Ухвала

від 07.03.2019 по справі 757/11179/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11179/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32016110200000069 від 12.07.2016 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

05.03.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором третього відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та інших органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32016110200000069 від 12.07.2016 про накладення арешту на майно з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

07 березня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурор подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчим у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016110200000069 від 12.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в адміністративних межах населеного пункту с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов, завдань на проектування), без розробленої в установленому порядку проектної документації, без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, ОСОБА_5 , діючи умисно з метою отримання доходу від реалізації квартир, майнових прав на них та з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) від цього доходу, розпочала будівництво 6 секційного 4 поверхового 134 квартирного зблокового будинку на власних земельних ділянках із кадастровими номерами 3222486201:01:038:5026, 3222486201:01:038:5027, 3222486201:01:038:5024, 3222486201:01:038:5028, 3222486201:01:038:5025, 3222486201:01:038:5029, які не були відведені для цієї мети.

Реалізуючи свій намір на отримання доходу та ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з метою будівництва зазначеного об`єкту ОСОБА_5 27.09.2016 подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі ДАБІ) декларацію про початок виконання будівельних робіт, із зазначенням її як замовником будівництва, яку зареєстровано 30.09.2016 за № КС 083162741750.

Незважаючи на наявність приписів ДАБІ від 17.06.2016 № С-17 06/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,державних стандартів і правил та від 17.06.2016 № С-17 06/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; рішення ДАБІ від 12.10.2016 № 293 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт; постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 826/12543/16 про зобов`язання ОСОБА_5 знести об`єкт будівництва на вказаних земельних ділянках, остання свій намір отримати дохід від реалізації вказаних квартир, майнових прав на них та ухилитися від сплати з нього податків, зборів (обов`язкових платежів) не полишила та заходів щодо припинення незаконних дій не вчинила.

При цьому, без отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, усупереч вказаним обставинам ОСОБА_5 через державного реєстратора оформлено на себе право власності на вказаний об`єкт будівництва.

У подальшому для доведення свого наміру до кінця, з метою отримання доходу та ухилення від сплати з нього податків, зборів (обов`язкових платежів) зазначеною особою безпосередньо або через третіх осіб з відповідними особами укладено договори купівлі продажу майнових прав на об`єкти нерухомості, зокрема на квартири, які розташовані на згаданих земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

Згідно з умовами зазначених договорів майнові права на об`єкт нерухомості (на квартири) закріплюються за покупцем у момент видачі довідки про оплату 100% майнових прав.

Ураховуючи те, що покупці набули права власності на квартири, 100% оплата за ці квартири ними була здійснена.

Таким чином, беручи до уваги зазначене, встановлено, що за період з 2016 року по 2017 рік ОСОБА_5 від зазначених покупців отримала дохід на загальну суму 38 033 377,0 грн.

Водночас за інформацією ГУ ДФС у м. Києві від 07.08.2018 № 25138/9/26-15-13-04-12 декларації про майновий стан і доходи до ДПІ у районах ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 не подавала.

Проведеною ГУ ДФС у м. Києві документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., за результатами якої складено акт №297/26-15-42-05/3567210009 від 14.02.2019, встановлено, що фізична особа платник податку ОСОБА_5 отримала дохід від відчуження фізичним особам продажу майнових прав на об`єкти нерухомості в 2016 році на загальну суму 1 445 000,0 грн., в 2017 році на загальну суму 36 588 377,0 грн. Загальна сума отриманого доходу платником податку ОСОБА_5 за 2016р.2017р. склала 38 033 377,0 грн.

У ході досудового розслідування 15.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Ураховуючи те, що санкцією ч. 3 ст. 212 КК України передбачено додаткове покарання конфіскація майна, з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, наразі є необхідним накласти арешт на майно вказаної підозрюваної особи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві спільної приватної власності (частка 1/10) належить земельна ділянка із кадастровим № 3221055100:01:017:0215, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; на праві власності (частка 1/1) земельна ділянка із кадастровим № 3222486201:01:038:5028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на праві власності (частка 1/1) земельна ділянка із кадастровим № 8000000000:90:457:0002 (без зазначення адреси розташування).

Слідчий вказує, що є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів спрямованих на заборону відчуження нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_5 існує можливість його неправомірного відчуження у зв`язку з чим на вищевказане майно необхідно накласти арешт.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Також санкцією ч. 3 ст. 212 КК України передбачена конфіскація майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна ОСОБА_5 та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_5 .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32016110200000069 від 12.07.2016 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , а саме на:

- земельну ділянку із кадастровим № 3221055100:01:017:0215, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 (належить їй на праві спільної приватної власності (частка 1/10);

- земельну ділянку із кадастровим № 3222486201:01:038:5028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (належить їй на праві власності (частка 1/1) ;

- земельну ділянку із кадастровим № 8000000000:90:457:0002 (на праві власності (частка 1/1).

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1