Постанова

від 13.03.2019 по справі 816/1984/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 р.Справа № 816/1984/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

за участю:

представника позивача - Скрипника В.Я.

представника відповідача - Бабака Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 816/1984/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Трейд"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Вега-Трейд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 р. № 0044211211.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу в частині порушення строків реєстрації податкової накладної є безпідставними і такими, що не відповідають об'єктивним обставинам, оскільки ТОВ "Вега-Трейд" здійснено всі залежні від нього дії для проведення реєстрації податкової накладної від 19.05.2017 р. № 1. За твердженням позивача, відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 р. № 0044211211, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26520,85 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 816/1984/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, посилавшись на порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної від 19.05.2017 р. № 1, у зв'язку з чим до ТОВ "Вега-Трейд" спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26520,85 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за травень 2017 року з урахуванням даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "Вега-Трейд" складено акт від 04.12.2017 р. № 7452/16-31-12-11-30/39900671, відповідно до якого зафіксовано порушення підприємством позивача термінів реєстрації податкових накладних за травень 2017 року на 1 день на суму ПДВ 265208,52 грн., чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 15-16).

На підставі цього акта ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення 13.12.2017 р. № 0044211211, яким до підприємства позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26520,85 грн. (а.с. 18-19).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення, але за результатами розгляду скарги, рішенням ДФС України від 19.03.2018 р. № 9396/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Не погодившись винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ Вега-Трейд складено податкову накладну від 19.05.2017 р. № 1 на суму 1591251,10 грн. (сума ПДВ 265208,52 грн.). За результатами аналізу даних Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), квитанції про реєстрацію податкової накладної та системи електронного адміністрування ПДВ встановлено, що вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 16.06.2017 р., тобто, з порушенням граничного терміну, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України для її реєстрації (15.06.2017 р.) на 1 календарний день.

Враховуючи, що строк реєстрації податкової накладної від 19.05.2017 р. № 1 порушено на 1 день, відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, розмір застосованих штрафних санкцій склав 10% від суми податку на додану вартість; 265208,52 грн. - 26520,85 грн. та визначений податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2017 р. № 0044211211.

В доводах апеляційної скарги контролюючий орган також послався на те, що Квитанція №1 від 15.06.2017 р., що додана позивачем разом з позовною заявою, свідчить про неприйняття податкової накладної від 19.05.2017 р. № 1, у зв'язку з тим, що сума ПДВ в документі (265208,52) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (239976,68) продавця . Час направлення квитанції № 1 - 15:42:23. ТОВ Вега-Трейд повторно відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 1 від 19.05.2017 р. на суму ПДВ 265208,52 грн., за допомогою платного програмного забезпечення M.e.doc, використовуючи ІТЄ Єдине вікно подання електронної звітності .

Відповідно до даних ЄРПН, квитанція про прийняття вказаної податкової накладної за реєстраційним № 9115106189 сформована та надіслана 16.06.2017 р. о 01:21:23.

На підставі цього, апелянт зазначив, що підтвердженням реєстрації податкової накладної від 19.05.2017 р. № 1 є квитанція № 1, сформована та направлена позивачу 16.06.2017 р. із зазначеним часом 01:21:23, що не взято до уваги судом першої інстанції.

Щодо наведених вище доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до витягу з архіву електронної звітності - СЕА ПДВ - реєстр операцій по рахунках ПДВ за період з 14.06.2017 р. по 16.06.2017 р. позивачем о 20:15 проведено реєстрацію податкової накладної № 11323031 від 19.05.2017 р. на суму ПДВ у розмірі 34681,73 грн., що збільшило суму ліміту до 274658,41 грн. (а.с. 114). Також, підприємством позивача о 20:19 проведено реєстрацію податкової накладної № 6 від 19.05.2017 р. на суму ПДВ у розмірі 34681,73 грн., що збільшило суму ліміту до 309340,14 грн. (а.с. 114).

На запит від 15.06.2017 р. № 15300561, сформований із системи електронного адміністрування ПДВ о 20:44:36, позивача повідомлено, що сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 309340,14 грн., що свідчить про те, що ця сума була достатньою для реєстрації податкової накладної № 1 від 19.05.2017 р. на суму ПДВ - 265208,52 грн. (а.с. 33) та спростовує доводи апелянта з приводу того, що сума ПДВ в документі (265208,52 грн.) не могла перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (239976,68 грн.) продавця.

Також судовим розглядом встановлено, що відповідно до витягів з архіву електронної звітності, електронний рахунок позивача поповнено 15.06.2017 р. о 15:21 у розмірі 11914,00 грн. (платіжне доручення № 25) та збільшено суму ліміту для реєстрації податкових накладних за рахунок реєстрації податкових накладних на користь контрагента ФГ "Вікторія" на суму операцій 69363,46 грн. (34681,73 грн х 2).

Наведені обставини свідчать про те, що реєстрація податкової накладної № 1 від 19.05.2017 р., яка здійснена на наступний операційний день - 16.06.2017 р., не є наслідком протиправних дій позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації останньої - подана в межах операційного дня 15.06.2017 р. Крім того, Квитанція про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладної № 1 від 19.05.2017 р. у день її відправлення на адресу підприємства позивача не надходила.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у ЄРПН регулюється Порядком ведення реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3)факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими :к реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/ розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 120-1.1 цієї статті ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

В той же час, п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналізу вказаних вище норм ПК України вбачається, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Вказану правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 р. у справі № 816/390/17.

Враховуючи те, що підприємством позивача на 15-й календарний день з наступного дня після виникнення податкових зобов'язань подано на реєстрацію в ЄРПП податкову накладну № 1 від 19.05.2017 р., протягом операційного дня - 15.06.2017 р. та йому не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Наведене свідчить про те, що в межах справних правовідносин контролюючим органом не доведено вини платника податку, в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної, оскільки цим платником вчинені дії щодо реєстрації податкової накладної у строк, встановлений приписами ПК України та сума ліміту на рахунку ПДВ була достатньою для реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 265208,52 грн.

У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи контролюючого органу з приводу правомірності застосування до підприємства позивача штрафу за порушення порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, є помилковими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 816/1984/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 816/1984/18 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року по справі № 816/1984/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 18.03.2019 року