Рішення

від 11.03.2019 по справі 420/1929/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.03.2019

ЄУ № 420/1929/18

Провадження №2/420/158/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої 31.01.2013 в с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області, на: земельну ділянку №555 площею 6,8097 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер 4423382500:16:010:0048; земельну ділянку №1153 площею 1,4752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер 4423382500:16:001:0062.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.01.2013 померла його бабуся ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщину у вигляді нерухомого майна - земельних ділянок №555 площею 6,8097 та №1153 площею 1,4752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0156216, який знаходиться в колгоспі ім. Енгельса. Відповідно до зазначеного сертифікату, ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Енгельса Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Згодом ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного сертифікату та розпорядження голови Новопсковської районної державної адміністрації від 10.11.2009 отримала: Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,8097 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4423382500:16:010:0048, та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,4752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4423382500:16:001:0062. Позивач зазначив, що спадщину після смерті ОСОБА_4, як спадкоємець за заповітом, він прийняв своєчасно, звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Але реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку він не може, оскільки приватним нотаріусом постановою від 23.10.2018 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначені земельні ділянки, що залишилися після смерті ОСОБА_4, на підставі того, що він не надав нотаріусу заповіт, який би підтверджував, що померла ОСОБА_4 призначила його спадкоємцем земельних ділянок. На даний час він бажає реалізувати своє право на спадщину, але не може цього зробити, оскільки в заповіті від 15.05.2000 під реєстровим №43 вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), а пізніше - 25.01.2010 та 20.10.2011 на підставі зазначеного сертифікату були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки з виділенням земельних ділянок в натурі.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засіданні на 13.12.2018 та залучено до участі у справі третю особу, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

13 грудня 2018 року в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 11.01.2019 у зв'язку з витребуванням доказів.

Ухвалою суду від 11.01.2019 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підготовче судове засідання відкладено до 11.02.2019, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів до 11.02.2019.

11 лютого 2019 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 11.03.2019.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень не має.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - надійшло пояснення на позов, в якому останній просив справу розглядати без його участі, рішення прийняти на розсуду суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень не має.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування судового засідання технічним засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2013 року в с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕД № 359459, виданим 04.02.2013 виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

З дослідженої в судовому засіданні спадкової справи №102/213 до майна померлої 31.01.2013 ОСОБА_4, яка була заведена 16.07.2013 приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 за заявою позивача від 16.07.2013, встановлено, що за життя ОСОБА_4 склала заповіти від 17.12.1991 та 15.05.2000.

Так, згідно заповіту, посвідченого 17.12.1991 виконкомом Кам'янської сільської ради народних депутатів Новопсковського району Ворошиловградської області, зареєстрованого в реєстрі за № 31, ОСОБА_4 все своє майно, яке на день смерті буде належати їй, з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, в тому числі грошовий вклад в державній трудовій ощадній касі № 3124/018 в с. Кам'янка на рахунку №758 з належними відсотками, заповіла третій особі - ОСОБА_3.

Заповітом від 15.05.2000, посвідченим секретарем виконкому народних депутатів Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі під №43, ОСОБА_4 заповіла позивачу ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0156216, який знаходиться в колгоспі ім. Енгельса.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Таким чином, за наявності двох заповітів, складених у різний час, один з яких змінює другий у певній частині та не містить указівки про скасування попереднього заповіту в повному обсязі, виконуватися повинні обидва заповіти: перший - у частині, що не суперечить другому, та другий - у повному обсязі.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №34544033 від 16.07.2013, зазначені вище заповіти на користь позивача та третьої особи є чинними.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_4, прийняв, звернувшись 16.07.2013 у встановлений законом шестимісячний строк до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини.

Дослідженням спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 № 102/2013 також встановлено, що у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса 26.07.2013 звернулась також і спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 та 15.08.2013 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 70 по вул. Гагаріна в с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області.

Як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 23.10.2018 позивач звернувся до приватного нотаріуса Новопсковського нотаріального округу Луганської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2000.

Однак, постановою нотаріуса від 23.10.2018 про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по оформленню спадкових прав після померлої ОСОБА_4, а саме видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, на підставі того, що ним не було надано нотаріусу заповіт, який би підтверджував, що померла ОСОБА_4 призначила його спадкоємцем земельних ділянок (заповітом від 15.05.2000 позивача було призначено спадкоємцем права на земельну частку /пай/).

В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, однак не може цього зробити оскільки в заповіті від 15.05.2000 вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), а пізніше спадкодавцю на підставі зазначеного сертифікату були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки з виділенням земельних ділянок в натурі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Енгельса серії ЛГ № 0156216, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 05.04.1999 за № 185, належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Енгельса Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

На підставі розпорядження № 465 від 10.11.2009 голови Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області Про затвердження документів до протоколу зборів від 25.09.2009 та внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 27.03.2003 р. № 145 в рахунок сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0156216, спадкодавець ОСОБА_4 отримала 25.01.2010 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 585410, відповідно до якого останній було передано у приватну власність земельну ділянку №555 площею 6,8097 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4423382500:16:010:0048, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області; 20.10.2011 - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 812682, відповідно до якого останній було передано у приватну власність земельну ділянку №1153 площею 1,4752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4423382500:16:001:0062, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Вказані обставини підтверджуються: розпорядженням № 465 від 10.11.2009 голови Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області Про затвердження документів до протоколу зборів від 25.09.2009 та внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 27.03.2003 р. № 145 ; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 585410 від 25.01.2010; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4400741882014 від 14.03.2014; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 812682 від 20.10.2011; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4400741792014 від 14.03.2014; відомостями з технічної документації із землеустрою по передачі земельних часток (паїв) у приватну власність в натурі власникам сертифікатів колгоспу ім. Енгельса в межах Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, що включена до державного фонду документації із землеустрою; довідкою Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за вих. № 1220/109-18 від 08.11.2018, а також не заперечувалися представником Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки на момент складання нею 15.05.2000 заповіту підтверджувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0156216 у відповідності до чинного на той момент законодавства - указів Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , а тому в заповіті і було посилання спадкодавцем на вказаний сертифікат.

В подальшому, у відповідності до вимог законодавства, один правовстановлюючий документ було замінено на інші, тобто замість сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0156216 спадкодавцю було видані державні акти на право приватної власності на землю серії ЯИ № 585410 від 25.01.2010 та № 812682 від 20.10.2011.

Заміна одно правовстановлюючого документу на інші не вплинуло на право власності ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки, як і не відбулося жодних змін відносно самих земельних ділянок, а отже ці земельні ділянки і є спадковим майном за заповітом, складеним спадкодавцем ОСОБА_4 15.05.2000.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_4, спадкоємці, які мають обов'язкову частку у спадщині, відсутні, позивач має право отримати у спадщину зазначені вище земельні ділянки.

Таким чином, є всі достатні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок за позивачем.

За таких обставин, враховуючи інтереси позивача, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач не має, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи, а також визнані відповідачем.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 726,19 грн. та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 726,19 грн.

Керуючись ст. ст . 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141-142, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії ЕМ 015663, виданий 10.12.1998 Попаснянським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої 31.01.2013 в с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області, на:

- земельну ділянку №555 площею 6,8097 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер: 4423382500:16:010:0048, яка належала ОСОБА_4 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №585410 від 25.01.2010;

- земельну ділянку №1153 площею 1,4752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер: 4423382500:16:001:0062, яка належала ОСОБА_4 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №812682 від 20.10.2011.

Стягнути з Кам'янської сільської ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336569 , місцезнаходження: вул. Пульного, 2а, с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії ЕМ 015663, виданий 10.12.1998 Попаснянським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати по сплаті судового збору у розмірі 726,19 грн. (сімсот двадцять шість грн. 19 коп.).

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 37942461, повернути представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 726,19 грн. (сімсот двадцять шість грн. 19 коп.), сплаченого при зверненні до суду за квитанцією №1 від 06.11.2018.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суддя: В.В. Пронька