного порядку денного як "за основу", так і "в цілому", де в пункті 122 було передбачено розгляд питання "Про внесення змін до договору оренди землі від 25.01.2016, укладеного між міською радою та ПП "Автосервіс", на земельну ділянку площею 1.3123 га. (кадастровий номер 3210500000:07:001:0033) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (база для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту) по вул. Київський шлях, 2-к у м. Бориспіль", не можуть бути визнані обґрунтованими.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, визначеного ч. 1 ст. 172-7 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 10, ч. 1 ст. 172-7, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили

Суддя С.М. Вознюк