Ухвала

від 12.03.2019 по справі 711/1006/19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/140/19 Справа № 711/1006/19 Категорія: ст. 173 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6

представника апелянта

- адвоката

ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2019, якою накладено арешт на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим із прокурором ОСОБА_6 , про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначав, що ОСОБА_8 , будучи співзасновником та директором ТОВ «Військово-патріотичний центр «Шампань» (код ЄДРПОУ 38265602), за попередньою змовою із ОСОБА_10 , обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, переслідуючи корисливий умисел, незаконного збагачення, вирішила використати надані адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі повноваження, придбання права на чуже майно, шляхом зловживання довірою (шахрайство) ОСОБА_11 , в особливо великих розмірах.

31.01.2019 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ст. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2019 клопотання задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на:

земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за кадастровим №7121285600:01:003:0109, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2297 від 19.06.2015, частка власності 1;

земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за кадастровим №7121282800:02:005:0246, : яка знаходиться в адміністративних межах с Козацьке, Звенигородського району Черкаської області, на підставі наказу 23-6782/14-17-СГ від 16.08.2017, частка власності 1;

житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №115 від 29.01.2007 та договору дарування №2684 від 30.12.2004, частка власності 39/100;

житловий будинок, який розташований за адресою: по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2295 від 19.06.2015, частка власності 1;

нежитловий будинок, який розташований за адресою: по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №3989 від 09.12.2015, частка власності 1;

житловий будинок, який розташований за адресою: по АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування №1-2490 від 14.09.2012, частка власності 1;

житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №1-1217 від 08.08.2013, частка власності 51/150.

Не погоджуючись з ухвалою, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, ухвалу про накладення арешту скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала є протиправною, винесеною з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав:

- суд розглянув клопотання про арешт майна, з яким звернувся старший слідчий ОСОБА_9 , за участю самого слідчого. Однак, існують всі підстави для відводу слідчого, про що не повідомив, ані прокурор, а ні слідчий в судовому засіданні. Так, існують реальні докази упередженості слідчого ОСОБА_9 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201625020000000091, оскільки він є потерпілим у кримінальному провадженні №12019250000000031, яке є похідним з першого кримінального провадження;

- слідчий суддя не надав оцінку тому факту, що все майно, яке є предметом цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_11 фактично передано слідчим ОСОБА_9 на зберігання потерпілому. Крім того, підозрюваній не вручено копію цивільного позову;

- з ухвали не вбачаються мотив та мета накладення арешту на майно;

- судом не перевірено інформацію про інших співвласників арештованого майна, де частка в власності підозрюваної ОСОБА_8 не становить 100% та не визначено доцільність накладення такого арешту, як і не враховано права цих співвласників.

Водночас, адвокат звертає увагу, що слідчий суддя не направив копію оскаржуваної ухвали вчасно. Ухвала була направлена 20.02.2019, а отримана ОСОБА_8 лише 22.02.2019, таким чином останнім днем строку на апеляційне оскарження є 27.02.2019, тому строки на апеляційне оскарження мають бути поновлені.

Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які наполягали на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній підстав, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити законне рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що при винесенні даної ухвали слідчим суддею були дотримані вказані вимоги закону.

Положеннями ст.131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вказані вимоги КПК України слідчим суддею при розгляді справи виконані, а доводи зазначені в апеляційній скарзі є непереконливими.

Так, згідно витягу з ЄРДР, 03.03.2016 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ст. 356, ч.2 ст.190, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ч.4 ст.358, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що в даному випадку арешт нерухомого майна, яке належить підозрюваній ОСОБА_8 необхідний з метою забезпечення можливої конфіскації, яка передбачена ч.4 ст.190 КК України, у випадку ухвалення обвинувального вироку за цією статтею, а також для забезпечення цивільного позову на суму 1 834 502 грн., який заявлено в кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_11 .

Що стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що вони є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції вірно застосував положення ст.170 КПК України та з метою запобігання можливості відчуження нерухомого майна, наклав арешт на зазначене в клопотанні майно, яке в подальшому може бути конфісковане або звернене в рахунок відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують правильності висновків суду та не впливають на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2019, якою накладено арешт на нерухоме майно без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2019, якою накладено арешт на нерухоме майно без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :