Рішення

від 15.03.2019 по справі 428/2399/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/2399/19

Провадження №2/428/1308/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Луганської області про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Луганської області про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи вимоги тим, що на початку 2008р. позивач ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_3, а з червня 2008р. вони почали проживати разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, вести спільне господарство, мати спільний бюджет та турбуватися один про одного. 22.03.2018р. ОСОБА_3 помер, за життя заповіту не склав, і після його смерті відкрилась спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_2. На думку позивача ОСОБА_1, вона набула право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 у четверту чергу в порядку ст. 1264 ЦК України, тому позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом було відмовлено у здійсненні нотаріальної дії. Тому, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю з червня 2008р. до дня смерті ОСОБА_3, до 22.03.2018р., тобто не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, після померлого 22.03.2018р. ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 у вступному слові пояснила, що вона знайома з ОСОБА_3 з дитинства, оскільки він вчився разом з її братом. З 2008 року вони з ОСОБА_3 почали мешкати разом у належній їй квартирі. Вони обидва працювали, мали спільний бюджет, робили разом покупки, також разом оплачували усі витрати. ОСОБА_3 з часом захворів, тому вона здійснювала за ним догляд, викликала лікарів. Після смерті ОСОБА_3 його похорон здійснювала вона сама, оскільки ОСОБА_3 не мав ані дружини, ані дітей, ані живих батьків.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Луганської області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, процесуальна позиція - на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_4 з 2005р.. У квартирі №42 на той час мешкала ОСОБА_1 сама. Приблизно у 2008р. до неї вселився ОСОБА_3, вони мешкали разом, як одна сім'я. Йому невідомо чи був одружений ОСОБА_3, ОСОБА_1 не була заміжня. Дітей у ОСОБА_3 не було. ОСОБА_3 з ОСОБА_1 мешкали у не зареєстровану шлюбі. Він ходив до них у гості, спілкувався з ними. Йому відомо, що перед смертю ОСОБА_3 хворів, а ОСОБА_1 доглядала за ним, похованням також займалась ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії довідки Комунального підприємства ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації №774 від 07.12.2018р., згідно обліку КП ОСОБА_2 БТІ станом на 29.12.2012р. квартира АДРЕСА_5 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло №10, виданого 21.01.2005р. Управлінням житлово-комунального господарства міськради згідно з розпорядженням №18 від 17.01.2005р.. Відповідно до копії довідки про причину смерті №79 від 24.03.2018р., виданої лікарем ОСОБА_6, ОСОБА_3, 1963р.н., помер 22.03.2018р.. Відповідно до копії свідоцтва (довідки) про поховання, виданої 26.03.2018р. КП ОСОБА_2 підприємство садово-паркового господарства та благоустрою , померлий 22.03.2018р. ОСОБА_3 похований 26.03 о 13-00 на міському кладовищі с. Вороново ділянка №76 ряд №10 місце №16. Відповідно до копії довідки Відділу адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку №33149 від 18.09.2018р., станом на 22.03.2018р. за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована 1 особа - ОСОБА_3, 03.09.1963р.н.. Відповідно до копії довідки Відділу адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку №14798 від 18.09.2018р., ОСОБА_3, 03.09.1963р.н., був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.10.1993р. та знятий з реєстраційного обліку 04.09.2018р. у зв'язку зі смертю 22.03.2018р.. Відповідно до копії ОСОБА_5 про реєстрацію в Спадковому реєстрі №53336520 від 18.09.2018р., приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7 зареєстровано спадкову справу №63003947 (№ у нотаріуса 193/2018) щодо спадкодавця ОСОБА_3. Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2019р., приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 22.03.2018р. ОСОБА_3. Відповідно до копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_6, виготовленого 07.03.2019р. КП ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації , загальна площа квартири - 31,5кв.м., житлова площа - 15,5кв.м., квартира є однокімнатною.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, з матеріалів справи, судом встановлено, що в період з червня 2008р. по 22.03.2018р. позивач ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 22.03.2018р. помер, за життя заповіту не склав, і після його смерті відкрилась спадщина на належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_7. Інших спадкоємців ОСОБА_3 не має. Отже, ОСОБА_1, являється спадкоємцем четвертої черги за законом в спадкування після смерті ОСОБА_3 в порядку ст. 1264 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Луганської області про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності в порядку спадкування за законом, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Луганської області про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, 28.10.1969р.н., та ОСОБА_3, 03.09.1963р.н., однією сім'єю без реєстрації шлюбу не менш як п'ять років, тобто з червня 2008р. до 22.03.2018р. - моменту його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 (28.10.1969р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія ЕН №993619) право власності в порядку спадкування за законом після померлого 22.03.2018р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_3, 03.09.1963р.н., на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею - 31,5кв.м., житловою площею - 15,5кв.м..

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович