Рішення

від 28.02.2019 по справі 755/12906/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12906/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

В серпні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, який навчається у Національному технічному університеті України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського у розмірі 3 558,33 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною 23 років. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 15 листопада 2005 року. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час є повнолітнім та навчається в Національному технічному університеті України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського на факультеті інформатики та обчислювальної техніки, на денній формі навчання. На даний час позивач та її син не працюють, не мають жодних доходів, а живуть виключно за рахунок заощаджень. Вартість навчання у вказаному вузі становить 24 700,00 грн. за один календарний рік. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню сина, стягнень за іншими виконавчими документами з відповідача не проводиться, а тому вважає, що відповідач взмозі оплачувати аліменти на дитину на період навчання в твердій грошовій сумі 3 558,33 грн. щомісячно.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

Представник відповідача у встановлений законом строк подав відзив на позовну заяву з якого вбачається, що від свого обов'язку щодо сплати аліментів відповідач не відмовляється та не буде відмовлятись, але з огляду на те, що відповідач: офіційно працює у ТОВ ГІПРОБУМ з 01.12.2006 року на посаді доглядач поверху (довідка додається); інших доходів не отримує; має проблеми з суглобами, а саме, артроз колінного суглобу, поліартрит суглобів та потребує постійного лікування, ОСОБА_4 має змогу сплачувати аліменти лише в розмір. 50% прожиткового мінімуму на користь повнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому просив суд стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімум доходів громадян щомісячно на дитину відповідного віку до досягнення дитиною 23 років.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позовну заява задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовну заяву визнав частково з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представник відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 1990 року, який розірваний 15 листопада 2005 року розірвано (а.с. 4, 5).

В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 (а.с. 6).

Син сторін по справі ОСОБА_5 зарахований і являється студентом 3 курсу групи ІП-64 факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ ім. Ігоря Сікорського денної форми навчання, навчається за договором і закінчує університет 30 червня 2020 року, що підтверджується довідкою № 391 від 19 вересня 2018 року. (а. с. 90)

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України , якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів 12 червня 2018 року.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. ( ст. 5 ЦПК України)

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач ОСОБА_4 є особою працездатного віку, обмежень щодо його працевлаштування судом не встановлено, тому суд вважає, що ОСОБА_4 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Однак суд приймає до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_4 працює в ТОВ ГІПРОБУМ з 01.12.2006 року на посаді доглядач поверху і його посадовий оклад складає 3730 грн. 00 к.

Крім того, відповідач документально підтвердив наявне захворювання у нього Артрозу виписними епікризами. (а. с. 101-106)

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення аліментів з відповідача у розмірі по 1350 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 31 серпня 2018 року і до досягнення ОСОБА_5 23 років.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Також суд роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 182, 191, 192, 199, 200, 201 СК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 223, 259, 263-265, 268, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, місце роботи: ТОВ ГІПРОБУМ , код 32592458, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) аліменти на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_2) на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається у Національному технічному університеті України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського у розмірі по 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 31 серпня 2018 року і до досягнення ОСОБА_5 23 років.

Рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко