Ухвала

від 18.03.2019 по справі 757/13550/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13550/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018000000000134 від 06.03.2018.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 09.02.2018 по 30.05.2018 директор ТОВ «Біохім-Фарма ЛТД» ОСОБА_4 , діючи умисно на підставі укладених нею договорів постачання реалізувала завідомо фальсифікований лікарський засіб «Етанол 96» серії НОМЕР_1 , начебто вироблений ПП «Кілафф» на саме: 1 827 флаконів Київській міській клінічній лікарні № 5 на суму 31 082,75 грн.; 900 флаконів Державній установі «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України» на суму 12 624,9 грн.; 4000 Володимир-Волинській станції переливання крові на суму 72 760 грн.; 200 флаконів Національному науково-дослідному реставраційному центру України на суму 3 638 грн.; 1 500 флаконів Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» на суму 26 691,15 грн.; 1200 флаконів Комунальному медичному закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на суму 22 084,8 грн.; 2000 флаконів ПП «Соломія-Сервіс» на суму 35 031,8 грн.; 300 флаконів Комунальному закладу «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» на суму 5 097,5 грн.; 1351 флаконів Міській лікарні № 5 м. Миколаєва на суму 23 418,2 грн.; 1000 флаконів Комунальному закладу «Павлоградська міська лікарня № 4 Дніпропетровської області на суму 17 334 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що усього ОСОБА_4 реалізовано 14 278 флаконів фальсифікованого лікарського засобу «Етанол 96» серії 010218, начебто вироблений ПП «Кілафф» (код ЄДРПОУ 34940131) на загальну суму 249 763,1 грн.

03.01.2019 ОСОБА_4 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор вказує, що у період з 20.02.2019 по 21.02.2019 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем знаходження ПП «Кілафф» за за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 6. За результатом обшуку виявлено факти незаконного придбання, зберігання та використання під час виготовлення лікарських засобів підакцизного товару спирту, тобто ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, відомості про яке внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Так, під час проведення обшуку встановлено, що відповідно до первинних фінансового-господарських і податкових документів ПП «Кілафф» залишок придбаного спирту складає 642,09 декалітрів (6,4209 м3). Наявність зазначеного обсягу у документах підтверджено показами працівника ГУДФС у Сумській області ОСОБА_5 , який працює на податковому посту, розміщеному у ПП «Кілафф» і здійснює контроль за переміщенням підакцизного товару спирту. Проте, у спиртосховищі підприємства виявлено дві металеві ємкості: перша обсягом 10 м3 (1 000 декалітрів), друга 25 м3 (2 500 декалітрів), які на момент обшуку були повністю заповнені спиртовмісною рідиною. Крім того, під час проведення обшуку у виробничому приміщенні виявлено 14 металевих ємкостей зеленого кольору, які були повністю заповненні спиртовмісною рідиною, а також полімерна ємкість обсягом 2000 літрів (200 декалітрів). Документи щодо підтвердження придбання та ввезення на територію ПП «Кілафф» підакцизного товару спирту були відсутні.

Відповідно до матеріалів клопотання, через податковий пост, розміщений на території ПП «Кілафф» зазначений обсяг спирту, всупереч вимогам Податкового кодексу України не проходив, працівниками ГУДФС у Сумській області не відображався. За викладених обставин, слідчим було прийнято рішення про вилучення вищевказаної спиртовмісної рідини, що незаконно зберігалася у приміщеннях ПП «Кілафф» за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 6, дозвіл на вилучення якого судом надано не було.

25.02.2019 ухвалою Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на вказаний виявлений спирт.

Виходячи з матеріалів клопотання, службові особи ПП «Кілафф», набуваючи в обхід встановленого законом порядку придбання етилового спирту, його зберігання і використання у виробництві, не сплачуючи податок на додану вартість (далі ПДВ) і акцизний податок, завдають збитків Державі в особливо великому розмірі.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12018000000000134, зареєстрованому в ЄРДР 06.03.2018 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 366 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 321-1 КК України.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках. Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурором доведено, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування (ліміту ПДВ) ПП «Кілафф», на яку воно має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності і може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Також прокурор в клопотанні зазначив, що суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначеного підприємства є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР. Таким чином, метою арешту сум ПДВ розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунку зазначеного підприємства є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому метою арешту грошових коштів є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ПП «Кілафф» (код ЄДРПОУ 42175363) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня постановлення ухвали слідчим суддею із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали слідчого судді, а також, повідомити правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого та на момент оголошення ухвали слідчого судді.

Виконання ухвали доручити Державній фіскальній службі України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1