Рішення

від 18.03.2019 по справі 372/3600/18

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3600/18

Провадження № 2-505/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря судового засідання - Авсюкевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання в порядку спадкування права власності за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи, яку зазначив, що 19 січня 2017 померла ОСОБА_2. Після її смерті спадкоємцем за заповітом став позивач. Позивач отримав заповіт на право на земельну ділянку яка перебуває у колективній власності КСП Маловільшанське Маловільшанської сільської ради Обухівського району. В видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачу було відмовлено, оскільки був відсутній оригінал державного акту, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просять задовольнити.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без їх участі, щодо задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

19.01.2017 року померла ОСОБА_2, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії 1-БК №392773 від 19.01.2017 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.12.2003 року спадкоємцем на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності КСП Маловільшанське Маловільшанської сільської ради Обухівського району, після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_2, спадкове майно складалось із земельної ділянки розміром 3,00 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 13986,00 грн., що належала померлій згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 376968, виданого Обухівською РДА 13.11.2003 року. (а.с.11).

Відповідно до заповіту складеного 24.11.2016 року, ОСОБА_2 в присутності свідків заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 3,00 в умовних кадастрових гектарах надану на підставі рішення Обухівської РДА від 17.06.2003 року № 319. (а.с.8).

На підставі Рішення Обухівської РДА від 20.05.2004 року № 308 на ім'я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №045063 (а.с. 21).

Відповідно до наданої спадкової справи єдиним спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 є позивач, а саме за заповітом на земельну ділянку, що розташовані в межах Маловільшанської сільської ради, Обухівського району. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,7990 га, кадастровий номер 3223186000:04:005:0008, яка розташована на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району, було відмовлено, оскільки був відсутній оригінал державного акту, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Згідно статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а згідно статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, тим самим після смерті ОСОБА_2, яка померла 19.01.2017 року, до складу спадщини увійшло право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,7990 га, яка належала померлій згідно рішення Обухівської РДА від 20.05.2004 року № 308, яка розташована на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району був: ОСОБА_1.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач як спадкоємець за заповітом відносно майна спадкодавця має право на спадкування, в тому числі відносно права на земельну частку (пай), який спадкодавець набув за життя та відносно якого не було завершено оформлення правовстановлюючого документу.

Даних про наявність спору з іншими спадкоємцями під час судового розгляду не встановлено, з матеріалів спадкової справи вбачається, що інші спадкоємці відсутні, позивачу не могло бути видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину по причині відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, що перешкоджає позивачу реалізувати свої передбачені законодавством права спадкоємця, тому справа щодо невизнаних прав позивач як спадкоємця підлягає судовому розгляду на підставі ст.ст. 1, 3, 15 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому позивач довів належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майна і майнових прав померлої ОСОБА_2

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Суд вважає доведеними посилання позивача щодо наявності у нього права на спадщину ОСОБА_2, а також належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача як спадкоємця визнання за ним права на земельну ділянку.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях . Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, враховуючи відсутність заперечень відповідача, відсутність інших спадкоємців, суд вважає доведеними під час розгляду спору посилання позову на порушення законних прав та інтересів позивача, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав позивача шляхом визнання права власності за заповітом на земельну ділянку.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5,15,76-81,264-265 ЦПК України, ст.ст. 1216,1218 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання в порядку спадкування права власності за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,7990 га, кадастровий номер 3223186000:04:005:0008, яка розташована на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, після померлої 19 січня 2017 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.03.2019.

Суддя: О.Б. Тиханський