Ухвала

від 19.03.2019 по справі 640/4276/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

19 березня 2019 року місто Київ №640/4276/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.02.2019 №230 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.02.2019 №230.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2019 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/4276/19.

Разом з адміністративним позовом товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 19.02.2019 №230 про застосування заходу впливу до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом не зупиняє дії розпорядження від 19.02.2019 №230, яке позивач зобов'язаний виконати до 21.03.2019, не зважаючи на його протиправність. У свою чергу, наслідком невиконання протиправного розпорядження стане застосування до позивача штрафних санкцій, у зв'язку з чим останнє буде змушене знову звертатись до суду за захистом своїх прав.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Слід зазначити, що наявність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження (яких заява про забезпечення позову не містить) може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.