Рішення

від 18.03.2019 по справі 320/2064/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.03.2019

Справа № 320/2064/19

Провадження № 2-о/320/293/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву Ігнатова Євгена Євгеновича в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про встановлення факту народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявників звернувся до суду з вищеназваною заявою, в якій просить суд встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Судак, АР Крим, Україна, від батьків - матері: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України.

У заяві зазначено, що заявниця ОСОБА_3, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 у пологовому будинку м. Судак ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину - ОСОБА_4. Заявники через свого представника звернулися до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області з метою зареєструвати свою дитину за вимогами законодавства України, однак отримали відмову через те, що надані документи не відповідають нормам законодавства України. У зв'язку з викладеним заявники просять у судовому порядку встановити факт народження їхньої дитини.

У судове засідання заявники не з'явилися, від їхнього представника, який діє на підставі договору про надання правової допомоги з реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження від 14.03.2019 року, адвоката Ігнатова Є.Є. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та у відсутність заявників по справі, заяву підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області - у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності чи заперечень проти позову не надіслав.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_3, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 у пологовому будинку м. Судак ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину чоловічої статі, що також підтверджується доданою до матеріалів справи копією обмінної карти пологового будинку №0501027492 (а.с.8-9).

Судом при наданні оцінки зазначених документів як доказів приймається до уваги, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт народження певної особи. Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах Лоізіду проти Туреччини , Кіпр проти Туреччини та Мозер проти Республіки Молдови та Росії , зазначає, що "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Згідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст.18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини.

Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.13 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та № 935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року вважаються недійсними.

Згідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Також відомості про народження дитини заявників відсутні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Підставою для державної реєстрації народження на території України є медичне свідоцтво про народження (Форма № 103/о) форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи, або рішення суду про встановлення факту народжені дитини на території України.

Враховуючи вищевикладене, Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області роз'яснено право про можливість звернення до суду з питання встановлення факту народження дитини.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети.

Частиною 4 ст.49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.

Відомості про народження особи підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до п.1, 5 ч. 4 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров"я документи, що підтверджують факт народження дитини.

Відповідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Статтею 7 Закону України "Про громадянство України" чітко визначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заявники не мають можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, з метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявники та їх дитина, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог щодо встановлення факту народження їхньої дитини, оскільки реєстрація народження дитини не можлива без відповідного рішення суду, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Однак вимоги заявників підлягають задоволенню частково, оскільки суд встановлює лише факт народження дитини певної статі у певної особи. Ім'я ж дитини встановлюється відповідно до ст.28 ЦК України. Саме право батьків за їх згодою визначити ім'я дитини при реєстрації її народження в органах РАЦС відповідно до ст.ст.145-147 СК України та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України, згідно з якими з рішення суду зазначаються в акті про народження лише дані про дату і місце народження дитини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Ігнатова Євгена Євгеновича в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про встановлення факту народження дитини - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Судак, АР Крим, Україна, від батьків - матері: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України.

У задоволенні іншої частині заявлених вимог - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Т.В.Юрлагіна